Справа № 159/5575/14-ц
Провадження № 2/159/1273/14
м. Ковель 27 жовтня 2014 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Восковської О.А,
за участю секретаря Горішної Н.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовує тим, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 18.09.2010 року. Від спільного шлюбу народилось двоє неповнолітніх синів - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивачка вказує, що спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження у поглядах на сімейні відносини та сімейні обов'язки, відповідач не бажає офіційно влаштовуватись на роботу, а якщо і влаштовувався, то довго там не затримувався в основному через надмірне вживання алкоголю або безпричинно не виходив на роботу. Позивач переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме її інтересам та інтересам неповнолітніх дітей. Вважає, що шлюб існує лише формально, сім'я розпалась остаточно і зберегти її неможливо, а тому позивачка звернулась до суду та просить шлюб розірвати.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, подала до суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з підстав викладених у заяві та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю не заперечує проти їх задоволення.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 виданого відділом РАЦСу по м.Ковелю Ковельського МРУЮ Волинської області ОСОБА_2 18.09.2010 року вступив в юридичний шлюб з ОСОБА_1, про що зроблено відповідний актовий запис №386.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 14.05.2011 року) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 03.09.2013 року).
Згідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Враховуючи ту обставину, що сторони, згідно поданих заяв, виявили взаємну згоду на розірвання шлюбу, суд вважає недоцільним надавати подружжю термін на примирення. Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 24, 110, 112 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 18.09.2010 року відділом РАЦСу по м.Ковелю Ковельського МРУЮ Волинської області, актовий запис №386.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити «ОСОБА_1».
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його отримання.
ГоловуючаО. А. Восковська