Справа № 521/15128/14-ц
Номер провадження 2/521/6330/14
23 жовтня 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Лічмана Л.Г.
при секретарі - Тимофієнко Н.М.,
за участі представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Страхового товариства з додатковою відповідальністю «ГАРАНТІЯ» про відшкодування матеріальної шкоди,-
26.08.2014 р. до Малиновського районного суду м. Одеси з відповідною заявою про відшкодування матеріальної шкоди звернувся ОСОБА_2, посилаючись на те, що внаслідок вчинення злочину він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості та був пошкоджений належний йому автомобіль. На підставі зазначеного просив ухвалити рішення, яким стягнути на його користь з ОСОБА_3 грошову суму у розмірі 40 922 грн. 29 коп., а з СТзДВ «ГАРАНТІЯ» 49 000 грн. 00 коп. у якості відшкодування матеріальної шкоди.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 та представник СТзДВ «Гарантія» в судове засідання не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
У зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його представника, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що ОСОБА_2 являється власником автомобіля Daewoo Nexia, д/н НОМЕР_4. (а.с. 28)
Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 09.04.2014 р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначено покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання в вигляді обмеження волі, встановивши випробувальний термін строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави в особі КУ «МКЛ-11» м. Одеси 984 грн. та на користь ОСОБА_2 12 000 грн., стягнуто на користь ТОВ «Хавк Холдінг» судові витрати у сумі 3 000 грн., стягнуто з СТзДВ «Гарантія»на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 89 927,39 грн.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03.07.2014 р. вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 09.04.2014 р. відносно ОСОБА_3 змінено, в частині стягнення з СТзДВ «Гарантія» на користь ОСОБА_2 матеріальних збитків у розмірі 89 927, 30 грн. скасовано та направлено в цій частині на розгляд до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Згідно з вироком суду 14.06.2013 р., приблизно о 07 годині, ОСОБА_3 допустив грубі порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме п.п. 2.3. «б»; 12.1; 12.3; 12.4 ПДР. Порушення виразилось в тому, що в зазначений день та час, керуючи технічно справним автомобілем «Опель», д/н НОМЕР_2, рухаючись в умовах необмеженої видимості по сухому, асфальтованому покриттю ділянки проїзної частини Тираспольського шосе зі сторони вул. Тракторної в напрямку вул. Проселочної у м. Одесі, в світлу пору доби, зі швидкістю більше ніж 83,7-87,4 км/год (згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи № 176-2013 від 19.07.2013) уважним не був, за дорожньою обстановкою не слідкував, при виявленні небезпеки для руху, а саме автомобіля «Daewoo», д/н НОМЕР_5, який перетинав його смугу руху, заходів для зменшення швидкості аж до зупинки не вжив, внаслідок чого відбулося зіткнення.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Daewoo», д/н НОМЕР_5, ОСОБА_2, отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої непроникаючої черепно-мозкової травми у формі забиття головного мозку середнього ступеня, крововиливу під м'які мозкові оболонки тім'яно-скроневої області справа, трьох забитих ран, саден голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 2343 від 02.09.2013 р. відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. (а.с. 8-11)
Відповідно до висновку № 196/13 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 - власнику автомобіля Daewoo Nexia NS 16, реєстраційний номер НОМЕР_4, 2012 р.в., складеного СПД «ОСОБА_4.», наданий для дослідження автомобіль містить сліди механічних ушкоджень ударного характеру з локалізацією в передній частині кузова. Кузовні деталі автомобіля: капот, передні крила, передня панель, передні праві двері, задні праві двері, крило заднє праве, дах, внутрішні деталі кузова в підкапотному просторі (лонжерони, бризковики, щит моторного відсіку) зі слідами механічних впливів ударного характеру з деформаціями, складками і розтяжками метала. Передній бампер, фари, протитуманні фари, радіатор кондиціонера, радіатор охолодження разбиті повністю. Ходова частина автомобіля пошкоджена з обривами фрагментів передніх полуосей, передніх стійок амортизаторів. Панель приладів, вітрове скло, скло передньої лівої двері пошкоджені при зіткненні з іншим транспортним засобом. В результаті ДТП зміщені місця кріплень передніх і задніх мостів, деформації з порушенням геометричних параметрів отвору капота, кришки багажника, передніх лонжеронів, каркаса салону, прорізів бічних дверей.
Ринкова вартість автомобіля Daewoo Nexia NS 16, 2012 р.в. на 31.07.2013 р. складала 84 610,00 грн., вартість матеріальної шкоди власнику зазначеного автомобіля складає 84 610,00 грн., оскільки його неможливо відновити згідно з технічними умовами виробника. (а.с. 12-26)
Крім того, у зв'язку з тим, що автомобіль позивача внаслідок ДТП не мав можливості самостійно рухатися, його було евакуйовано з місця ДТП та доставлено на штрафмайданчик, внаслідок чого ОСОБА_2 були понесені витрати, а саме: згідно з актом виконаних робіт (послуг) № 1406 від 14.06.2013 р., укладеним з СПД «ОСОБА_5.» про завантаження і перевезення автомобіля Daewoo Nexia д/н НОМЕР_4 з вул. Тираспольське шосе до Штрафмайданчика № 8, вартість чого склала 667 грн. 00 коп, та було оплачено відповідно до квитанції № 90028175 від 17.06.2013 р.; згідно з актом виконаних робіт (послуг) № 1706 від 17.06.2013 р., укладеним з СПД «ОСОБА_5.» про завантаження і перевезення автомобіля Daewoo Nexia д/н НОМЕР_4 з Штрафмайданчика № 8 до вул. Сахарова, вартість чого склала 500 грн. 00 коп, та було оплачено відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 1706 від 17.06.2013 р.; з квитанції № 90028180 від 17.06.2013 р. видно, що до ДП МВС України було сплачено 510 грн. 00 коп. за зберігання транспортного засобу та за надання послуг 23 грн. 50 коп. Таким чином загальна сума витрачених ОСОБА_2 грошових коштів становить 1700 грн. 50 коп. (667+500+510+23,5) (а.с. 29-32)
Відповідно до квитанції № 447.39.2. від 17.06.2013 р. позивачем було сплачено 1500 грн. ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА АВТОЕКСПЕРТИЗА» (а.с. 32)
Разом з тим, ОСОБА_2 сплатив СПД «ОСОБА_4.» за експертне дослідження автомобіля Daewoo Nexia д/н НОМЕР_4 суму у розмірі 900 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 57.
Внаслідок отриманих в ДТП тілесних ушкоджень, він змушений був знаходитися у лікарні та пройти курс лікування. Відповідно до квитанції № 3910 від 17.06.2013 р. ОСОБА_2 було сплачено за діагностичні послуги 400 грн. та за ліки згідно з чеками: № 157263 від 14.06.2013 р. 416,04 грн; № 157430 від 15.06.2013 р. 16, 85 грн.; № 157429 від 15.06.2013 р. 11,82 грн.; № 157547 від 16.06.2013 р. 8,00 грн., № 464497 від 24.06.2013 р. 107,92 грн.; №121766 від 16.06.2013 р. 72,77 грн.; №7526 від 18.06.2013 р. 18, 00 грн.; 980142 від 21.06.2013 р. 62,55 грн.; № 7925 від 20.06.2013 р. 41,50 грн.; № 7527 від 18.06.2013 р. 12,00 грн.; № 157746 від 17.06.2013 р. 44,44 грн., а всього загальною сумою 1211 грн. 89 коп. (а.с. 32 звор., 33)
Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно до ч. 4 п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» 01.03.2013 № 4, відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Пунктом 2 Постанови Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Внаслідок ДТП ОСОБА_2 завдана майнова шкода, яка полягала у пошкодженні належного йому автомобіля Daewoo Nexia NS 16, д/н НОМЕР_4 на суму 84 610,00 грн. оскільки його неможливо відновити згідно з технічними умовами виробника, витрат на транспортування, у витратах на зберігання зазначеного автомобіля в сумі 1700 грн. 50 коп., на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 900 грн. і автотехнічної експертизи 1500 грн.
Крім того, ОСОБА_2 були здійснені витрати, які пов'язані з лікуванням, документально підтвердженою є сума у розмірі 1211 грн. 89 коп.
Таким чином загальна сума матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_2 складає 89 922 грн. 29 коп.
У судовому засіданні встановлено, що 08.01.2013 р. ОСОБА_3 та СТзДВ «ГАРАНТІЯ» уклали договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 08.01.2013 року, Поліс № АЕ/2191840, який передбачає забезпечення транспортного засобу OPEL VECTRA, державний номер НОМЕР_2. (а.с. 27)
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст 30 вказаного Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Зважаючи на ті обставини, що п. 5 Полісу №АЕ/2191840 вказано франшизу 1000 грн., а ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну вказано 50 000 грн., то максимально допустимий розмір страхового відшкодування повинен становити 49 000 грн (50000-1000).
20.08.2014 р. ОСОБА_2 надіслав СТзДВ «ГАРАНТІЯ» лист з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 49 000 грн. Таким чином саме така сума підлягає стягненню з СТзДВ «ГАРАНТІЯ».
Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Зважаючи на те, що загальна сума матеріальної шкоди складає 89 922 грн. 29 коп., з вирахуванням суми у розмірі 49 000 грн., яка підлягає стягненню з СТзДВ «ГАРАНТІЯ», з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню різниця у розмірі 40 922 грн. 29 коп. (89 922,29-49 000)
Ч. 3 ст. 88 ЦПК України передбачено, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до ч. 1 п.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Тому, в дохід держави з ОСОБА_3 стягується сума судового збору пропорційно до ціни позову у розмірі 409 гривень 22 копійки, а з СТзДВ «ГАРАНТІЯ» 490 гривень 00 копійок.
З огляду на викладене, суд вважає, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.
Керуючись 10, 11, 60, 88, 209, 215, 218 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 40 922 (сорок тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 29 копійок.
Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «ГАРАНТІЯ» (код ЄДРПОУ 21130899) на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 49 000 (сорок дев'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 409 гривень 22 копійки.
Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «ГАРАНТІЯ» (код ЄДРПОУ 21130899) в дохід держави судовий збір у розмірі 490 гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.