Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" жовтня 2014 р.Справа № 922/4568/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Паливний альянс", м. Київ
до ТОВ "Торговий Дім "Укрнафторесурс", м. Харків
про стягнення коштів в сумі 690 000 грн.
за участю сторін:
позивача - Басула Б.І.
відповідач - Норматова С.І.
В жовтні 2104 року до суду звернулось ТОВ"Паливний Альянс" ( надалі - позивач) та просить суд стягнути з ТОВ""ТД"Укрнафторесурс" ( надалі - відповідача) суму попередньої оплати в розмірі 69000 грн. та 13800 грн. судового збору.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 264-МО поставки нафтопродуктів від 07.02.2014 року.
Відповідач проти заявлених вимог не заперечує про що надав відзив на позов від 27.10.2014 року ( вх.№ 37601).
Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
За приписами статей 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Положеннями ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Так, 07.02.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 264-МО поставки нафтопродуктів ( а.с.9-12). У відповідності до предмету відповідач зобов*язався передати у власність позивача нафтопродукти, а позивача зобов*язався своєчасно прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору ( п.1.1 договору). Вартість товару зазначається з урахуванням ПДВ, наливу, без або з урахуванням транспортних витрат ( в залежності від умов поставки , обумовлених сторонами ( п.4.1 договору). Покупець здійснює 100 % попередню оплату товару, якщо інше не передбачено договором ( п.4.3 договору). Розрахунки за цим договором здійснюються на підставі виставленого відповідачем рахунку в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача ( п.4.4 договору).
Так , на виконання умов договору, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату за № 1722 від 16.09.2014 року на суму 690000 грн. ( в т.ч. ПДВ). ( а.с.13). Позивач платіжним дорученням за № 862 від 16.09.2014 року сплатив суму 60 000 грн. ( а.с.14), № 880 від 19.09.2014 року - 630 000 грн. ( а.с.15). Всього 690 000 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене та те, що продукція відповідачем поставлена не була, про що не заперечує останній . За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 690 000 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44, 82-85 ГПК України , суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ТОВ"ТД"Укрнафторесурс" ( м.Харків, вул.Пащенківська б.15 р/р 26003010092927 у ПАТ "Банк Восток " МФО 307123) на користь ТОВ"Паливний Альянс" ( код 38320280 пров. Бехтеревський, буд.4-Б м.Київ, р/р 26006010122623 у ПАТ "Банк Восток" МФО 307123) суму основного боргу 690 000 грн. та судовий збір 13800 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29.10.2014 р.
Суддя Л.С. Лаврова