ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 жовтня 2014 року № 826/12278/14
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавної фінансової інспекції в м. Києві
до проДержавного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» зобов'язання виконати вимогу
Державна фінансова інспекція у м. Києві (далі по тексту - позивач, ДФІ в м. Києві) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (далі по тексту - відповідач, ДП «УкрНДНЦ»), в якому просить суд: зобов'язати відповідача виконати вимоги ДФІ у м. Києві від 23.06.2014 року №26-072-14-14/8466, зокрема:
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 22 300,00 грн. (п. 2 письмової вимоги);
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 3 820,82 грн. (п. 3 письмової вимоги);
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 6 566,86 грн. (п. 4 письмової вимоги);
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 73 281,62 грн. (п. 5 письмової вимоги);
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 22 392,00 грн. (п. 6 письмової вимоги);
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 316 296,19 грн. (п. 7 письмової вимоги);
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 52 730,29 грн. (п. 8 письмової вимоги);
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 1 042 882,99 грн. (п. 9 письмової вимоги).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, зокрема не відшкодовано матеріальні збитки, а тому, керуючись пунктом 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, ДФІ України листом від 23.06.2014 року №26-072-14-14/8466 було направлено ДП «УкрНДНЦ» письмову вимогу про усунення порушень. 07.07.2014 року до ДФІ у м. Києві від відповідача надійшов лист від 02.07.2014 року №1-10/1.4-3995, згідно з яким, на думку позивача, вбачається, що вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень не виконано.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
У судових засіданнях представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судових засіданнях заперечувала проти задоволення позову, зазначаючи, що здійснюються заходи з виконання вимоги.
Відповідач в судове засідання 14.10.2014 не з'явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, у судовому засіданні 14.10.2014 суд ухвалив про розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Державною фінансовою інспекцією у м. Києві відповідно до п. 1.3.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи на I квартал 2014 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «УкрНДНЦ» за період з 01.04.2010 року по 28.02.2014 року. Висновки ревізії викладені в акті від 12.06.2014 року №072-30/2166.
Так, під час проведення ревізії встановлено, що внаслідок неподання у 2010-2011 роках ДП «УкрНДНЦ» відповідно до ст. 1191 ЦК України зворотної вимоги (регресу) до винних осіб у розмірі виплаченого відшкодування та невідшкодування винними особами збитків, нанесених внаслідок дорожньо-транспортних пригод, сплачених штрафних санкцій, а також здійснення оплати навчання, відповідачу нанесено матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 22 300,00 грн.
Крім того, у ході ревізії було виявлено, що в порушення абз. 2 п. 2, п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, ДП «УкрНДНЦ» у травні 2011 року зайво нараховано та виплачено компенсацію за невикористану відпустку генеральному директору підприємства ОСОБА_1 за період роботи з 23.09.2010 року по 10.05.2011 року в сумі 2 790,96 грн. та, як наслідок, зайво перераховано внесків до державних цільових фондів в сумі 1 039,86 грн., чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) підприємству в загальній сумі 3 820,82 грн.
Також, ревізією було встановлено, що в порушення ст. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 року №245 «Про роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», ст. 19 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95, п. 5 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України від 28.06.1993 року №43, підприємством зайво нараховано та виплачено заробітну плату зовнішнім сумісникам під час перебування їх на лікарняних в сумі 4 796,83 грн., та, як наслідок, зайво перераховано єдиного соціального внеску на суму 1 770,03 грн., чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) підприємству на загальну суму 6 566,86 грн.
При проведенні ревізії ДФІ у м. Києві було поряд з іншим вказано, що в порушення вимог п.п. 1, 2 Вимог по застосуванню ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи (ДБН Д.1.1-4-2000), затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 року №174, п. 3.3.12, п. 3.3.16.7, п. 4.2.1.5, п. 4.2.1.6, п. 3.3.10.1, п. 1.3.4.2, п. 3.3.12, п. 3.1.18, п. 3.3.12, п. 3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва, затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 року №174, підрядними організаціями завищено вартість ремонтно-будівельних робіт в загальній сумі 73 281,62 грн., які оплачені підприємством у повному обсязі, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) підприємству у відповідній сумі.
Крім іншого, ревізією було виявлено, що в порушення ст. 193 ГК України ФОП ОСОБА_2 до актів виконаних робіт за договорами від 30.03.2006 року №03-03/60 та від 27.02.2012 року №54/1.11 включено недостовірні дані в частині завищення вартості фактично понесених ним витрат, які не підтверджені первинними документами, при цьому підприємством здійснено оплату завищеної вартості наданих послуг на загальну суму 22 392,00 грн., призвело до матеріальної шкоди (збитків) відповідачу на вказану суму.
Також, під час ревізії було встановлено, що внаслідок невиконання належним чином господарських зобов'язань ТОВ «Магазин стандартів», ТОВ «Промбудінвест 1» в частині невиконання у повному обсязі своїх зобов'язань, останніми порушено вимоги ст. 193 ГК України, а підприємством не проведено претензійно-позовну роботу щодо стягнення дебіторської заборгованості відповідно до с. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 223 ГК України в межах терміну позовної давності, визначеної ст. ст. 256, 257 ЦК України, що стало наслідком втрати боржника у зобов'язанні, а також не забезпечено реалізацію права кредитора вимагати від боржника виконання його обов'язку, чим порушено ч. 1 ст. 509 ЦК України, ДП «УкрНДНЦ» втрачено активів на суму 316 296,19 грн., що відповідно до п. 2 ст. 224 ГК України є збитками, які нанесено підприємству.
У ході ревізії, крім того, було виявлено, що в порушення ч. 1 ст. 629 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, підприємством не забезпечено нарахування та стягнення штрафних санкцій з ТОВ «Магазин стандартів» з суми боргу 266 296,19 грн., яка виникла з червня по серпень 2009 року, що передбачено в п. 12.1 договору від 01.12.2003 року №231, 4/1 та додаткової угоди від 11.03.2009 року без номера до вказаного договору, в результаті чого ДП «УкрНДНЦ» недоотримано доходів на загальну суму 52 730,29 грн.
Ревізією також було встановлено, що в порушення вимог п. 1.1, п. 2.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованих нежитлових приміщень та надання комунальних послуг орендарю від 01.03.2011 року №б/н, п. 1.1, п. 2.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованих нежитлових приміщень та надання комунальних послуг орендарю від 01.03.2011 року №7/11, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629 ЦК України, ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, ДП «УкрНДНЦ» у періоді з 01.12.2011 року по 26.06.2012 року покрито витрати сторонньої юридичної особи, при цьому останньою відшкодування їх вартості не здійснювалося, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) підприємству на суму 1 042 882,99 грн.
У подальшому наведені висновки слугували підставою для направлення відповідачу 26.06.2014 року письмової вимоги у вигляді листа №26-072-14-14/8466, в якій ДП «УкрНДНЦ» зобов'язано:
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 22 300,00 грн. (п. 2 письмової вимоги);
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 3 820,82 грн. (п. 3 письмової вимоги);
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 6 566,86 грн. (п. 4 письмової вимоги);
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 73 281,62 грн. (п. 5 письмової вимоги);
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 22 392,00 грн. (п. 6 письмової вимоги);
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 316 296,19 грн. (п. 7 письмової вимоги);
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 52 730,29 грн. (п. 8 письмової вимоги);
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 1 042 882,99 грн. (п. 9 письмової вимоги).
На виконання вимоги контролюючого органу 07 липня 2014 року відповідач листом від 02 липня 2014 року №1-10/1.4-9-3995 повідомив позивача про стан виконання вимог ДФІ у м. Києві.
Так, зокрема, ДП «УкрНДНЦ» зазначено, що робочою групою відповідача розроблено та затверджено генеральним директором підприємства графік усунення виявлених ревізією порушень (та додано до вказаного листа копію графіка), а також підготовлено та направлено претензії до ТОВ «Фірма Відновлення» на суму 9 044,60 грн., до ТОВ «ЖОК» на суму 7 878,08 грн., до ТОВ «ТІЛІГУЛ» на суму 53 963,19 грн., до ТОВ «Рембудсервіс 2002» на суму 2 395,86 грн.
За результатами вивчення зазначеного листа позивач дійшов висновку про невиконання відповідачем вимоги від 23.06.2014 року, що і зумовило звернення до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ визначено правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, закріплено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи (далі по тексту - Закон № 2939-ХІІ).
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Статтею 4 Закону № 2939-ХІІ закріплено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Основні функції органу державного фінансового контролю, яким є позивач, закріплені в статті 8 названого Закону. Так, до таких функцій віднесено, зокрема:
1) здійснення державного фінансового контролю та контроль за:
- виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;
- цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;
- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;
- складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;
- станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;
- усуненням виявлених недоліків і порушень;
2) вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
На реалізацію наведених функцій статтею 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право, зокрема:
- перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Зазначені положення Закону № 2939-ХІІ узгоджуються з приписами пункту 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі по тексту - Порядок №550).
Згідно з пунктами 45 та 46 названого Порядку у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.
Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
У той же час, відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 2939-ХІІ лише законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
При цьому судом враховується, що відповідач, не ставлячи під сумнів правомірність вимоги від 23.06.2014 року №26-072-14-14/8466, зазначає, що останнім здійснюються всі необхідні заходи для усунення всіх встановлених у ході ревізії порушень, однак, у зв'язку з необхідністю обробки великого обсягу документів та важким фінансовим становищем усунуті всі виявлені ревізією порушення на момент звернення позивача до суду було неможливо.
Відтак, з огляду на те, що ДП «УкрНДНЦ» фактично визнає встановлені у ході ревізії порушення, суд вважає за необхідне вирішувати спір у контексті виконання відповідачем кожного з пунктів вимоги ДФІ у м. Києві.
Що стосується виконання ДП «УкрНДНЦ» пункту 2 вимоги, суд вважає за необхідне зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, матеріальні збитки в сумі 22 300,00 грн. виникли у зв'язку з: невідшкодуванням водієм ОСОБА_3 збитків, нанесених ДП «УкрНДНЦ» внаслідок ДТП за участі службового автомобіля, на суму 9 215,00 грн.; сплатою штрафу у розмірі 10 000,00 грн. згідно рішення Антимонопольного комітету України від 14.02.2011 року №83-р; невідшкодування ОСОБА_4 коштів у сумі 3 085,00 грн., сплачених відповідачем за навчання останнього.
На підтвердження виконання пункту 2 вимоги відповідачем надано лист ДП «УкрНДНЦ» від 24.07.2014 року №1-3/1.4-11-4594 до Мінекономрозвитку України, в якому відповідач просив останнє вжити заходів щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_1 та відшкодування збитків у сумі 22 300,00 грн. та в сумі 3 820,82 грн. При цьому, звернення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відповідач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1, будучи генеральним директором ДП «УкрНДНЦ» у період з 23.09.2010 року по 10.05.2011 року згідно контракту №21 від 23.09.2010 року, перебував у трудових відносинах з Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, правонаступником якого є Мінекономрозвитку України.
У відповідь Міністерство економічного розвитку і торгівлі України направило відповідачу лист від 03.09.2014 року №2105-11/30530-08, в якому повідомило, що відшкодування втрат ДП «УкрНДНЦ», завданих у період роботи генерального директора підприємства ОСОБА_1 та виявлених під час ревізії ДФІ у м. Києві, виходить за межі позовної давності.
Поряд з цим, відповідачем 10.10.2014 року направлено Мінекономрозвитку України лист №4-3/1.4-11-6143, яким ДП «УкрНДНЦ» вказало на те, що строки позовної давності мають обраховуватися в іншому, ніж зазначило міністерство, порядку, а тому просив вжити заходів щодо відшкодування збитків на суму 22 300,00 грн. Крім того, у вказаному лист ДП «УкрНДНЦ» просило Міністерство економічного розвитку і торгівлі України вжити заходів щодо стягнення з ОСОБА_1 зайво нарахованої та виплаченої компенсації за невикористану відпустку в сумі 3 820,82 грн.
Що стосується виконання пункту 3 вимоги, судом встановлено, що збитки на суму 3 820,82 грн. були завдані відповідачу внаслідок зайво виплаченої ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку в сумі 2 790,96 грн. та сплачених у зв'язку з цим внесків до цільових фондів у розмірі 1 029,86 грн.
На підтвердження вчинення дій щодо виконання зазначеного пункту вимоги відповідачем подані вищевказані листи до Мінекономрозвитку України.
Щодо пункту 4 вимоги, якою зобов'язано ДП «УкрНДНЦ» відшкодувати завдану матеріальну шкоду в сумі 6 566,86 грн., судом враховується, що така шкода була завдана внаслідок зайвого нарахування та виплати заробітної плати зовнішнім сумісникам під час перебування їх на лікарняному, в сумі 4 796,83 грн. та, як наслідок, сплати єдиного соціального внеску на суму 1 770,03 грн.
Обґрунтовуючи здійснення дій щодо виконання пункту 4 вимоги, відповідач зазначив, що такими особами у добровільному порядку вказані кошти будуть відшкодовані, на підтвердження чого надав копії заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 При цьому, згідно поданих копій прибуткового касового ордера, а також бухгалтерських довідок, частина коштів вже була перерахована на рахунки ДП «УкрНДНЦ».
Досліджуючи виконання підконтрольною установою пункту 5 вимоги судом встановлено, що на підтвердження здійснення дій з її виконання позивачем надано копії претензій, адресовані ТОВ «ЖОК» (№2-10/1.4-14-3851 від 20.06.2014 року), ТОВ «ТІЛІГУЛ» (№2-10/1.4-14-3846 від 20.06.2014 року, №1-10/1.4-14-5251 від 27.08.2014 року), ТОВ «Рембудсервіс 2002» (№2-10/1.4-14-3848 від 20.06.2014 року), ТОВ «Фірма Відновлення» (№2-10/1.4-14-3853 від 20.06.2014 року).
Крім того, ДП «УкрНДНЦ» надано копію листа ТОВ «Фірма Відновлення» від 27.08.2014 року, в якій останнє визнає викладені у претензії вимоги і зобов'язувалося частинами повернути суму переплати у період з вересня 2014 року по грудень 2014 року. При цьому згідно копії банківської виписки (т. 2 а.с. 26) ТОВ «Фірма Відновлення» сплатила на рахунок відповідача 9 044,60 грн.
Крім іншого, згідно копії банківської виписки (т. 1 а.с. 227) ТОВ «Рембудсервіс 2002» сплатило суму завищеної вартості будівельних робіт у розмірі 2 395,86 грн. у повному обсязі.
Що стосується ТОВ «ТІЛІГУЛ» та ТОВ «ЖОК», відповідачем подано докази звернення до господарського суду Київської області та до господарського суду м. Києва відповідно з позовами про відшкодування збитків на суму 53 963,19 грн. та 7 878,08 грн.
Оцінюючи доводи ДП «УкрНДНЦ» про вчинення необхідних дій про виконання пункту 6 вимоги, якою зобов'язано підконтрольну особу відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 22 392,00 грн., судом встановлено, що відповідач листом від 28.07.2014 року №1-3/1.4-11-4645 звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просив вжити заходів з відшкодування збитків в сумі 22 392,00 грн. При цьому, звернення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відповідач обґрунтовував тим, що ОСОБА_7 згідно контракту №9 від 10.05.2011 року перебував у трудових відносинах з Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, правонаступником якого є Мінекономрозвитку України, а відтак позовні вимоги до останнього можуть бути звернені міністерством.
У відповідь Міністерство економічного розвитку і торгівлі України направило відповідачу лист від 07.10.2014 року №2105-11/34694-08, в якому повідомило про подання позовної заяви до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, на загальну суму 22 392,00 грн.
Щодо вимог, викладених у пунктах 7 та 8 вимоги від 23.06.2014 року №26-072-14-14/8466, судом встановлено, що підприємством на їх виконання направлено до ТОВ «Магазин стандартів» претензії від 22.07.2014 року №1-10/1.4-14-4380, №1-10/1.4-14-4381, від 26.08.2014 року №1-10/1.4-14-5225 та до ТОВ «Промбудінвест 1» від 22.07.2014 року №1-10/1.4-14-4436.
Що стосується виконання ДП «УкрНДНЦ» пункту 9 вимоги, суд вважає за необхідне зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, матеріальні збитки в сумі 1 042 882,99 грн. виникли у зв'язку з покриттям відповідачем витрат сторонньої юридичної особи - Мінекономрозвитку України та у подальшому невідшкодуванням останньою вказаних коштів відповідачу.
На підтвердження виконання пункту 9 вимоги відповідачем надано копію позовної заяви, поданої до господарського суду м. Києва, до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про стягнення заборгованості по розрахункам щодо відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг у розмірі 1 042 882,99 грн.
Відтак, надаючи оцінку поданих відповідачем документів, суд приходить до висновку, що ДП «УкрНДНЦ» здійснювалися та здійснюються заходи щодо відшкодування завданої підприємству майнової шкоди. При цьому, судом враховується, що відповідачем направлялися листи до ДФІ у м. Києва, в яких контролюючий орган повідомлявся про стан виконання вимоги від 26.06.2014 року №26-072-14-14/3466.
Водночас, позивачем, як суб'єктом владних повноважень, не зазначено, яким іншим чином повинно ДП «УкрНДНЦ» забезпечувати усунення встановлених у ході ревізії порушень, а також не спростовано доводи відповідача, в яких останній вказав на підтвердження здійснення заходів щодо виконання викладених в листі від 26.06.2014 року №26-072-14-14/3466 вимог.
З частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Підсумовуючи вищенаведене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд доходить висновку, що позивачем не доведено правомірність заявлених вимог, та, відповідно, про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в місті Києві відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у десятиденний строк за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України
Суддя В.П. Катющенко