Справа № 521/14481/14-ц
Номер провадження 2/521/6140/14
24 жовтня 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Лічмана Л.Г.
при секретарі - Тимофієнко Н.М.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання права власності на спадщину, визначення часток, -
13.08.2014 р. ОСОБА_2 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з вказаною позовною заявою, у якій просив визначити, що за Свідоцтвом про право власності на житло від 03.01.1995 р., реєстровий № 17-1578, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, в квартирі АДРЕСА_1 частки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя складають по ? частині, та визнати за позивачем право власності на ? частину вказаної квартири в порядку спадкування за законом майна ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав зазначені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача - Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає, що наявні підстави для задоволення позовної заяви.
В судовому засіданні встановлені наступні фактичні обставини.
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 одружились 09.08.1964 р., що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1, виданим міським РАГС м. Одеси, внаслідок чого дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_2. (а.с. 8, 50)
Зі свідоцтва про право власності на житло від 03.01.1995 р., виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням органу приватизації від 03.01.1995 р. № 50175, зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу № 17-1578, вбачається, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Зазначене підтверджується також довідкою від КП «Міське агенство з приватизації житла» про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно приватизували ізольовану квартиру за адресою: АДРЕСА_1, площею 45, 1 кв.м., а розпорядження органу приватизації і свідоцтво про право власності на житло зареєстровані в журналах реєстрації, підписані начальником УЖКГ Рубля М.В. та завірені гербовою печаткою управління. (а.с. 9-10, 42-45, 55, 59)
Згідно з технічним паспортом заначена квартира розташована на VII поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з 2 кімнат, житловою площею 27,4 кв.м.: 1-а кімната площею 17,2 кв.м., 2-а кімната площею 10,2 кв.м., кухні площею 6,9 кв.м., ванної кімнати площею 2,3 кв.м., вбиральні площею1,2 кв.м., коридору площею 5,0 кв.м., загальна площа квартири 45, 1 кв.м. (а.с.11-12, 56-58)
ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла ОСОБА_3, на підставі чого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2, актовий запис № 572. (а.с. 13, 49)
Після смерті ОСОБА_3 до Сьомої одеської державної нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини 14.02.2014 р. звернувся ОСОБА_2, чоловік померлої, який постійно проживав зі спадкодавцем. На підставі заяви ОСОБА_2 була відкрита спадкова справа № 74/2014, номер у Спадковому реєстрі 55735291. (а.с. 48, 62)
У листі Сьомої одеської державної нотаріальної контори від 20.06.2014 р. № 2262/02-14 на ім'я ОСОБА_2 вказується про відсутність державної реєстрації зазначеної квартири до смерті спадкодавця, а тому відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначену квартиру та проведення державної реєстрації. Таку відповідь було надано за результатами листа КП «БТІ» ОМР про відсутність реєстрації права власності на спірну квартиру. (а.с. 14, 65-66)
Відповідно до ст. 112 ЦК Української РСР (ред.1963 р.) майно може належати на праві спільної власності двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).
Статтею 115 ЦК Української РСР (ред.1963 р.) встановлено, що кожний з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділу своєї частки з спільного майна.
Аналогічні положення встановлюються ЦК України від 16.01.2003 № 435-IV.
Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно статті 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Суд виходить із рівності часток ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 тому, що інше не встановлено домовленістю між ними або законом, в тому числі ЦК Української РСР і ЦК України або рішенням суду. Тому, частки кожного із названих співвласників становлять по 1/2.
Таким чином, це рішення суду визначає частки померлої ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на спірну квартиру.
Після смерті ОСОБА_3 ніхто, крім позивача, спадщини не прийняв, заповіту після себе вона не лишала. (а.с. 60)
Тому спадкування майна ОСОБА_3 має здійснюватися за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Ст. 1270 ЦК України встановлюється шестимісячний термін з моменту відкриття спадщини для її прийняття, що й було зроблено спадкоємцем.
Крім того, з встановлених у судовому засіданні фактичних обставин справи випливає, що спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 р. і була прийнята спадкоємцем ОСОБА_2, оскільки на час відкриття спадщини він проживав та був зареєстрований разом зі спадкодавцем за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою № 75 від 06.02.2014 про проживання за зазначеною адресою ОСОБА_3 з 10.10.1973 р. по день смерті, підписаними начальником та паспортистом КП ЖКС «Черьомушки», а також відміткою у паспорті позивача про реєстрацію з зазначенням часу реєстрації і проживання з 10.10.1973 р., а також те, що він в 6-ти місячний строк після відкриття спадщини звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. (а.с. 7 звор., 61 звор., 53).
Тому ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину, яка йому належить з часу відкриття спадщини, незалежно від часу прийняття спадщини (ч. 3 і 5 ст. 1268 ЦК України).
Крім того, ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, як чоловіку ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 р., однак спадщина, на яку було видано це свідоцтво, складалася з вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що зберігаються в Територіальному відокремленому збалансовому відділенні Філії-Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». (а.с. 69)
Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до норми ст. 392 ЦК України вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, який засвідчує його права власності. Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.
З огляду на викладене, суд вважає, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують на наявність підстав для задоволення позову про визнання права власності на вказану частину квартири.
Керуючись вимогами ст.ст. 60, 209, 212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Визначити, що за Свідоцтвом про право власності на житло від 03 січня 1995 року, реєстровий № 17-1578, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, в квартирі АДРЕСА_1 частки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя складають по ? частині.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право приватної власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат житловою площею 27,4 кв.м. і загальною площею 45,1 кв.м.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.