Справа № 333/5550/14-ц
Провадження № 2/333/2307/14
Іменем України
16 жовтня 2014 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Дмитрієвої М.М.,
при секретарі Пасюті К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: МКП «Основаніє», Комунарський районний відділ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та зняття з реєстрації.
В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.
Позивач ОСОБА_1 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності від 28.02.2006 року № 2-413. У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 втратив документи, позивач вимушена була його зареєструвати за вищевказаною адресою. З 1999 року він мешкає з цивільною дружиною. За адресою реєстрації відповідач ніколи не мешкав, ніяких витрат по оплаті житлово-комунальних послуг останній не ніс. На підставі того, що відповідач до теперішнього часу не знявся в добровільному порядку з реєстрації, це порушує права позивача щодо вільного користування та розпорядження своєю власністю, змушує витрачати особисті кошти на оплату житлово-комунальних послуг за відповідача, що спричиняє їй додаткові фінансові витрати.
Посилаючись на зазначені обставини, просить суд усунути перешкоди в праві користування власністю - квартирою АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за зазначеною адресою.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2014 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Комунарський районний відділ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, була своєчасно повідомлена про дату і час судового засідання, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягає, просила їх задовольнити за викладеними в позові підставами, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст. 169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Позивач не заперечував проти такого вирішення справи.
Представники третіх осіб - Комунарського районного відділу у м. Запоріжжя, Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, та МКП «Основаніє» в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду на повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку вищевикладеним, на підставі ст.ст. 197, 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності від 28.02.2006 року за № 2-413, що підтверджується копією технічного паспорту.
Відповідач в спірній квартирі не проживає, квартирну плату і комунальні послуги не сплачує.
Згідно довідки № 76 від 08.07.2014 року за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2
Згідно зі ст. ст. 30, 41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно зі ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з нормами ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Крім того, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло: житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст. 379, 382 ЦК України).
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають, що власник використовує житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише на підставах, передбачених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не є членом родини позивача та співвласником спірного будинку, не проживає у ньому, витрати на його утримання не несе, комунальні послуги не сплачує, а також враховуючи те, що платежі по сплаті комунальних послуг залежать від кількості зареєстрованих в будинку осіб, і зазначені витрати в даному випадку несе власник, суд вважає, що факт реєстрації відповідача в квартирі позивача порушує право останнього як власника цієї квартири.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні його права користування чи розпорядження своїм майном.
Отже, оскільки відповідач не є власником спірного будинку, не проживає у ньому, витрати на його утримання не несе, комунальні послуги не сплачує, а також враховуючи те, що платежі по сплаті комунальних послуг залежать від кількості зареєстрованих в квартирі осіб, і зазначені витрати в даному випадку несе власник, суд вважає, що факт реєстрації відповідача в квартирі позивача порушує право останнього як власника цієї квартири.
Разом за тим, не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання Комунарський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, яке є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі, зняти з реєстраційного обліку відповідача, за вказаною вище адресою, так як вказаний орган приймав участь у розгляді справи не як відповідач, а як третя особа без самостійних позовних вимог і за процесуальним становищем вона не являється суб'єктом матеріально-правових відносин, не користується правами сторін і не несе їх обов'язків.
Суд не вправі поширювати на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, матеріально-правові наслідки вирішення позову та покладати обов'язок виконання рішення. Крім того, зняття особи з реєстраційного обліку проводиться компетентним (уповноваженим державою) органом, зокрема, на підставі рішення суду і лише у разі відмови компетентного органу здійснити зняття з реєстрації, а спір з цього приводу між сторонами не виник. В подальшому в разі відмови у знятті з реєстрації в зазначеному будинку відповідача на підставі рішення суду, такі дії Комунарського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства.
Відповідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 3,10, 11, 58-60, 88,169, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: МКП «Основаніє», Комунарський районний відділ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням - задовольнити частково.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні належній їй на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_2.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва