23 жовтня 2014 року Справа № 122922/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.М., Каралюса В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коломия та Коломийському районі Івано - Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 22 квітня 2011 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано - Франківської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни,-
Позивач 08.04.2011 року звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано - Франківської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни.
Вимоги мотивовані тим, він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Просить зобов'язати нарахувати і виплачувати підвищення до пенсії дитині війни з 01.07.2007 року.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 22 квітня 2011 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано - Франківської області. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано - Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 08.10.2010 року по 08.04.2011 року включно з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема покликається на те, що позичав не перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Коломийському районі як утримувач пенсії. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 1832 КАС України, суд відповідно до ч. 1 п. 2 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в пенсійному посвідченні.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з посвідчення серії П №410165 виданого Івано - Франківським обласним військовим комісаріатом, позивачу пенсія призначена за вислугу строку служби (за вислугу років) у відповідності з законодавством про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та їх сімей.
Крім того, судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_1 отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яка призначається та виплачується ГУПФ України в Івано - Франківській області.
Таким чином, позивач на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Коломийському районі як одержувач підвищення до пенсії як дитині війни не перебуває, а тому управлінні Пенсійного фонду України в Коломийському районі не може бути належним відповідачем по даній справі.
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.
Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коломия та Коломийському районі Івано - Франківської області - задовольнити.
Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 22 квітня 2011 року у адміністративній справі №2а-5367/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити задоволенні позову повністю.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
В.М. Каралюс