130/3203/14-ц
6/130/91/2014
28.10.2014 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
за участі: секретаря Буга Р.М.,
заступника начальника відділу ДВС ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань,
Заступник начальника відділу ДВС звернулась в суд з цим поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань по сплаті боргу по аліментах в розмірі 12375,40 грн. на користь ОСОБА_3 на утримання доньки Софії, ІНФОРМАЦІЯ_1, та на утримання дружини. Виконавче провадження відкрите 05.08.2009 за виконавчими листами №2-830 від 14.07.2009, №2-829 від 14.07.2009 виданих Жмеринським міськрайонним судом.
Подання аргументоване тим, що боржник аліменти сплачує нерегулярно та не в повному обсязі, на попередження державного виконавця про відповідальність за ухилення від спалити аліментів він не реагує. Згідно отриманих відомостей в ході здійснення виконавчого провадження будь-якого майна належного боржнику, що підлягає опису, не виявлено. Боржник офіційно ніде не працює. Згідно повідомлення від 25.06.2014 адміністрації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 перетинав державний кордон України.
В судовому засідання заступник начальника відділу ДВС подання підтримала та пояснила, що ОСОБА_2 офіційно ніде не працю, однак згідно неперевіреної інформації може працювати неофіційно, проживає в квартирі матері з матір'ю, згідно офіційного повідомлення в 2011 році перетинав державний кордон України, згідно з неперевіреною інформацією він перетинав державний кордон України в 2014 році, має в Росії родичів, аліменти платить нерегулярно, а тому є ризик, що він може виїхати за кордон України і в такий спосіб уникнути сплати боргу по аліментам.
Розглянувши подання та дослідивши додані до нього документи, а також матеріали виконавчого провадження №23/15-2014, надані для огляду в судовому засіданні, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу ДВС; суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з ст. 6 ЗУ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", підставами для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.
Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець повинен зазначити у поданні. Звернення до суду з таким поданням не має бути формальним.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання". Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо) - такої позиції притримується Верховний Суд України в узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013.
Згідно повідомлення від 25.06.2014 адміністрації Державної прикордонної служби України, доданого до подання, ОСОБА_2 перетинав державний кордон України востаннє 10.10.2011. Згідно отриманих відомостей в ході здійснення виконавчого провадження будь-якого майна належного боржнику, що підлягає опису, не виявлено, боржник офіційно ніде не працює (а.с.117, 118 виконавчого провадження). Як встановлено державним виконавцем згідно акту перевірки від 26.09.2012 ОСОБА_2 проживає з матір'ю в квартирі матері (а.с.57 виконавчого провадження). 07.12.2013 ДІМ Жмеринського РВ УМВС було зроблено висновок за поданням ВДВС про притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів ОСОБА_2, згідно якого перевірку припинено, тобто кримінальне провадження не відкривалося (а.с.106 виконавчого провадження). Востаннє ОСОБА_2 викликався до державного виконавця 06.03.2014, про що свідчать його письмові пояснення, де він вказує, що не сплачує аліменти в повному у зв'язку з тим, що ніде не працює, заборгованість по аліментам визнає та зобов'язується сплатити (а.с.114 виконавчого провадження). Згідно розрахунку заборгованості по аліментам по виконавчому провадженню, доданого до подання , ОСОБА_2 сплачує аліменти, однак нерегулярно, останній раз сплачував в травні 2014 року.
Отже, як вбачається з документів доданих до подання та матеріалів виконавчого провадження, у боржника ОСОБА_2 дійсно станом на 27.10.2014 виник борг по сплаті аліментів на неповнолітню дитину та дружину перед стягувачем ОСОБА_3 в розмірі 12375,40 грн., однак на підтвердження доводів, викладених у поданні, державним виконавцем не надано жодних доказів, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань за рішенням суду в зв'язку з чим має намір виїхати за кордон, а тому підстав для тимчасово обмеження боржника у праві виїзду за кордон немає.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст.6 ЗУ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994, ст.ст.209, 210, 292-294, 377-1 ЦПК України суд,
Подання заступника начальника відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя Жмеринського
міськрайонного суду ОСОБА_4