Справа №295/7141/14-ц
Категорія 55
2/295/2379/14
(заочно)
25.09.2014 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді Комісарчук О.В.
з участю секретаря Никончук М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Фармація» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків, -
встановив:
13 травня 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача 1663,26 грн. шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків. При цьому зазначив, що за результатами службового розслідування було встановлено, що завідувачем структурного підрозділу підприємства аптечного пункту № 1 аптеки № 9 ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 01.11.2012 року встановлено виправлення в 4-х рецептах та встановлено 52 факти відпуску лікарських засобів по рецептурних бланках ф-1, термін яких минув. Актом перевірки ДФІ зобов'язано КП «Фармація» Житомирської міської ради вжити заходи щодо виплати зайво відшкодованих коштів в сумі 5706,33 грн. Оскільки під час перевірки було встановлено, що шкода підприємству була заподіяна з вини відповідача, позивач просить стягнути завдану відповідачем шкоду в розмірі її середньомісячного заробітку.
Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с. 30).
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, судові повістки направлялись на її адресу за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 21, 29, 38-39). Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається такою, що про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, відповідно до ст.ст. 158,169,224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 30.03.2010 року по 13.06.2013 року ОСОБА_1 працювала на посаді завідувача аптечним пунктом КП «Фармація» з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с. 32, 34-35).
Згідно довідки Державної фінансової інспекції в Житомирській області № 06-04-09/18 від 22.01.2013 року зустрічної перевірки документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з КП ЦМЛ № 2 в КП «Фармація» за період з 01.10.2010 р. по завершений звітний період 2012 року встановлено недотримання вимог п.1.11 р.1 Наказу № 360 від 19.07.2005 року в структурному підрозділі підприємства аптечний пункт № 9.1 аптеки № 9 (завідувач ОСОБА_1.), а саме по пільгових рецептах, в яких є виправлення, відпущено лікарських засобів на суму 272,34 грн., по рецептах термін дії яких вийшов на суму 2971,57 грн., відпущено медикаментів, в яких відсутня дата виписки на суму 79,67 грн., всього на суму 3323,58 грн.
Актом перевірки від 22.04.2013 року № 06-04-09/25 встановлено, що структурними підрозділами КП «Фармація» зайво включено до реєстрів на відшкодування медикаментів, відпущених по пільгових рецептах, на суму 5706,33 грн.
12.06.2013 року платіжним дорученням № 19023 КП «Фармація» Житомирської міської ради перерахувало КУ ЦМЛ № 2 зайво відшкодовані кошти згідно довідки ДФІ в сумі 5706,33 грн. (а.с. 31).
Згідно з наказом № 6-О від 15.07.2010 року ОСОБА_1 призначена однією з відповідальних осіб за відпуск медикаментів по пільгових рецептах (а.с. 19). Зі змісту посадової інструкції завідувача аптечним пунктом КП «Фармація» вбачається, що завідувач аптечним пунктом приймає рецепти, перевіряє правильність їх оформлення та відпускає по ним ліки згідно діючих наказів МОЗ - п. 2.3, з якою відповідач була ознайомлена (а.с. 16-18).
На засіданні комісії по проведенню службового розслідування КП «Фармація» Житомирської міської ради» ОСОБА_1 погодилась з допущеними порушеннями, не заперечувала, що відповідальність за відпуск медикаментів по пільгових рецептах покладено на неї та погодилась погасити заподіяну шкоду в розмірі середньомісячного заробітку, що підтверджується змістом протоколу № 1 від 13.06.2013 року (а.с. 10). Одночасно відповідач відмовилась від дачі письмових пояснень з приводу порушень, зазначених в Акті перевірки від 22.04.2013 року № 06-04-09/25, що підтверджується актом від 13 червня 2013 року (а.с. 11).
13.06.2013 року видано наказ № 277-ВК про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності за завдану підприємству матеріальну шкоду в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 1663,26 грн. Розмір середньомісячної заробітної плати відповідача підтверджується довідкою № 150/1 від 13 червня 2013 року (а.с.12,13).
ОСОБА_1 відмовилась від ознайомлення з наказом № 277-ВК від 13.06.2013 року, про що складено акт від 13.06.2013 року (а.с. 14).
Зі змісту довідки № 262 від 25 вересня 2014 року вбачається, що ОСОБА_1 в день звільнення отримала повний розрахунок по заробітній платі, матеріальна шкода згідно наказу № 277-ВК від 13.06.2013 року в сумі 1663,26 грн. з відповідача не утримувалась та добровільно нею не погашалась.
Статтею 130 КЗпП України встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Відповідно до 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
Згідно п.2 ч.1 ст. 133 КЗпП України у відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть: керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що вина відповідача в порушенні пільгового відпуску медикаментів доведена зібраними доказами, а саме актом перевірки від 22.04.2013 року № 06-04-09/25, довідкою № 06-04-09/18 від 22.01.2013 року, протоколом № 1 від 13.06.2013 року, відповідач добровільно шкоду, завдану підприємству, не відшкодувала, розмір середньомісячного заробітку ОСОБА_1 становить 1663,26 грн., який підлягає стягненню з неї за шкоду, завдану підприємству працівником під час виконання трудових обов'язків.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненні документально підтверджені витрати по оплаті судового збору в сумі 243, 60 грн.
Керуючись ст.ст.130, 132, 133 КЗпП України, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212- 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Фармація» Житомирської міської ради 1663,26 грн. матеріальної шкоди, завданої підприємству працівником під час виконання трудових обов'язків, та 243, 60 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив за заявою відповідача поданої протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя О.В.Комісарчук