справа № 521/17935/14-а
провадження № 2а/521/463/14
23 жовтня 2014 року
Малиновський районний суд міста Одеси
в складі головуючого судді Михайлюка О.А.,
секретаря Стариш О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась в суд з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та просить визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13 березня 2014 року до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років та зобов'язати відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те,що вона є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі заяви відповідачем призначено виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір виплати вищевказаної допомоги складає 130 гривень щомісячно.
Оскільки позивач не погоджується з діями відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною у розмірі меншому ніж прожитковий мінімум, вона вимушена звернутись з позовом до суду.
Представник позивача надав суду заяву у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить розглянути справу в його відсутність.
Представник відповідача надав суду заяву у якій заперечував проти задоволення позову через його необґрунтованість, спарву просить розглянути в його відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 13 березня 2014 року до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130,00 гривень щомісячно, яка призначена відповідачем.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних приватних заходів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
До 1 січня 2008 року, дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI (далі Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII (далі Закон № 2811-VI), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13), та Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон № 2240-ІІІ), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб, розмір допомоги також визначався цими законами.
Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-ІІІ передбачено, що допомога по догляду за дитиною надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу II Закону № 107-VІ внесені відповідні зміни до Закону № 2811 -XII та Закону № 2240-ІІІ.
Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-XII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-ІІІ було виключено статті 40- 44.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107- VІ, в тому числі й пункт 25, розділу II зазначеного Закону щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-ІІІ.
Пунктом 2 розділу III Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Конституційним Судом України Рішення 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-ІІІ, а саме статті 40-44 Закону № 2240-ІІІ, якими передбачено розмір допомоги по догляду за дитиною, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на відповідний рік.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835- VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154- VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога по догляду за дитиною відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ.
Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався. Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-ІП на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Таким чином, з 1 січня 2011 року існує дві законодавчі норми щодо виплати допомоги по догляду за дитиною у розмірах, передбачених Законом № 2811-XII та Законом № 2240-ІІІ.
Оскільки спір виник щодо виплати допомоги з 2014 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то обґрунтованим є висновок, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону, яким є Закон № 2240-ІІІ, відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Наведене в сукупності дозволяє зробити висновок про наявність протиправності дій відповідача по призначенню позивачу допомоги по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку в мінімальному розмірі, оскільки законодавством передбачений іншій розмір цієї допомоги - а саме статтею 43 Закону України № 2240-ІІІ, допомога по догляду за дитиною надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, відповідач при призначенні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку діяв не в спосіб, передбачений приписами законодавства, не врахував приписи законодавства, які мають вирішальне значення під час призначення допомоги, передбаченої по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку, чим порушив права та інтереси позивача.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 18, 105-106 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо виплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 13 березня 2014 року до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років.
Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради провести перерахунок допомоги ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 13 березня 2014 року до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років з урахуванням проведених виплат.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: /підпис/ О.Михайлюк