Справа №295/442/14-ц
Категорія 40
2/295/1215/14
22.10.2014 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого-судді Болейко А.П.
при секретарі - Слончак А.С.
розглянув у судовому засіданні в залі суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та репутації і стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та репутації і стягнення моральної шкоди. Вказує в позові, що відповідач використовуючи образливі висловлювання, якими принижується честь та гідність, поставивши під сумнів його моральні принципи, звела на нього зухвалий наклеп про нібито вчинення ним неправомірних дій відносно неї, щодо його особистості. Зокрема: « ОСОБА_1 - це особа, у якої немає нічого святого, немає сім'ї, не має дітей» та інші аналогічні формулювання.
Разом з тим, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачено у вчинення особливо тяжких злочинів, вказуючи одночасно про проведення досудового слідства у кримінальній справі про його обвинувачення в якості слідчого відповідач підтверджує свідоме поширення недостовірної негативної інформації - його звинувачено лише за ч. 1 ст. 121 КК України, яка відповідно до ст.. 12 КК України належить до категорії тяжкого злочину, а не «особливо тяжких злочинів».
Крім того, вказує, що в абзаці 3 ст. 17 зазначеної відповідачем ППВСУ № 1 від 27.02.2009 року чітко визначена провомірність його позовних вимог, а викладені відповідачем в заявах від 20.02.2013 року та від 24.02.2014 року є фактичним твердженням, а не оціночним судженням. Оскільки стверджується про істинність фактів нібито погрози з його боку, нібито пошук іншими особами відповідача. А формулювання щодо відсутності «святого» - є безпосередньо образою, а поширення відомостей про вчинення ним 14 вбивств взагалі безперечний наклеп.
До того ж,зазначає в позові, що розповсюдження мешканці с. Тальківка відомостей про вчинення ним нібито 14 вбивств, вчинене відповідачем, завдає шкоду його репутації, можливості мати певні соціальні та ділові зв'язки і відносини, які були до поширення недостовірної інформації. Крім того, наводить обставини, якими обгрунтовує свої позовні вимоги. З урахуванням уточнень від 27.03.2014 року (а.с.60) позивач просить: визнати недостовірними звинувачення відповідача у вчиненні ним 14 вбивств, які відповідач поширила мешканцю с. Тальківка ОСОБА_3 у вказаному селі за обставин, які розповідає ОСОБА_3 на відеозапису та про що він дізнався лише 25.11.2013 року у судовому засіданні Богунського районного суду м. Житомира, визнати недостовірною поширену інформацію відповідачем в судовому засіданні 24.02.2014 року про притягнення до відповідальності по обвинуваченню у вчиненні особливо тяжких злочинів, визнати недостовірною поширену відповідачем інформацію в заявах від 20.02.2013 року у справі № 2-4473/12 та від 24.02.2014 року про те, що ним вчинялись погрози на її адресу в ході проведення нею досудового розслідування. Визнати неналежною до нього поширену відповідачем інформацію в заяві від 20.02.2013 року про те, що невідомі особи з числа підсудних (засуджених) телефонують в Корольовський РВ та дізнаються її місце роботи та проживання. Визнати поширену відповідачем в заяві від 20.02.2013 року інформацію про його особисте життя (відсутність святого, сім'ї, місця проживання) недостовірною. Визнати дану інформацію такою, розголошення якої порушує таємницю на особисте життя особи, незалежно від її достовірності. Визнати неправомірним поширення будь-якої інформації про його особисте життя, як підсудного, а також обставин притягнення його до відповідальності без дозволу Новоград-Волинського міськрайонного суду, в провадженні якого перебуває кримінальна справа з обвинувачення. Визнати поширені відповідачем твердження про вчинення ним неправомірних дій (погрози на її адресу), які остання поширила в заявах від 20.02.2013 року та від 24.02.2014 року недостовірними та такими, поширення яких завдається шкода його репутації. Визнати твердження відповідача в заяві від 20.02.2013 року - «ОСОБА_1 це особа, у якої немає нічого святого» таким, яке завдає особисту образу та порочить його особисту честь, гідність та репутацію. Зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію, яку вона поширила мешканцю с. Тальківка ОСОБА_3 про вчинення ним 14 вбивств шляхом повідомлення ОСОБА_3 про її недостовірність, яку відповідач поширила в заяві від 20.02.2013 року та від 24.02.2014 року про погрози на її адресу шляхом направлення заяви на адресу Богунського районного суду м. Житомира та апеляційного суду Житомирської області, в провадженні яких перебувала справа № 2-4473/12. Також просить поновити йому строк подання позову в частині вимог про поширення відповідачем недостовірної інформації та наклепу мешканці с. Тальківка ОСОБА_3 Позивач просив ще стягнути з відповідача на його користь в якості відшкодування завдану моральну шкоду - три тисячі гривень.
В судовому засіданні позивач підтримав позов повністю з викладених в ньому підстав та просив його задовольнити повністю. Зазначив, що хто розмістив в інтернеті відеозапис він не знає.
Відповідач в судове засідання не з»явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями. Надала суду заперечення на позов, просила справу слухати у її відсутності та в задоволенні позовних вимог просила відмовити. (а.с. 29-31, 78, 79-81)
Суд, дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач по справі до Богунського районного суду м. Житомира по справі №2-4473/12 подала заяву від 20.02.2014 року в якій вказала, що судовий розгляд просить проводити без її участі, бо ОСОБА_1 безпосередньо їй погрожував фізичною розправою, а саме повідомив їй , що коли він звільниться з місць позбавлення волі, то вб'є її і тоді заспокоїться. ОСОБА_1- це особа, у якої немає нічого святого, немає сім'ї, не має дітей, ні місця проживання, тому йому втрачати нічого, він готовий на все, тим більше він вже неодноразово судимий за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів та інше. (а.с. 3-5, 14-16 )
Крім того, 24.02.2014 року до Богунського районного суду м. Житомира відповідачем по справі подано заяву в якій вказує що з ОСОБА_1 зустрічатись не бажає, так як на досудовому слідстві по кримінальній справі, порушеній за ч.1 ст. 121 КК України проти останнього, ОСОБА_1 неодноразово їй погрожував фізичною розправою, а саме говорив, що її та ще якихось людей, коли звільнеться з місць позбавлення волі, вб'є і тоді заспокоїться.(а.с. 28)
В матеріалах судового провадження Богунського районного суду м. Житомира № 295/14844/13-к міститься відеозапис «Свавілля Житомирської міліції» про розповідь громадянки ОСОБА_3 щодо розповсюдження інформації про вчинення ОСОБА_1 14 вбивств.(копія диску а.с. 59)
Право на повагу гідності і честі кожної людини закріплено в ст. 28 Конституції України, ст. 297 ЦК України. Гідність і честь фізичної особи є недоторканими. Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. У відповідності до ч.3 ст. 297 ЦК України фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Суд вважає, що оскільки позивач дізнався про відеозапис під назвою «Свавілля Житомирської міліції» в мережі «Ютуб» лише 25.11.2013 року після перегляду даного відеозапису, то вимога позивача про поновлення йому строку подання позову в частині вимог про поширення відповідачем недостовірної інформації по наклепу мешканці с. Тальківка ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, так як позивачем строку не пропущено і до суду позивач звернувся вчасно.
Крім того, судом встановлено, що у відеозаписі під назвою «Свавілля Житомирської міліції» ОСОБА_3 не вказує прізвище, ім'я та по батькові відповідача, а вказує лише «слєдовательша», тому доводи позивача про те, що саме відповідач розповідала про те, що позивач вчинив 14 вбивств безпідставні. До того ж, відомостей, доказів про те, що саме відповідач розповсюдив в мережі інтернет даний відеозапис суду не надано.
Згідно з абз. 2, 3, 5 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року, відповідно до частини другої статті 471 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.
Оскільки відповідачка в заявах від 20.02.2013 року у справі № 2-4473/12 та від 24.02.2014 року зверталась саме до суду, та обставини які викладені в них, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом за основу братись не можуть, то позовні вимоги позивача в частині визнання недостовірною поширену інформацію відповідачем в судовому засіданні 24.02.2014 року про притягнення до відповідальності по обвинуваченню у вчиненні особливо тяжких злочинів, визнання недостовірною поширену відповідачем інформацію в заявах від 20.02.2013 року у справі № 2-4473/12 та від 24.02.2014 року про те, що ним вчинялись погрози на її адресу в ході проведення нею досудового розслідування, визнання неналежною до нього поширену відповідачем інформацію в заяві від 20.02.2013 року про те, що невідомі особи з числа підсудних (засуджених) телефонують в Корольовський РВ та дізнаються її місце роботи та проживання, визнання поширеної відповідачем в заяві від 20.02.2013 року інформації про його особисте життя (відсутність святого, сім'ї, місця проживання) недостовірною, визнання поширеної відповідачем твердження про вчинення ним неправомірних дій (погрози на її адресу), які остання поширила в заявах від 20.02.2013 року та від 24.02.2014 року недостовірними та такими, поширення яких завдається шкода його репутації, визнання твердження відповідача в заяві від 20.02.2013 року - «ОСОБА_1 це особа, у якої немає нічого святого» таким, яке завдає особисту образу та порочить його особисту честь, гідність та репутацію, задоволенню не підлягають.
Крім того, "Анкетні дані" позивача не підтверджують про те, що він має сім'ю, а лише те, що має близьких родичів батька та сестру.(а.с. 62) Довідки про те, що ОСК УМВД України в Житомирській області та ОСК УМВД України в Дніпропетровській області відомостей не має про наявність судимостей відносно позивача, підтверджують лише відсутність відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності саме в цих областях України і не більше. (а.с. 61,65)
З цих же підстав інші доводи та позовні вимоги позивача суд вважає такими що недоведені у судовому засіданні позивачем та є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
За таких обставин та на підставі вищевикладеного, оскільки в основних вимогах позивача відмовлено, то у позовних вимогах про зобов'язання відповідача спростувати недостовірну інформацію, поширену мешканцю с. Тальківка ОСОБА_3 про вчинення ним 14 вбивств шляхом повідомлення ОСОБА_3 про її недостовірність, яку відповідач поширила в заяві від 20.02.2013 року та від 24.02.2014 року про погрози на її адресу шляхом направлення заяви на адресу Богунського районного суду м. Житомира та апеляційного суду Житомирської області, в провадженні яких перебувала справа № 2-4473/12 та у відшкодуванні моральної шкоди, які є похідними вимогами у випадку задоволення основних вимог, слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та репутації і стягнення моральної шкоди у сумі 3000 гривень - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: