21 жовтня 2014 року Справа № 67647/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді: Гулида Р.М.
суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу у Волинській області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
Позивач 22.06.2011 року звернувся з позовом в суд до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі-ГУПФУ) та просив зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії згідно статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 25% мінімальної пенсії за віком за шість місяців до дня звернення.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2011 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано ГУПФУ здійснити перерахунок та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком починаючи з 22.12.2010 року до 22.06.2011 року, згідно статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням виплачених сум.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ГУПФУ подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2011 року скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на постанову Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», та доводиться непоширенням на дані правовідносини ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу УПФУ слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних міркувань.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, що позивач є особою яка належить до 3 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до вимог ст.51 цього Закону особам, віднесеним до 3 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю виплачувалась згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Однак згідно положення ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Станом на 2007 рік ст.51 Закону передбачала, що особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком. З 1 січня 2008 року внесено зміни до ст. 51 Закону в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 3 категорії, в розмірі 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони». Тому внесення змін до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року. Вказані зміни в законодавстві неконституційними не визнавались.
Відтак, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, у справах щодо розміру пенсії слід застосовувати положення ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за період з 22.12.2010 року до 22.06.2011 року включно, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2011 року у справі № 2а-7461/11/0308 - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : Гулид Р.М.
Судді : Кузьмич С.М.
Улицький В.З.