07 жовтня 2014 р. Справа № 804/10607/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:головуючого - судді Боженко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального ГУМ про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги №94-25 від 11.07.2014 року,-
Державне підприємство «Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального ГУМ, в якому просить визнати противоправним дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо винесення податкової вимоги №94-25 від 11.07.2014 р. на суму 1 456 326,06 грн., визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №94-25 від 11.07.2014 р. Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на суму 1 456 326,06 грн..
Позовні вимоги мотивовано безпідставністю та передчасністю винесення податкової вимоги, оскільки відповідачем не було враховано норми статті 100 Податкового кодексу України та не було прийнято рішення про надання розстрочки або про відмову в наданні розстрочки земельного податку на раніше надіслану заяву №121/1175.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім..О.М.Макарова» (код ЄДРПОУ 14308368) перебуває на обліку в Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального ГУМ, як платник податків.
У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п. 19.1.1.2 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів) своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (ст.286 Податкового кодексу України).
Ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального ГУМ податкову декларацію із податку по земельному податку № 9008358810 від 19.02.2014 року, в якій самостійно визначила суму податкових зобов'язань у розмірі 1 462 605,10 грн., що підтверджується матеріалами справи.
27.06.2014 року підприємство звернулось до СДПІ у м.Дніпропетровську МГУМ з заявою №121/1175 про розстрочення грошового зобов'язання земельного податку у розмірі 1 456 326,06 грн. строком на три місяці з графіком погашення платежів до 30.09.2014 року з обґрунтуванням наявності загрози виникнення податкового боргу.
Станом на 29.06.2014 року у картці особового рахунку позивача по земельному податку з юридичних осіб обліковувалась переплата в сумі 6279,04 грн..
Так, у зв'язку з несплатою самостійно визначеною сумою грошового зобов'язання по строку 30.06.2014 року, з урахуванням переплати у підприємства виник податковий борг в сумі 1456326,06 грн..
Відповідачем винесено податкову вимогу №94-25 від 11.07.2014 року, щодо необхідності погашення узгодженого податкового зобов'язання у сумі 1 456 326,06 грн..
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.
Податковий кодекс України та Порядок направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків від 10.10.2013 року №576 визначає механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами доходів і зборів.
Відповідно до п.14.1.153 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.14.1.175. ст.14 Податкового кодексу).
Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Аналогічні положення зазначено в Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків від 10.10.2013 року №576 (надалі - Порядок №576).
Таким чином, інших обмежень щодо не надіслання (не вручення) податкової вимоги чинним законодавством не встановлено.
Податкова вимога була отримана позивачем 14.07.2014 року.
Щодо посилання позивача на норми статті 100 Податкового кодексу України та Порядку розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків №574 від 10.10.2013 року (надалі - Порядок №574), слід зазначити наступне.
Нормами статті 100 Податкового кодексу України врегульовані питання розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. 100.1. ст.100 ПК України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Положеннями п. 100.2. ст.100 ПК України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 100.4. ст.100 ПК України, підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчить про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Такі ж положення визначенні Порядком №574.
При цьому, відповідно до п.1.8 Порядку № 574 подання заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) не припиняє сплату платником податку грошового зобов'язання (податкового боргу) до дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення).
Як встановлено судом, між Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального ГУМ та Державним підприємством «Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» укладено Договір про розстрочення податкового боргу №27 від 15.08.2014 року, яким встановлено графік погашення податкового боргу.
Відповідно до Порядку №576 податковий керуючий вносить відповідні дані до реєстру податкових вимог, підшиває корінець податкової вимоги і повідомлення про вручення (у разі направлення податкової вимоги листом з повідомленням про вручення - із зазначенням причин невручення за їх наявності) до справи платника податків та, зокрема: у разі прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) податкового боргу підшиває примірник (копію) такого рішення до справи платника податків поряд з корінцем відповідної податкової вимоги.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що станом на 11.07.2014 року у відповідача були правові підстави для винесення податкової вимоги, що оскаржується, оскільки грошове зобов'язання було узгоджене, подання заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань не звільняє платника податку від сплати грошових зобов'язань або податкового боргу, чинним законодавством не встановлено обмеження щодо не надсилання податкової вимоги у разі подання платником податків заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).
З урахуванням вищевикладеного, визначенні позовні вимоги є безпідставними, оскільки відповідач діяв та виніс податкову вимогу на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а отже позов залишено без задоволення.
Розподіл судових витрат здійснено згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені адміністративного позову Державного підприємства «Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального ГУМ про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги №94-25 від 11.07.2014 року - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко