23 жовтня 2014 року Справа № 3763/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Поповича Ю.І.,
представника апелянта Комаревцева О.С.,
прокурора Ройко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 7.06.2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України; визнання його діяльності на посаді "штурман наведення" пункту наведення авіації військової частини НОМЕР_1 такою, що відноситься до категорії військовослужбовців, до якої застосовується постанова КМУ "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889" від 08.10.2012 року № 956 та зобов'язання включити його до наказу на рівних умовах з військовослужбовцями, зазначеними в п.2.3 "Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України", затвердженої наказом Міністра оборони України № 825 від 05.12.2012 року "Про внесення змін до Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди".
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що згідно з наказом Міністра оборони України від 08.01.2008 року № 2 його посаду було віднесено до категорії військовослужбовців офіцерів-наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів. Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 08.10.2012 року встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів. Незважаючи на зазначені нормативно-правові акти та його рапорт від 23.01.2013 року про виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 08.10.2012 року, така винагорода йому не нараховується та не виплачується.
В червні 2013 року позивач позовні вимоги уточнив та просив визнати дії Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та виплати додаткової грошової винагороди, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 08 жовтня 2012 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889", протиправними та зобов'язати Міністерство оборони України та військову частину НОМЕР_1 нараховувати та виплачувати додаткову щомісячну грошову винагороду, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 08 жовтня 2012 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889" з 24 жовтня 2012 року.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 7.06.2013 року позов задоволено.
Визнано дії Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової щомісячної грошової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2012 року № 956 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889", протиправними.
Зобов'язано Міністерство оборони України та військову частину НОМЕР_1 нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 додаткову щомісячну грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2012 року № 956 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889" з 24 жовтня 2012 року.
Постанову суду першої інстанції оскаржила військова частина НОМЕР_1 , яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позову.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував положення п.2 постанови КМ України від 22.09.2010 року № 889, згідно якої надано право Міністерству оборони України визначати граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди. В наказі Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595 посада позивача «штурман наведення» не передбачена такою, що забезпечує безпеку польотів літаків і вертольотів та дає позивачу право на щомісячну додаткову грошову винагороду. Крім того, позивач не звертався з рапортом до військової частини з приводу проведення виплат, тому висновок суду з цього приводу є безпідставним.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, представника Міністерства оборони України, прокурора, які просять апеляційну скаргу задовольнити, позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
В справі встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України та призначений на посаду штурман наведення 1607 пункту наведення авіації з 28.12.2001 року.
Згідно з п.1 постанови КМ України від 22 вересня 2010 р. N 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» установлено військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби, особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Постановою КМ України від 8.10.2012 року внесено до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. N 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" зміни, що додаються.
Відповідно до п.1 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. N 889, затверджених постановою КМ України від 8 жовтня 2012 р. N 956, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення:
військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби;
особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій".
Отже, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, передбачені змінами в якості таких, перебування на яких дає право на щомісячну додаткову грошову винагороду.
Та обставина, що посада « 1213 штурман наведення», яку займає позивач, та яка забезпечує безпеку польотів літаків та вертольотів , стверджується наказом Міністра оборони України від 27.12.2001 року № 431 в редакції наказу Міністра оборони України від 8.01.2008 року №2.
Ця ж обставина стверджується листом командира в/ч НОМЕР_1 від 19.03.2013 року №173/205, згідно якого посада штурман наведення зазначена в переліку посад офіцерів наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, позивач допущений до самостійного несення бойового чергування на 1607 ПНА в 2012-2013 роках, під час добового чергування є старшим обслуги 1607 ПНА та забезпечує контроль за польотами та їх безпеку.
Поширення дії постанови КМ України від 8 жовтня 2012 р. N 956 на наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів 1607 пункту наведення авіації військової частини НОМЕР_1 , де проходить службу позивач, стверджується наявними в справі наказами командира в/ч НОМЕР_1 від 20.12.2012 року №500 та від 23.01.2013 року № 31 про виплату додаткової грошової винагороди начальнику пункту наведення авіації, начальнику радіостанції за жовтень-грудень 2012 року.
Оскільки право на виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2012 року № 956 мають військовослужбовці, які проходять службу на посадах наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, а позивач таку посаду займає, ОСОБА_1 має право на виплату такої винагороди.
Проте, у відповідності до пп.2.3 п.2 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 (з наступними змінами), виплата винагороди здійснюється в розмірах до 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за Переліком посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України (додаток 1).
Серед переліку посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України, визначених у Додатку 1 до цієї Інструкції, посада "штурман наведення" відсутня.
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними нормативно-правовими актами, що мають вищу юридичну силу у порівнянні з підзаконними нормативно-правовими актами міністерств і відомств, тому останні не можуть звужувати коло осіб, на яких поширюється дія перших. З цих підстав суд застосував нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Оскільки дії відповідачів щодо не нарахування та виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2012 року № 956 є протиправними, суд першої інстанції правомірно відновив порушене право позивача та задовольнив позов.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності позову не заслуговують на увагу, оскільки, посилаючись на положення Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України, апелянт не навів підстав не застосування зазначеної постанови уряду України від 8 жовтня 2012 року № 956.
Посилання апелянта на відсутність зареєстрованого рапорту позивача щодо виплати додаткової винагороди не має правового значення, оскільки обов'язок відповідачів щодо такої виплати не пов'язаний з наявністю такого рапорту.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 7.06.2013 року в справі № 807/691/13а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М.Старунський