Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
Іменем України
"21" жовтня 2014 р. Справа № 911/4063/14
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода»
до Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№ 35), м. Біла Церква
про стягнення 43349,95 грн.
за участю представників:
позивача:Горобченко В.В. - дов. від 23.01.2014р. № 176
відповідача:Олійник С.С. - дов. від 20.10.2014р. № 22-6540
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» (далі - позивач) до Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№ 35) (далі - відповідач) про стягнення 43349,95 грн. основного боргу.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на погашення заборгованості зі сплати вартості наданих послуг від 23.022014р. № Т-19 щодо погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виникла у відповідача-боржника перед позивачем-кредитором за договором про надання послуг з оброблення та розподілення води трубопроводами і послуг каналізації від 01.07.2013р. № 3122.
В процесі розгляду справи позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 20.10.2014р. № 9-6/224, якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 10974,64 грн. основного боргу.
За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 10974,64 грн. основного боргу.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції зазначеної заяви про зменшення розміру позовних вимог від 20.10.2014р. № 9-6/224 та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача письмовий відзив на позов не подав, проти позовних вимог не заперечував.
Враховуючи, що не подача відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг з обробляння та розподіляння води трубопроводами і послуг каналізації від 01.07.2013р. № 3122 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач - виконавець зобов'язався надати відповідачу - споживачу послуг обробляння та розподіляння води трубопроводами і послуги каналізації (централізоване водопостачання та водовідведення (далі - послуги) у необхідних обсягах та відповідної якості, а споживач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі оплатити отримані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).
Даний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2013р. Договір вважається переукладеним на наступний календарний рік на таких же умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії (п.п. 12.1, 12.2 договору).
Між сторонами у справі було укладено договір про погашення заборгованості зі сплати вартості наданих послуг від 23.02.2014р. № Т-19 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - виконавець надає відповідачу - споживачу розстрочку у погашенні заборгованості з оплати вартості наданих послуг з обробляння води трубопроводами і послуг каналізації (надалі - послуги), що виникла у споживача по договору № 3122 від 01.07.2013р., а споживач бере на себе зобов'язання здійснити повне погашення боргу з обов'язковою проплатою поточних платежів за надані послуги (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, наявність заборгованості у споживача з оплати послуг наданих по договору № 3122 від 01.07.2013р. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків № 3122-01 та складає 74843,05 грн. за період з 01.11.2013р. по 01.02.2014р.
Згідно п. 2.2 договору, погашення заборгованості в розмірі 74843.05 грн., яка утворилася за період з 01.11.2013р. по 01.02.2014р. споживач проводить щомісячними платежами наступним чином: лютий 2014р. - 14968,61 грн., березень 2014р. - 14968,61 грн., квітень 2014р. - 14968,61 грн., травень 2014р. - 14968,61 грн.,червень 2014 - 14968,61 грн. Всього: 74843,05 грн. та при обов'язковій сплаті поточних платежів за надані послуги з обробляння та розподіляння води трубопроводами і послуг каналізації, протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку від виконавця, шляхом перерахування грошових коштів безготівковим порядком, на розрахунковий рахунок виконавця.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 01.07.2014р., а в частині зобов'язань до повного виконання їх сторонами по договору (п. 5.1 договору).
Відповідач в порушення своїх зобов'язань за договором про погашення заборгованості зі сплати вартості наданих послуг від 23.02.2014р. № Т-19 щодо погашення боргу в строки встановлені графіком погашення заборгованості за надані послуги в повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 10971,64 грн.
Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звіряння розрахунків між сторонами у справі, відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 01.01.2014р. складає суму 45449,95 грн., в яку входить заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 10971,64 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач в повному обсязі не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення щомісячних платежів з погашення боргу в строки встановлені графіком погашення заборгованості за надані послуги, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 10971,64 грн.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 10971,64 грн. заборгованості.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 10971,64 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного останній суду не надав.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№ 35) (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Калініна, 16, ідентифікаційний код 08563665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гординського, 24, ідентифікаційний код 38010130) 10971 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят одну) грн. 64 коп. основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.
Дата підписання рішення 27.10.2014р.