04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" жовтня 2014 р. Справа№ 910/10520/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Кропивної Л.В.
Смірнової Л.Г.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін: від позивача - Ніколаєнко Д.О.;
від відповідача - Голуб'ятникова Ю.А.
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства «Український інститут промислової власності»
на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 р.
по справі № 910/10520/14 (суддя - Зеленіна Н.І.)
за позовом державного підприємства «Український інститут промислової власності»
до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»
про зобов'язання вчинити дії
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2014 року у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, державне підприємство «Український інститут промислової власності» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 року по справі№ 910/10520/14 та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 року підлягає скасуванню з причин неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року апеляційну скаргу державного підприємства «Український інститут промислової власності» прийнято до провадження.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 року змінено склад колегії у зв'язку із виходом судді Кропивної Л.В. з відпустки, який входить до постійної колегії суддів.
Державне підприємство «Український інститут промислової власності» вимоги апеляційної скарги підтримує, просить суд рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 року скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» проти апеляціної скарги заперечує, просить суд рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
У відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
02.08.2000 року між Державним підприємством "Український інститут промислової власності" та Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" (найменування якого в подальшому було змінено на Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк") укладено договір про відкриття та обслуговування банківських рахунків./а.с.11/.
Пунктом 1.1. Договору встановлено, що предметом договору являється відкриття поточного, валютного рахунків у Банку і надання Клієнту комплексу банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування.
Відповідно до п. 2.1.1. Договору, банк зобов'язується, за дорученням Клієнта, здійснювати по його рахунках усі розрахункові, касові і валютні операції, передбачені чинним законодавством.
Банк зобов'язується проводити розрахункові операції за дорученням Клієнта відповідно до діючих правил здійснення безготівкових розрахунків (п. 2.1.2. Договору).
На виконання умов Договору Банк відкрив позивачу поточний рахунок № 2600401457 у національній валюті України - гривні.
Позивач листоми від 13.03.2014р., 24.03.2014р., 27.03.2014р. звертався до відповідача з вимогою про закриття поточного рахунку № 2600401457, перерахування залишку грошових коштів на вказаному поточному рахунку у ПАТ "Брокбізнесбанк" на поточний рахунок № 26001012820371 у ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Києві та надання позивачу довідки про закриття поточного рахунку № 2600401457 у ПАТ "Брокбізнесбанк". До вказаних лисів додавалась належним чином оформлені заява від про закриття поточного рахунку та перерахування грошових коштів./а.с.14-24/.
Відповідач у своїй відповіді на лист від 13.03.2014 року повідомив наступне.На підставі постанови Правління Національного Банку України від 28.02.2014 року №107 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 року прийнято рішеня щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк»/а.с.25/.
З 03.03.2014 року по 02.06.2014 року в Банку запроваджено тимчасову адміністрацію.
10.06.2014 року Постановою Правління Нацбанку України № 339 прийнято рішення про відкликання ліцензії та ліквідацію AT "БРОКБІЗНЕСБАНК"/а.с.88/.
11.06.2014 р. рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 45 вирішено розпочати ліквідацію AT "БРОКБІЗНЕСБАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію AT "БРОКБІЗНЕСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куренного Олександра Вікторовича на період з 11.06.2014 р. по 10.06.2015 р./а.с.86/
Таким чином, станом на момент звернення позивача з позовом до суду першої інстанції у відповідача запроваджена тимчасова адміністрація, а на момент вирішення спору відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач всупереч вказаної норми не зміг забезпечити право позивача на безперешкодне розпорядження його коштами, що знаходяться на його поточному рахунку, відкритому в банку на підставі Договору.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 Цивільного кодексу України).
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банків.
Визначення поняття "кредитор банку" містять приписи Закону України "Про банки і банківську діяльність". Відповідно до статті 2 Закону, кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Оскільки на момент звернення позивача до відповідача про списання грошових коштів з рахунку та його закриття було запроваджено тимчасову адміністрацію, виконання вказаної операції зі списання грошових коштів обмежувалось повноваженнями публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», передбаченими п.1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Підстави розірвання договору банківського рахунку передбачені положеннями статті 1075 Цивільного кодексу України, так договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час (частина 1 статті 1075 ЦК України).
Закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку, форма та зміст якої встановлюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах .
Відповідно до п. 20.5 вказаної Інструкції, закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.
Згідно з п. 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Пунктом 20.6 інструкції, передбачено що Банк, за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком(з виконання платіжних вимог на примусове списання коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта).
Таким чином, закриття рахунку та видача позивачу залишку грошових коштів є однією нероздільною операцією. Тому, рахунок клієнта не може бути закритим без видачі (перерахування) відповідно залишку грошових коштів клієнтові.
Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Відповідно до п. 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Водночас, відповідно до Постанови Правління Національног банку України № 339 від 10.06.2014 р. прийнято рішення про відкликання ліцензії та ліквідацію AT "БРОКБІЗНЕСБАНК".
11.06.2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок ліквідації Публічного акціонерного товариства "Брокбізесбанк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію - Куренного Олександра Вікторовича.
У відповідності до ст. 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.
Крім того, порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Як передбачено ч.5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду:
- припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;
- банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
- строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;
- припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;
- відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;
- укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;
- втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Як визначено ч.ч. 2, 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду, з дня свого призначення здійснює такі повноваження: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Як передбачено ч. 2 ст. 45 вищевказаного Закону, протягом 90 днів з дня опублікування відомостей уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:
- визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
- відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
- складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (ч. 1 та 2 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Відповідно до ч. 4 вищевказаної статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Також, відповідно до п. 4.27 Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку", уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за винятком погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують здійснення процедури ліквідації.
Отже, вимоги позивача про закриття банківського рахунку та перерахування залишку коштів на інший його рахунок, заявлені під час дії у ПАТ "Брокбізнесбанк" тимчасової адміністрації, є вимогою кредитора, задоволення якої не здійснюється згідно ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти в сумі 11 662 359,21 грн. з рахунку в ПАТ "Брокбізнесбанк" на рахунок в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" не підлягають задоволенню.
За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 29.07.2014 року у справі № 910/10520/14.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 р. у справі №910/10520/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Матеріали справи № 910/10520/14 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді Л.В. Кропивна
Л.Г. Смірнова