Справа №521/17579/13-ц
Номер провадження №2/521/610/14
22 жовтня 2014 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Жуган Л.В.,
при секретарі - Іськовій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, треті особи - П'ята Одеська державна нотаріальна контора, КП «БТІ» ОМР про встановлення факту володіння будівлею на праві власності та визнання права власності в порядку спадкування, -
До Малиновського районного суду м. Одеси 24.10.2013 року звернувся позивач ОСОБА_2 із позовом до Одеської міської ради, за участю третіх осіб П'ятої Одеської державної нотаріальної контори, КП «БТІ» ОМР про встановлення факту володіння на праві власності та визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його матір ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1.
Позивач зазначає, що ОСОБА_4 був отриманий дозвіл на право будівництва індивідуального жилого будинку у АДРЕСА_1 на підставі рішення Виконкому Іллічівської районної ради №609 від 30.05.1959 року. 07.06.1960 року ОСОБА_4 був укладений договір про надання у безстрокове користування земельну ділянку для будівництва індивідуального жилого будинку на праві приватної власності. Рішенням Виконкому Іллічівської районної ради №142 від 10.11.1961 року у зв'язку із самовільним спорудженням ОСОБА_5 домоволодіння на ділянці, яка була надана ОСОБА_4, вирішено залишити ОСОБА_5 самовільно споруджене домоволодіння на земельній ділянці АДРЕСА_3 без виділення земельної ділянки. Позивач вказує, що таким чином домоволодіння АДРЕСА_2 було залишено у власності ОСОБА_4, про що був зроблений напис в будинковій книзі. Разом із тим, ОСОБА_5 було виділено земельну ділянку АДРЕСА_4, який було залишено у власності ОСОБА_5, про що був зроблений відповідний запис у відповідній будинковій книзі.
ОСОБА_2 вказує, що з моменту будівництва зазначеної будівлі його матір ОСОБА_4 проживала в ній та обслуговувала її, оплачувала комунальні платежі, там згодом був прописаний і він. Відповідно до відомостей будинкової книги будинку АДРЕСА_1, запис про домоволодіння ОСОБА_4 був зроблений з 07.06.1960 року. 04.08.1994 року на ім'я ОСОБА_4 Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на жилий будинок АДРЕСА_1, який складається з жилих приміщень літ. «А», площею 96,1 кв.м., та надвірних споруд: душова літ. «Б» площею 4,8 кв.м., сарай літ. «В» площею 13,6 кв.м., гараж літ. «Д» площею 31,6 кв.м., вбиральня літ. «Е» площею 2,3 кв.м., огорожа №1-3, мостіння літ. «І».
Позивач зазначає, що за життя ОСОБА_4 склала на його ім'я заповіт, яким заповіла йому все належне їй майно, в тому числі і житловий будинок АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори за отриманням спадщини, однак, не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1.
У зв'язку із вищевикладеними обставинами, ОСОБА_2 не має можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, тому просить суд: встановити факт володіння на праві власності ОСОБА_4 житловим будинком АДРЕСА_1, який складається з жилих приміщень літ. «А», площею 96,1 кв.м., та надвірних споруд: душова літ. «Б» площею 4,8 кв.м., сарай літ. «В» площею 13,6 кв.м., гараж літ. «Д» площею 31,6 кв.м., вбиральня літ. «Е» площею 2,3 кв.м., огорожа №1-3, мостіння літ. «І»; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на житловий будинок АДРЕСА_1, який складається з жилих приміщень літ. «А», площею 96,1 кв.м., та надвірних споруд: душова літ. «Б» площею 4,8 кв.м., сарай літ. «В» площею 13,6 кв.м., гараж літ. «Д» площею 31,6 кв.м., вбиральня літ. «Е» площею 2,3 кв.м., огорожа №1-3, мостіння літ. «І» .
Представник позивача за довіреністю - ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Одеської міської ради за довіреністю - Хаматуліна О.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в їх задоволенні відмовити в повному обсязі.
Представники третіх осіб П'ятої Одеської державної нотаріальної контори та КП «БТІ» ОМР в судове засідання не з'явились, повідомлялись судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що Виконкомом Іллічівської райради депутатів трудящих було прийнято рішення №609 від 30.05.1959 року про відведення ОСОБА_4 земельної ділянки АДРЕСА_3, площею 490 кв.м., для індивідуального житлового будівництва, що підтверджується випискою з відповідного рішення.
Згідно нотаріально посвідченого Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 07.06.1960 року Житлово-комунальний відділ Виконкому Іллічівської райради депутатів трудящих м. Одеси надав ОСОБА_4 на праві безстрокового користування земельну ділянку АДРЕСА_3, площею 490 кв.м.
Відповідно до умов цього Договору ОСОБА_4 зобов'язалась здійснити будівництво індивідуального житлового будинку на зазначеній земельній ділянці.
Пунктом 9 Договору визначено, що по закінченню будівництва, збудовані на земельній ділянці споруди вступають в експлуатацію та стають особистою власністю забудовника - ОСОБА_4 після визнання приймальною комісією місцевої ради депутатів трудящих повної готовності збудованих споруд, оформленої актом комісії.
Рішенням Виконкому Іллічівської райради депутатів трудящих №1291 від 23.09.1960 року було закріплено за ОСОБА_5 самовільно зайняту земельну ділянку НОМЕР_1, площею 310 кв.м., в районі м. Дзержинського.
Рішенням Виконкому Іллічівської райради депутатів трудящих №142 від 10.02.1962 року, з урахуванням того, що ОСОБА_5 самовільно збудувала домоволодіння на земельні й ділянці НОМЕР_2, яка виділена ОСОБА_4, Рішення Виконкому №1291 від 23.09.1960 року стосовно ОСОБА_5 було змінено, та вирішено самовільно збудоване домоволодіння на земельній ділянці НОМЕР_2 ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, зберегти без виділення земельної ділянки.
Житлово-комунальний відділ Виконкому Іллічівської райради депутатів трудящих м. Одеси, з одної сторони, та ОСОБА_4 і ОСОБА_5, з другої сторони, здійснили Напис від 05.10.1961 року на Договорі про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 07.06.1960 року, укладеному між Житлово-комунальним відділом Виконкому Іллічівської райради депутатів трудящих м. Одеси та ОСОБА_4, щодо включення до цього Договору в якості забудовника ОСОБА_5 на рівних підставах з ОСОБА_4
Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації 04.08.1994 року було складено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_4, згідно якого житловий будинок АДРЕСА_1, складається з житлового будинку літ. «А», площею 96,1 кв.м., та надвірних споруд: душова літ. «Б» площею 4,8 кв.м., сарай літ. «В» площею 13,6 кв.м., гараж літ. «Д» площею 31,6 кв.м., туалет літ. «Е» площею 2,3 кв.м., огорожа №1-3, мостіння літ. «І» площею 51,3 кв.м.
Згідно довідки КП «БТІ» ОМР №6841-11/1523 від 04.09.2013 року, наявної в матеріалах спадкової справи П'ятої одеської державної нотаріальної контори №79/2012 до майна померлої ОСОБА_4, вбачається, що станом 31.12.2012 року за ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, право власності на нерухоме майно не зареєстровано.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 03.10.2011 року Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №1555.
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 26.04.2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №2885, згідно якого заповіла все належне їй майно, в тому числі і належний їй житловий будинок АДРЕСА_1, своєму сину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13.02.2013 року по справі №1519/19607/2012 встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідним сином ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Позивач ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_4, 07.03.2012 року звернувся до П'ятої Одеської державної нотаріальної контори із заявою для прийняття спадщини за заповітом, що підтверджується матеріалами спадкової справи П'ятої Одеської нотаріальної контори №79/2012 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4
11.09.2013 року П'ятою Одеською державною нотаріальною конторою було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2, у зв'язку із відсутністю зареєстрованого права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1, за ОСОБА_4
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Згідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В п. 3.1 Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року зазначено, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.
Згідно Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року передбачався перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, згідно п. 14 якого такими є: нотаріально посвідчені договори про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку та затверджений виконкомом місцевої ради акт про прийняття будинку в експлуатацію.
Вище було встановлено, що ОСОБА_4 за життя було укладено нотаріально посвідчений договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку, однак, доказів того, що ОСОБА_4 за життя вчинила дії щодо здачі в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1, та/або житловий будинок був прийнятий в експлуатацію відповідним Виконкомом місцевої ради - суду не надано.
Посилання позивача на записи у будинковій книзі на житловий будинок АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки вони не є належними доказами в підтвердження оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна.
Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз'яснюється: по об'єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.
Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 встановлено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки входять до складу спадщини.
Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням.
Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України неможливе.
Судом встановлено, що за життя спадкодавець ОСОБА_4 не дотрималась вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно та не набула права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, відповідно до вимог законодавства, чинного на час завершення будівництва.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що житловий будинок АДРЕСА_1, не є об'єктом спадкування відповідно до обґрунтувань та підстав заявленого ОСОБА_2 позову, тому вимоги ОСОБА_2 щодо набуття права власності на спірне нерухоме майно у порядку спадкування - не підлягають задоволенню судом.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо встановлення факту володіння на праві власності ОСОБА_4 житловим будинком АДРЕСА_1. Так як згідно заявленого позову вбачається, що позивач просить встановити зазначений факт для послідуючого визнання за ним права власності в порядку спадкування на житловий будинок АДРЕСА_1. Та враховуючи наведене підстави для задоволення такої вимоги відсутні.
Суд роз'яснює позивачу, що при необхідності встановлення відповідного факту, він має право звернутися до суду, із зазначенням інших обґрунтувань та підстав.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Одеської міської ради, треті особи - П'ята Одеська державна нотаріальна контора, КП «БТІ» ОМР про встановлення факту володіння будівлею на праві власності та визнання права власності в порядку спадкування - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Л.В. Жуган