22 жовтня 2014 р. Справа № 804/16265/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБарановського Р. А.
при секретаріКанівець К.В.
за участю:
представника позивача Потапова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про підтвердження обгрунтованості застосування адміністративного арешту майна,-
Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області (далі-ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, податковий орган, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з метою вручення наказу від 23.09.2014р. №1634 та направлень від 01.10.2014р. №1483 і №1484 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, 01.10.2014 р. було здійснено вихід за податковою адресою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (49000, АДРЕСА_1), під час якого було встановлено, що відповідач на момент здійснення виїзду (01.10.2014р. о 10 год. 15 хв.), про що було складено акт № 1642/173/НОМЕР_1 від 01.10.2014 року. Таким чином, у податкового органу була відсутня можливість провести документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4. У зв'язку з цим, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 №27836/10/17-322 від 02.10.2014р., та внесено відповідне подання до адміністративного суду про підтвердження його обґрунтованості.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Потапов О.О. вимоги подання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у поданні.
Відповідач, належним чином повідомлена про час та місце розгляду подання, в судове засідання двічі не прибула, заперечень проти подання не надала.
Заслухавши пояснення представника позивача, показання свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) (далі-ФОП ОСОБА_4, відповідач) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків.
У відповідності із п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України, органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до п. 77.4. ст.77 Податкового кодексу України, про проведення планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з отримання позивачем податкової інформації, а також виявленням фактів, що свідчать про можливі порушення відповідачем податкового законодавства начальником ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Лукіним О.О. був винесений наказ № 1634 від 23.09.2014 р. про проведення у термін з 01.10.2014р. протягом п'яти робочих днів документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 щодо своєчасності реєстрації платником податку на додану вартість та дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти, своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2012р. по 31.08.2014р., на підставі якого податковим органом видані направлення на перевірку № 1484 і №1483 від 01.10.2014р.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
-направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;
-копії наказу про проведення перевірки;
-службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Згідно п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
На підставі направлень від 01.10.2014р. №1483,1484 виданих ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Навроцьким Олександром Васильовичем - заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб та Сокрут Олександром Олександровичем - головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб та згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та з метою вручення платнику податків копії наказу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 23.09.2014 року за №1634 та направлень на перевірку, а також з метою проведення позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань щодо своєчасності реєстрації платником податку на додану вартість та дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти, своєчасності сплати податку на додану вартість з 01.01.2012р. по 31.08.2014. було здійснено вихід за податковою адресою відповідача.
За результатами виходу встановлено, що за податковою адресою: АДРЕСА_1 - підприємство та посадові особи ФОП ОСОБА_4 відсутні, про що посадовими особами ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська був складений Акт № 1642/173/НОМЕР_1 від 01.10.2014р. «Про здійснення виходу за юридичною адресою з метою вручення наказу та направлень на проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи».
У зв'язку з відсутністю платника податків за юридичною адресою, позивачем до оперативного управління було направлено запит на встановлення місцезнаходження платника податків №1642/173 від 01.10.2014р. Згідно довідки № 4518/04-66 від 01.10.2014р., місцезнаходження платника податків ФОП ОСОБА_4 - не встановлено.
02.10.2014 р. о 15 год. 30 хв. в.о. начальника ДПІ у Бабушкінсьукому районі м. Дніпропетровська Кулик О.Б. було прийнято рішення №27836/10/17-322 від 02.10.2014р. про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, для підтвердження обгрунтованості якого податковий орган звернувся до суду із зазначеним поданням.
Зазначене рішення обґрунтовується посиланням на встановлення обставин, передбачених п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, що є підставою для застосування адміністративного арешту майна - відмову платника податків від допуску до проведення перевірки, обґрунтованість якого має бути підтверджена судом.
Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, а також зважаючи на відсутність жодних заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення подання податкового органу, з огляду на наступне.
У відповідності до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно пп. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, до обов'язків платників податків належить допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків
Згідно з п.94.2.3 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до п.94.5 ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути повним або умовним.
Згідно з п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зважаючи на обставини, передбачені ст. 94 Податкового кодексу України, які стали підставою для прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту, та додержання податковим органом порядку його застосування, суд приходить до висновку, що таке рішення є правомірним, оскільки відсутність ФОП ОСОБА_4 за юридичною адресою платника податків фактично свідчить про недопуск до проведення документальної планової виїзної перевірки, для проведення якої є законні підстави.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Також, слід зазначити, що відповідно до п.п. 94.19.3 п. 94.19 ст. 94 Податкового кодексу України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту.
Отже, у разі подальшого допуску до перевірки посадових осіб ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, адміністративний арешт майна ФОП ОСОБА_4 буде припинений.
З огляду на викладене, подання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Подання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків- задовольнити.
Підтвердити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), що перебуває за адресою: 49000, АДРЕСА_1 на підставі рішення виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Кулик Олега Богдановича №27836/10/17-322 від 02.10.2014 року.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2014 року
Суддя Р.А. Барановський