ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
21 жовтня 2014 року 15:43 № 826/15156/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Савченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Державного підприємства "Антонов"
до Заступника Головного військового прокурора Козлова Ігоря Миколайовича
про визнання дій протиправними
за участю:
від позивача - Лефор Г.І.;
від відповідача - Сіромашенко Р.Л., Красільнік П.П.
Державне підприємство "Антонов" (далі по тексту також - ДП "Антонов", позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Заступника Головного військового прокурора Козлова Ігоря Миколайовича (далі по тексту також - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо витребування копій документів від ДП "Антонов" листом №10/4-4022вих-14 від 23.09.2014.
Позов мотивований тим, що витребування особових справ посадових осіб ДП "Антонов" є протиправним, вчинено за відсутності компетенції та безпідставно. Як зазначено в позовній заяві, посилання відповідача на суспільний резонанс щодо звільнення та призначення керівництва ДП "Антонов", як на підставу витребування посадових інструкцій та інших документів, суперечать вимогам частин першої, четвертої статті 12 Закону України "Про прокуратуру" та статті 232 Кодексу законів про працю України. На думку позивача, призначення та звільнення керівників ДП "Антонов" є трудовим спором та відноситься до компетенції судів, що також підтверджується листом заступника Генерального прокурора України від 22.09.2014 №10/2/2-26802-14.
У судовому засіданні 21.01.2014 представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити адміністративний позов з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачем подано до суду письмові заперечення, де зазначено, що заступником Генерального прокурора України Матіосом А.В. з метою проведення повної та всебічної перевірки додержання законодавства під час використання повітряних суден, мобілізаційній підготовці та мобілізації, використанні коштів на підготовку виробництва, створенні та закупівлі літака АН-70, а також для виконання інших дій, передбачених пунктами 3-5 частини першої статті 20 Закону України "Про прокуратуру" винесено постанову про проведення відповідної перевірки ДП "Антов". При цьому звернуто увагу суду на ту обставину, що за наслідками розгляду адміністративної справи за позовом ДП "Антонов" про скасування зазначеної постанови, судом ухвалено закрити провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову. Представник відповідача пояснив, що з метою проведення повної та всебічної перевірки на підставі постанови заступника Генерального прокурора України виникла необхідність витребування копій інструкцій керівництва ДП "Антонов" та інших документів, які свідчать про призначення та виконання обов'язків за посадою певних службових осіб.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Заступник Головного військового прокурора Козлов І.М. звернувся до ДП "Антонов" з листом від 23.09.2014 №10/4022вих-14, в якому просив надати в строк до 30.09.2014 посадові інструкції, документи на підтвердження призначення (заяви, накази, про призначення, контракти, трудові угоди, тощо) посадових осіб ДП "Антонов": Президента - генерального директора; першого віце-президента - генерального директора; першого віце-президента - головного конструктора; віце-президента директора філіалу "Серійний завод "Антонов"; віце-президента з фінансів та економіки; віце-президента - заступника генерального конструктора; віце-президента з персоналу та безпеки; віце-президента, начальника ЛІіДБ, генерального директора АТП .
Не погоджуючись з витребовуванням зазначених документів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час складання відповідачем листа від 23.09.2014 №10/4-4022вих-14) прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових частин і штабів незалежно від встановленого в них режиму, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено. Отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України" (пункт 1); витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів (пункт 2); вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз (пункт 3); мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність" (пункт 4); отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури (пункт 5).
Водночас частиною другою вказаної статті Закону встановлено, що передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.
За висновком суду, наведені положення Закону України "Про прокуратуру" дають підстави дійти висновку, що витребовування в порядку нагляду прокурором відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 цього Закону у державного підприємства рішень, розпоряджень, інструкцій, наказів та інших актів і документів є правомірним.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про прокуратуру" перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань (частина перша). У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. У зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду (контролю) або відсутністю такого органу вживаються відповідні заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави (частина друга). Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови. За результатами розгляду скарги прокурор вищого рівня приймає рішення про задоволення скарги та скасування постанови або про відмову у задоволенні скарги. Оскарження постанови до прокурора вищого рівня не позбавляє особу права на її оскарження до суду, яке може бути здійснене нею протягом десяти днів з дня одержання рішення прокурора вищого рівня про результати розгляду скарги (частина третя).
Представником відповідача надано постанову про проведення перевірки від 14.07.2014, винесену заступником Генерального прокурора України Матіосом А.В., відповідно до якої постановлено провести перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів на ДП "Антонов" щодо додержання законодавства при використанні повітряних суден, мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також використання коштів на підготовку виробництва, створення та закупівлю літака Ан-70.
Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2014 в адміністративній справі №826/10638/14 за позовом ДП "Антонов" до заступника Генерального прокурора України про визнання протиправною та скасування постанови закрито провадження у справі на підставі пункт 2 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач відмовився від адміністративного позову.
Вказана постанова заступника Генерального прокурора прийнята до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо утворення військових прокуратур" від 14.08.2014 №1642-VII, який набрав чинності 24.08.2014.
Законом України "Про прокуратуру" не розмежовано компетенцію прокурорів та військових прокурорів.
Разом з тим, з метою забезпечення належної організації діяльності військових прокуратур, розмежування їх компетенції з територіальними прокуратурами, здійснення ефективного впливу на зміцнення законності та правопорядку у військових формуваннях та оборонно-промисловому комплексі держави Генеральною прокуратурою України видано наказ від 29.08.2014 №12гн "Про особливості діяльності військових прокуратур".
Згідно з пунктом 1 цього Наказу заступник Генерального прокурора України - Головний військовий прокурор, військові прокурори регіонів та підпорядковані їм прокурори зобов'язані забезпечити виконання функцій органів прокуратури та повноважень прокурорів, визначених Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру" і галузевими наказами Генерального прокурора України, з урахуванням положень цього наказу щодо, зокрема: Міністерства промислової політики України (з питань управління підприємствами оборонно-промислового комплексу та виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності підприємств, що належать до сфери його управління); замовників, виконавців та співвиконавців державного оборонного замовлення (з виконання законодавства про державне оборонне замовлення); суб'єктів господарювання, яким видано ліцензії на право провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, а також щодо підприємств, які включені до реєстру виробників продукції та послуг оборонного призначення, закупівля яких становить державну таємницю.
Пунктом 4 зазначеного Наказу встановлено, що при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів діяльність військових прокурорів передусім необхідно спрямовувати на: виконання військового обов'язку та проходження військової служби; додержання законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, обороноздатність і боєготовність військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань; збереження державного (військового) майна, зокрема озброєння, військової техніки, військових містечок; додержання законодавства з питань безпеки арсеналів, баз і складів, а також збереження зброї та боєприпасів; соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей; формування, розміщення та виконання державного оборонного замовлення; формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного мобілізаційного резерву; зовнішньоекономічну діяльність та питання військово-технічного співробітництва; додержання бюджетного законодавства; запобігання і протидію корупції та організованій злочинності; використання земель оборони; оплату та охорону праці.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засновником Державного підприємства "Антонов" (ідентифікаційний код 14307529) є Міністерство промислової політики України.
Статутом ДП "Антонов" передбачено, що до основних напрямків діяльності підприємства віднесено виробництво літаків для перевезення вантажів та пасажирів, для використання у військових цілях, для спортивних та інших цілей (КВЕД 35.30.1).
Крім того, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.02.2014 №70-р "Про затвердження переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, на здійснення закупівель товарів, робіт і послуг якими не поширюється дія Закону України "Про здійснення державних закупівель", та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" ДП "Антонов" (ідентифікаційний код 14307529) включено до "Переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, на здійснення закупівель товарів, робіт і послуг якими не поширюється дія Закону України "Про здійснення державних закупівель".
Отже, оскільки ДП "Антонов" належить до сфери управління Міністерства промислової політики України, здійснює виробництво літаків для використання у військовій сфері, включено до "Переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, на здійснення закупівель товарів, робіт і послуг якими не поширюється дія Закону України "Про здійснення державних закупівель", суд дійшов висновку про наявність повноважень у відповідача відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про прокуратуру" та з урахуванням положень пункту 1 наказу від 29.08.2014 №12гн витребовувати у позивача документи у зв'язку зі звільненням та призначенням керівництва ДП "Антонов". Також, слід взяти до уваги, що відповідно до пункту 4 наказу Генеральної прокуратури України від 29.08.2014 №12гн військові прокурори при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів діяльність передусім повинні спрямовувати, в тому числі, на запобігання і протидію корупції та організованій злочинності, оплату та охорону праці.
Крім того, у відповідача були повноваження відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Закону України "Про прокуратуру" мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом, письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі, оскільки заступником Генерального прокурора України було прийнято постанову від 14.07.2014 про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів на ДП "Антонов" щодо додержання законодавства при використанні повітряних суден, мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також використання коштів на підготовку виробництва, створення та закупівлю літака Ан-70.
Після внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" Законом України "Про прокуратуру" щодо утворення військових прокуратур" (набрав чинності 24.08.2014) відповідні повноваження щодо проведення перевірки згідно з наказом Генерального прокурора України від 29.08.2014 №12гн "Про особливості діяльності військових прокуратур" надані військовим прокурорам.
Безпідставним, на думку суду, є посилання позивача на лист заступника Генерального прокурора України від 22.09.2014 №10/2/2-26802-14. Як вбачається зі змісту цього листа, у відповідь на звернення ДП "Антонов" щодо правомірності дій заступника Міністра промислової політики України під час видання наказів про звільнення та про покладення виконання обов'язків президента - генерального конструктора ДП "Антонов", заступник Генерального прокурора повідомив, що розв'язання трудових спорів відноситься до компетенції судів. Водночас, як вбачається з листа від 23.09.2014 №10/4-4022вих-14 та пояснень представника відповідача, заступник Головного військового прокурора просить надати документи, які стосуються посадових осіб ДП "Антонов" у зв'язку з проведенням перевірки цього підприємства щодо ефективності його діяльності.
Згідно частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Згідно частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки відповідачем свідки не залучалися й судова експертиза не проводилася, судові витрати з позивача стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Державного підприємства "Антонов" відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя В.П. Катющенко