Справа № 523/14780/14-ц
"25" вересня 2014 р.
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді - Середи І.В.,
при секретарі - Максименко В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду №9 в місті Одесі клопотання опікуна недієздатного позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,
З позовною заявою до суду звернулася в інтересах недієздатного ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з вимогами про визнання недійсним договорів дарування від 15.05.2009 р., від 08.12.2010 р. та від 29.07.2011р.. скасування запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_4, про визнання права власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 та про її витребування.
Разом з позовною заявою на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 та про заборону відповідачам здійснювати дії щодо відчуження, розпорядження будь-яким шляхом, проведення будь-яких будівельних робіт щодо об'єкта нерухомості, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно до п.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
На підставі вимог п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, а згідно з ч.3 цієї ж статті види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Виходячи із заявлених вимог та згідно з нормами п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України, з метою забезпечення позову необхідно накласти арешт на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки невжиття заходів по даному позову у разі прийняття судом рішення може у подальшому утруднити чи зробити неможливим його виконання.
В частині заборони відповідачам здійснювати дії щодо відчуження, розпорядження будь-яким шляхом, клопотання не підлягає задоволенню, оскільки є достатнім накладення арешту на частину квартири, а відносно заборони проведення будь-яких будівельних робіт щодо об'єкта нерухомості також не підлягає задоволенню, тому що стороною не надано будь-яких доказів того, що там проводяться такі роботи.
Керуючись ст.ст.151,152,153, 209,210 ЦПК України, суд -
Клопотання опікуна недієздатного позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Направити дану ухвалу на виконання Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: