Рішення від 24.09.2014 по справі 199/3064/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7853/14 Справа № 199/3064/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Подорець О. Б. Доповідач - Волошин М.П.

Категорія 53

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Волошина М.П.,

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.,

при секретарі - Крикун А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія України" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю " Екологія України" про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТОВ «Екологія України» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В позовній заяві посилався на те, що з 01 червня 2013 року по 25 грудня 2013 року на підприємстві відповідача на посаді спеціаліста відділу економічної безпеки. Згідно з наказом №295 л/с від 25 грудня 2013 року трудовий договір було припинено за угодою сторін, проте розрахунок з відповідачем проведено лише 11 квітня 2014 року. Тому позивач просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 грудня 2013 року по 11 квітня 2014 року в сумі 7 345, 55 грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Екологія України» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 4 805 грн. 50 коп. без врахування податків та обов'язкових платежів. Вирішено питання стосовно судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Екологія України» звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване рішення та постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 4 772 грн. 60 коп., з урахуванням ПДФО в сумі 715, 89 грн.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині заборгованості по заробітній платі з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 01 червня 2013 року по 25 грудня 2013 року на підприємстві відповідача на посаді спеціаліста відділу економічної безпеки. 25 грудня 2013 року позивач був звільнений за згодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книзі та наказом про звільнення.

При звільненні позивач не отримав повний розрахунок, повний розрахунок отримано позивачем лише 11 квітня 2014 року.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 ст.117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду (ст.225 КЗпП України) починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку (п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці").

При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N100. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату від 28 березня 2014 року № 191 середньоденна заробітна плата складає 68 грн. 18 коп. , оскільки останні два календарні місяці що передують події це жовтень та листопад. Середня заробітна плата позивача складає ( 1.500+1.500:23-21-68,18 ) 68 грн. 18 коп.

З дня звільнення позивача 25 грудня 2013 року по день фактичного розрахунку 11 квітня 2014 року час затримки розрахунку становить 70 робочих днів.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку складає 4.772 грн. 60 коп. (70 х 68.18= 4 772, 60 ) .

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що при виплаті суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з позивача потрібно утримати 715,89 ПДФО колегія суддів до уваги не приймає.

Пункт 6 вищевказаного Пленуму передбачає оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.

З'ясувавши обставини справи та давши належну правову оцінку зібраним доказам, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині суми стягнення за час затримки розрахунку необхідно змінити.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія України" - задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 липня 2014 року змінити в частині суми стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Зменшити суму середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія України" на користь ОСОБА_2 з 4 805 (чотирьох тисяч вісімсот п'яти) гривень 50 копійок до 4 772 (чотирьох тисяч сімсот семидесяти двох) гривень 60 копійок без урахування податків та обов'язкових платежів.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий М.П.Волошин

Судді Е.Л.Демченко

Т.Р.Куценко

Попередній документ
41108141
Наступний документ
41108143
Інформація про рішення:
№ рішення: 41108142
№ справи: 199/3064/14-ц
Дата рішення: 24.09.2014
Дата публікації: 03.11.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин