Справа № 521/2243/14-ц
Провадження № 2/521/3758/14
26.03.2014
26 березня 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси
в складі: головуючого судді Роїк Д.Я.,
при секретарі Чайковській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
03.12.2012 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. При цьому позивач посилалась на те, що 02.02.2011 року ОСОБА_1 уклала усний договір позики з ОСОБА_2, згідно з яким передала останньому 100000 гривень, що складало 12500 доларів США за офіційним курсом НБУ, встановленим на 02.02.2011 року. Між вказаними особами було домовлено, що вказані грошові кошти ОСОБА_2 буде повертати поетапно, а саме до 20-го числа кожного місяця в сумі щонайменше 600 доларів США. Договір було укладено в письмовій формі у вигляді розписки. Також позивач вказувала, що останній платіж відповідачем було здійснено 19.12.2011 року та станом на 09.11.2012 року ОСОБА_2 взагалі відмовляється виконувати умови договору. Крім цього, позивач вказує що, строк дії договору сплинув 31.10.2012 року. На прохання позивача про добровільне повернення боргу відповідач не реагує.
21 березня 2013 року по вищезазначеній цивільній справі Малиновським районним судом м. Одеси було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
ОСОБА_2 було подано заяву про перегляд заочного рішення від 21.03.2013 року, ухваленого Малиновським районним судом м. Одеси.
18.02.2014 року Малиновським районним судом м. Одеси було винесено ухвалу про скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду у загальному порядку на 26.03.2014 року о 14:00 годині.
Представник позивача - ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.02.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики у вигляді розписки, відповідно до умов якого позикодавець ОСОБА_1 передала позичальникові ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 100000 гривень, що складало 12500 доларів США за офіційним курсом НБУ, встановленим на 02.02.2011 року. Вказану суму відповідач був зобов'язаний повернути до 31.10.2012 року. Вказане підтверджується розпискою від 02.02.2011 року.
Останній платіж відповідачем було здійснено 19.12.2011 року. Вказане підтверджується розпискою від 02.02.2011 року.
Заборгованість ОСОБА_2 за договором позики складає 44081,9 грн. Вказане підтверджується розрахунком заборгованості за договором позики.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір вважається, договором позики якщо одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідності до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
До судових витрат згідно з ч. 1 ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 44081,90 (сорок чотири тисячі вісімдесят одна гривня дев'яносто копійок) гривень, судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень, а всього стягнути 48031,9 (сорок вісім тисяч тридцять одну гривню дев'яносто копійок) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Малиновський сул м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня ухвалення рішення.
Суддя: