Копія
23 жовтня 2014 р. 16:32 Справа №818/2632/14
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,
представників позивача: Бубирьової С.І., Батури О.І.,
представника відповідача - Сумцова А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" (далі - позивач) звернулось до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач), в якому просить визнати дії відповідача щодо відмови в реєстрації позивача платником ПДВ протиправними та зобов'язати відповідача зареєструвати ТОВ "Брокінвестгруп" з 01 жовтня 2014 року платником податку на додану вартість та видати йому відповідне свідоцтво.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до пункту 183.2. статті 183 Податкового кодексу України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
10.07.2014 позивач подав відповідачу реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою 1-ПДВ.
14.07.2014 відповідач листом за вих. № 37337/10/18-19-18-02-55 надав відповідь про те, що заява залишена без розгляду, оскільки подана не за встановленою формою.
08.08.2014 позивач вдруге подав реєстраційну заяву платника ПДВ за встановленою формою.
15.08.2014 відповідач листом за вих. № 42749/10/18-19-18-02-55 надав відповідь про те, що заява знову залишена без розгляду, оскільки в ній вказані неповні та невірні дані.
10.09.2014 позивач втретє подав на адресу відповідача реєстраційну заяву платника ПДВ з додатками всіх необхідних документів.
17.09.2014 відповідач листом за вих. № 48718/10/18-19-18-02-55 надав відповідь про те, що заява знову залишена без розгляду та задоволення.
Позивач стверджує, що всі бухгалтерські цифри, форма заяви відповідають дійсності, але разом з тим у розділі 6 заяви 1-ПДВ вказано бажану дату реєстрації 01.10.2014, яка, на думку відповідача, не повинна бути вказана в заяві.
Позивач вважає, що відповідач безпідставно та протиправно відмовляє йому в реєстрації його як платника ПДВ.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.
У письмовому запереченні, поданому до суду, зазначив, що 10.09.2014 позивач звернувся до ДПІ у м. Сумах з реєстраційною заявою форми 1-ПДВ про реєстрацію платником податку на додану вартість (вхід. № 595 від 10.09.2014).
За результатами розгляду вищезазначеної реєстраційної заяви ДПІ у м. Сумах направила на адресу ТОВ «Брокінвестгруп» лист від 17.09.2014 № 48718/10/18-19-18 55, в якому було зазначено, що реєстраційна заява платника податку на додану варті форми 1-ПДВ залишена без виконання, оскільки в реєстраційній заяві у розділі 6 реєстраційної заяви ТОВ «Брокінвестгруп» проставлено бажану дату реєстрації платника податку на додану вартість «01 жовтня 2014 року», яка повинна зазначатися в розділі 6, у відповідності до п. 3.7 Положення у випадку подання реєстраційної заяви платниками податків, які визначені пунктом 183.3. статті 183 ПК України, тоді як ТОВ «Брокінвестгруп» в розділі 5 реєстраційної заяви 1-ПДВ, відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України зазначило причину обов'язкової реєстрації позивача платником податку додану вартість, а саме: «Загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість), крім особи, яка є платником єдиного податку».
Враховуючи викладене, відповідач вважає оскаржувані дії ДПІ у м. Сумах правомірними.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
10.09.2014 позивачем до ДПІ у м. Сумах було подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою 1-ПДВ (а.с. 7) разом з копіями бухгалтерських документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій відповідно до переліку (а.с. 8).
17.09.2014 відповідачем було направлено на адресу позивача лист № 48718/10/18-19-18-02-55 (а.с. 9), відповідно до якого повідомлялось, що за результатами розгляду заяви за формою 1-ПДВ від 10.09.2014 встановлено, що у розділі 5 заяви 1-ПДВ вказана причина реєстрації «пункт 181.1 статті 181 розділу V Кодексу», разом з тим у розділі 6 заяви 1-ПДВ вказано бажану дату реєстрації 01.10.2014.
Таким чином, реєстраційну заяву платника податку на додану вартість форми 1-ПДВ (номер реєстрації в ДПІ № 595 від 10.09.2014) залишено без виконання та запропоновано подати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість з вірними даними.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 181.1. статті 181 розділу V Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням.
Згідно із п. 182.1 ст.182 Податкового кодексу України особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Відповідно до п.183.1 ст.183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
Згідно із п. 183.3. ст. 183 розділу V Податкового кодексу України у разі добровільної реєстрації особі платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом б пункту 180.1 статті цього Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з пунктом 183.7 цієї статті не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
Відповідно до п. 183.5 ст. 183 розділу V Податкового кодексу України особи, зазначені у пункті 183.3 цієї статті, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.
Згідно із п. 183.7 ст.183 Податкового кодексу України заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Відповідно до п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 Податкового кодексу України, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 Податкового кодексу України.
Згідно із п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов'язаний внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку з бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку контролюючим органом. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, контролюючий орган зобов'язаний внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 № 26 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення № 26).
Відповідно до п.п. 3.8. п. 3 Розділу ІІІ вказаного Положення № 26 обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб. Відомості про заявника мають бути включені до Єдиного державного реєстру. Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру. З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, така особа відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу подає до контролюючого органу документи, що підтверджують такі відомості.
Згідно із п. 3.9. Положення № 26, якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника (для юридичних осіб, які подали заяву до контролюючого органу у спосіб, визначений в абзаці першому підпункту 1 пункту 3.5 цього розділу), не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 5 робочих днів від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
Відповідно до п. 3.11 Положення № 26, у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ податковий орган зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-ПДВ (додаток 2) (далі - Свідоцтво) не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника ПДВ, зазначеного у його заяві, або протягом 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника ПДВ податковим органом. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, податковий орган зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника ПДВ не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника ПДВ, зазначеного у його заяві.
Аналізуючи зміст наведених норм, суд дійшов висновку, що підставою для надання платнику податків пропозиції щодо подання нової заяви про реєстрацію платником ПДВ можуть бути лише недоліки оформлення поданої заяви, а саме: не зазначення обов'язкових реквізитів, надання недостовірних або неповних даних (крім розділу 15 такої заяви), якщо таку заяву не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ.
При цьому, при наданні письмової пропозиції про подання нової заяви податковий орган має зазначити підстави неприйняття попередньої.
Як встановлено з листа ДПІ у м. Сумах від 17.09.2014 № 48718/10/18-19-18-02-55, податковим органом було запропоновано позивачу надати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість через те, що у розділі 6 заяви 1-ПДВ вказано бажану дату реєстрації 01.10.2014, в той час як у розділі 5 заяви 1-ПДВ вказана причина реєстрації «пункт 181.1 статті 181 розділу V Кодексу».
На думку відповідача, позивач не повинен був зазначати у розділі 6 заяви 1-ПДВ бажану дату реєстрації 01.10.2014, оскільки ТОВ "Брокінвестгруп" не є особою, зазначеною пункті 183.3. ст. 183 Податкового кодексу України.
У судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) ТОВ "Брокінвестгруп" протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000,00 грн.
Посилання відповідача на те, що позивачем у розділі 5 заяви 1-ПДВ вказана причина реєстрації «пункт 181.1 статті 181 розділу V Кодексу», в той час як у розділі 6 заяви 1-ПДВ вказано бажану дату реєстрації 01.10.2014, не можуть слугувати підставою для неприйняття заяви позивача про реєстрацію платником податку на додану вартість та звернення до нього із пропозицією про подання нової заяви, в розумінні п. 3.9. Положення № 26.
Суд вважає за необхідне зазначити, що п.п. 3.9, 3.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, на який посилається відповідач у зазначеному вище листі про звернення до позивача із пропозицією щодо надання нової заяви платника ПДВ, не містить такої підстави для звернення, як не дотримання підприємством критерій, визначених п.п. 183.3, 183.5 ст. 183 Податкового кодексу України.
Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що лист ДПІ у м. Сумах від 17.09.2014 № 48718/10/18-19-18-02-55 суперечить п. 3.9 Положення № 26, а саме, відсутнє будь-яке законне обґрунтування недостовірності або неповноти даних в реєстраційній заяві платника ПДВ, у зв'язку з чим суд не вбачає законних та обґрунтованих підстав для звернення до позивача із пропозицією надати нову заяву про реєстрацію.
Стосовно вимоги позивача про визнання дій ДПІ у м. Сумах щодо відмови в реєстрації позивача платником ПДВ протиправними, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не вчиняв дій щодо відмови в реєстрації платника ПДВ, а не прийняв реєстраційну заяву платника ПДВ та запропонував йому подати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість з вірними даними.
Крім того, суд дійшов висновку суду про відмову у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати ТОВ "Брокінвестнруп" як платника на додатку вартість та видати свідоцтво платника податку на додатку вартість, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо неприйняття заяви позивача про реєстрацію платником податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ДПІ у м. Сумах. З огляду на цю обставину, обов'язок щодо розгляду питання реєстрації позивача платником податку на додану вартість відноситься до виключної компетенції відповідача.
З огляду на те, що під час судового розгляду справи встановлено протиправність дій ДПІ у м. Сумах при розгляді реєстраційної заяви платника податку на додану вартість за формою 1-ПДВ від 10.09.2014, суд дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог, та вважає за необхідне з метою повного захисту прав та інтересів позивача зобов'язати відповідача повторно розглянути подану ним заяву.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області щодо неприйняття реєстраційної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" та пропозиції надати нову заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість протиправними.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області повторно розглянути реєстраційну заяву платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" форми 1-ПДВ від 10.09.2014 разом із доданими документами.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко
З оригіналом згідно
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст постанови складений та підписаний 27.10.2014.