ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21272/14 23.10.14
За позовом відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект"
до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк"
про зобов'язання виконати умови договору
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники сторін:
Від позивача Шеховцова В.С.(дов. від 01.11.2013)
Від відповідача Панов Д.І.(дов. від 30.09.2014)
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про зобов'язання відповідача виконати умови договору банківського рахунку №496 від 18.10.2011.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.10.2014 порушено провадження у справі №910/21272/14 та призначено до розгляду на 23.10.2014.
Представники позивача та відповідача з'явилися в судове засідання 23.10.2014, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.
Представник позивача подав суду уточнення до позовної заяви, відповідно до яких просить зобов'язати відповідача виконати платіжні доручення на загальну суму 1562,94 грн. Суд прийняв дані уточнення.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд міста Києва, -
18.10.2011 між відкритим акціонерним товариством «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (далі за текстом - Позивач) та публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «ЕКСПОБАНК» (далі за текстом - відповідач) було укладено Договір банківського рахунку № 496 (далі за текстом - Договір).
Відповідно до п.1.1 даного договору відповідач відкриває поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті та здійснює його обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного Банку України, умов даного договору.
Згідно п. 2.1.3 даного договору відповідач зобов'язаний надавати позивачу послуги, пов'язані із переказом коштів на рахунок позивача, з рахунку позивача, інші послуги, передбачені даним договором.
22.09.2014 позивачем подано, а відповідачем прийнято платіжне доручення № 1375 на перерахування на інший поточний рахунок (оплата податку на додану вартість за серпень 2014 року) в сумі 94 000 (дев'яносто чотири тисячі) грн. 00 коп.
Станом на 23.09.2014 (тобто на дату після невиконання банком платіжного доручення) залишок коштів позивача на рахунку складав 837 грн. 73 коп.
Окрім платіжного доручення від 22.09.2014 № 1375 на суму 94 000,00 грн., Позивачем 18.09.2014 надані, а Відповідачем прийняті в той же день платіжні доручення на загальну суму 1 562,94 грн., а саме: № 1385 від 18.09.2014 року на суму 2,90 грн., № 1380 від 18.09.2014 року на суму 4,02 грн., № 1384 від 18.09.2014 року на суму 11,60 грн., № 1379 від 18.09.2014 року на суму 16,09 грн., № 1386 від 18.09.2014 року на суму 21,74 грн., № 1383 від 18.09.2014 року на суму 52,19 грн., № 1378 від 18.09.2014 року на суму 72,39 грн., № 1381 від 18.09.2014 року на суму 121,91 грн., № 1382 від 18.09.2014 року на суму 209,61 грн., № 1377 від 18.09.2014 року на суму 290,78 грн., № 1376 від 18.09.2014 року на суму 759,71 грн. (Додаток № 2, 3, 4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12).
Станом на 18 вересня 2014 року (тобто на дату прийняття Відповідачем платіжних доручень та їх невиконання) залишок коштів Позивача на рахунку на кінець дня складав 1 779, 16 грн.
Відповідно до п.8.1. ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу до банку, в день його надходження.
Згідно із п.1.12. «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов 'язаний:
- узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним по забалансовим рахунком;
- надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахун кового документа із зазначенням причини: «Немає/недостатньо коштів на кореспондент ському рахунку банку»;
- ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.
- Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.
Відповідачем не здійснено перерахування коштів у встановлений законом строк, а також не повідомлено Позивача про причини невиконання платіжного доручення.
Станом на день розгляду справи платіжні доручення не виконані, що підтверджується листом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Харкові Міжрегіонального управління державної фіскальної служби України від 26.09.2014 за вих.№ 9088/10/28-09-20-03-40.
Ситуація, що склалася, веде до порушення прав Позивача, неможливості виконання зобов'язань перед бюджетом в частині своєчасної сплати податку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні вико нувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відпо відно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідачем були порушені як загальні норми закону щодо виконання зобов'язань (ст. 193 ГК України, ст.526 ЦК України), а також спеціальні норми щодо порядку, часу та інших елементів виконання доручень клієнта (п.8.1. ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»), так і умови укладеного між сторонами Договору.
Як встановлено в ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України, способами захисту порушеного права може зокрема бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Враховуючи суть порушення Договору Відповідачем та його наслідки, адекватним способом захисту порушеного права Позивача має бути зобов'язання Відповідача виконати договірний обов'язок, а саме перерахувати зазначену вище суму на рахунок УДКСУ у м.Харкові Харківської області № 31119029799002 у відповідності до платіжного доручення № 1375 від 22.09.2014 року.
На заперечення відповідача щодо введення 26 вересня 2014 року процедури тимчасової адміністрації, суд зазначає наступне:
По-перше, ніяких штрафних санкцій Позивачем до стягнення не заявлялось, як і не заявлялись інші суми до стягнення. Предметом позову є зобов'язання Відповідача виконати дії, а саме перерахувати належні Позивачу на праві власності гроші на інший по точний рахунок.
По-друге, ані Господарський процесуальний кодекс України, ані інші акти чинного законодавства не передбачають в якості підстав для припинення, зупинення провадження у справі, залишення позову без розгляду чи відмови в його задоволенні, введення процедури тимчасової адміністрації.
По-третє, гроші на поточному рахунку є власністю відповідача, оскільки відповідно до ст.177 Цивільного кодексу України, об'єктами цивільних прав (в тому числі права власності) є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно. Згідно із ст.З Закону України «Про платіжні системи та-переказ грошей», кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Тому, безготівкові гроші на поточному рахунку є об'єктом не зобов'язального, а речового права, в даному випадку права власності Позивача.
Таким чином, режим тимчасової адміністрації у Відповідача не є підставою невиконання платіжного доручення Позивача про перерахування коштів з поточного рахунку.
Окрім цього суд зазначає, що платіжні доручення надійшли відповідачу 23.09.2014, а тимчасова адміністрація у відповідача введена 25.09.2014.
Обставинами, що підтверджують вимоги позову є факти наявності на поточному рахунку Позивача достатньої для переказу суми коштів та невиконання Відповідачем розпоряджень Позивача щодо їх перерахування. Доказами, що підтверджують вимоги позову, є додані до нього документи.
Отже, внаслідок укладення договору та додаткової угоди між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
За своїм юридичним статусом, метою та предметом діяльності відповідач є банківською установою, яка наділена правом проведення банківських операцій. Однією із складових банківських операцій є переказ коштів, що знаходяться на рахунках осіб -клієнтів банку.
Згідно з п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, а у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до п.8.2 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.
Згідно з п. 2.1 договору операції за рахунком, порядок їх проведення, форми розрахунків визначаються та регулюються нормативно-правовими актами НБУ, а також іншими нормативно-правовими актами і здійснюються на підставі розрахункових та касових документів установлених форм. Вимоги нормативно-правових актів, які регулюють порядок відкриття, закриття та здійснення розрахунково-касового обслуговування рахунків є обов'язковими для сторін.
Відповідно до п. 2.19. «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою НБУ №22 від 21.01.2004 Розрахункові, документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.
Правове регулювання відносин між установами банків і клієнтами ґрунтується на договорі банківського рахунку. За договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. Банк у свою чергу має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами на власний розсуд (п. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Отже, суд вважає, що факт безпідставного невиконання платіжних доручень позивача відповідачем на загальну суму 95 562,94 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належним чином не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про зобов'язання позивача виконати платіжні доручення позивача на загальну суму 95 562,94 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -
1. Позов відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" задовольнити повністю.
2. Зобов'язати публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24, код ЄДРПОУ 09322299) виконати умови Договору банківського рахунку № 496 від 18.10.2011 (згідно пункту 2.1.3. даного Договору), а саме: виконати платіжні доручення відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект"(61003, м. Харків, пр. Московський, буд. 10/12, код ЄДРПОУ 14078902) на перерахування коштів в загальній сумі 95 562,94 грн., а саме:
- платіжне доручення № 1375 від 22.09.2014 року на суму 94 000,00 грн.;
- платіжне доручення № 1385 від 18.09.2014 року на суму 2,90 грн.;
- платіжне доручення № 1380 від 18.09.2014 року на суму 4,02 грн.;
- платіжне доручення № 1384 від 18.09.2014 року на суму 11,60 грн.;
- платіжне доручення № 1379 від 18.09.2014 року на суму 16,09 грн.;
- платіжне доручення № 1386 від 18.09.2014 року на суму 21,74 грн.
- платіжне доручення № 1383 від 18.09.2014 року на суму 52,19 грн.;
- платіжне доручення № 1378 від 18.09.2014 року на суму 72,39 грн.;
- платіжне доручення № 1381 від 18.09.2014 року на суму 121,91 грн.;
- платіжне доручення № 1382 від 18.09.2014 року на суму 209,61 грн.;
- платіжне доручення № 1377 від 18.09.2014 року на суму 290,78 грн.;
- платіжне доручення № 1376 від 18.09.2014 року на суму 759,71 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
5. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання повного тексту рішення - 28.10.2014