24.10.2014 Справа № 363/284/14-ц
Іменем України
24 жовтня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Скарлат О.І.,
при секретарі Грабовській А.О., Марченко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
Позивач в січні 2014 року звернувся до суду з даним позовом. посилаючись на те. що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.09.2001 року по травень 2013 року. Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.04.2008 року ОСОБА_1 придбав земельну ділянку , площею 0,0497 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для ведення садівництва. Придбання вказаної земельної ділянки відбулося за 215000 грн. Грошова сума у розмірі 215000 грн. , за яку була придбана вказана земельна ділянка була отримана ОСОБА_1 за договором дарування від 07.04.2008 року, якій був укладений між ОСОБА_1 та його батьками - ОСОБА_3, та ОСОБА_4 та були подарунком з нагоди народження сина позивача. Позивач зазначає, що спірна земельна ділянка була отримана позивачем за кошти, які не є об'єктом спільної сумісної власності сторін, відповідачка була обізнана про походження вказаних коштів. Крім того, вказані кошти були отримані батьком позивача за договором позики від 25.03.2008 року.
На підставі вищенаведеного, позивач просить визнати за ним право особистої приватної власності на земельну ділянку площею 0,0497 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для ведення садівництва.
Під час розгляду справи ухвалою суду від 12.09.2014 року об'єднано для спільного розгляду і вирішення в одне провадження позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності (справа №363/284/14ц) та позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на ? частину будівельних матеріалів садового будинку та земельної ділянки (справа №363/1285/14ц).
Ухвалою суду від 24.10.2014 року за клопотанням позивача ОСОБА_2 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на ? частину будівельних матеріалів садового будинку та земельної ділянки - залишено без розгляду.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримав та просив про його задоволення з викладених підстав.
Відповідач та її представник ОСОБА_6 спочатку під час розгляду справи позовні вимоги не визнали, однак в ході розгляду справи змінили свою позицію та в судовому засіданні позов визнали в повному обсязі, вказавши, що спірна земельна ділянка є особистою приватною власністю ОСОБА_1 та просили задовольнити позов в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, її представника. Свідків, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, сторони перебували у шлюбі з 11.09.2001 року по травень 2013 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4-50.
Також судом встановлено, що за час перебування у шлюбі позивачем було придбано на підставі договору купівлі-продажу від 23.04.2008 року земельну ділянку площею 0,0497 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для ведення садівництва. На підставі вказаного договору купівлі-продажу ОСОБА_1 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 662662 від 12 грудня 2008 року (а.а.7).
Відповідно до договору дарування від 07.04.2008 року, який укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подарували своєму сину ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 215000 грн. для придбання їм земельної ділянки у Вишгородському районі. (а.с.8).
Відповідно до розписки від 25.03.2008 року ОСОБА_3 отримав в борг у ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 200 000 доларів США з метою придбання для сина земельної ділянки і будівництва житлового будинку. Вказані гроші зобов'язаний повернути до 01.01.201 року. (а.с.9).
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що вони як батьки подарували своєму сину ОСОБА_1 грошові кошти на придбання земельної ділянки в сумі 215000 грн. у зв'язку з народженням сина позивача. Вказані гроші вони взяли у борг у ОСОБА_8
Згідно ст.57 СК України - особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
В судовому засіданні відповідач визнала, що спірна земельна ділянка не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, була придбана за кошти, які подаровані батьками ОСОБА_1
Суд враховує те, що сторони не мали можливості нести такі значні витрати, оскільки не мали відповідних доходів, що підтверджується довідками про доходи позивача від 03.06.2014 року № 1140.
Відповідно до ч.3 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивач прийняв в дар грошові кошти від батьків, які належали йому особисто та придбав за них спірну земельну ділянку, а тому суд вважає, що земельна ділянка площею 0,0497 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є його особистою власністю.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач в судовому засіданні просив не стягувати судові витрати з відповідача, тому суд вважає, що питання про відшкодування судових витрат вирішено сторонами добровільно.
Керуючись ст.ст. 3-4, 10-11, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на земельну ділянку площею 0,0497 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для ведення садівництва, кадастровий номер 322181010038:048:0110.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд.
Суддя О.І.Скарлат