Справа № 316/1825/14-ц
Провадження № 2/316/858/14
"23" жовтня 2014 р. Енергодарський міський суд
Запорізької області
у складі головуючого судді: Бульби О.М.,
при секретарі: Малихіній І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, територіальної громади в особі Енергодарської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: реєстраційна служба Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області, про визнання майна спадковим та визнання права власності на спадщину, -
Позивач звернулась до суду з вказаною позовною заявою, в якій просила: припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1, (ІДН: НОМЕР_1), ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (ІДН: НОМЕР_2) на квартиру АДРЕСА_1; визнати право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, (ІДН:НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІДН: НОМЕР_2), по 1/3 частці кожному; встановити факт належності ОСОБА_3 1/3 частки квартири АДРЕСА_1; визнати 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 спадковим майном після ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2; визнати право власності за ОСОБА_1, (ІДН:НОМЕР_1) на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування після доньки - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.2-4).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила, що вона до 21 жовтня 1986 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_4. За час спільного життя з ОСОБА_4 у них народилася донька - ОСОБА_3, що доводиться свідоцтвом про народження. 30 липня 1988 року вона вдруге уклала шлюб з ОСОБА_5, про що відділом ЗАГСу Енергодарського МВК Запорізької області в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за №208. За час спільного життя у них народився син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. 25 липня 1994 року, реалізуючи своє право на приватизацію державного житлового фонду, вона та члени її сім'ї: ОСОБА_3 і ОСОБА_2 приватизували квартиру АДРЕСА_1. Вказаний факт доводиться свідоцтвом про право власності на житло № 2271 від 25.07.1994 року, видане ВП Запорізька АЕС. Приватизація відбулася в рівних долях, тобто по 1/3 частці кожного. Будучи юридично необізнаними, після отримання свідоцтва про право власності на житло, вони звернулись до неналежниого БТІ за реєстрацією. Окрім того, на той час законодавство не передбачало обов'язкової реєстрації права власності. Через 1 рік після приватизації, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 її донька ОСОБА_3 померла, що взагалі унеможливило реєстрацію права власності на квартиру у відповідності до законодавства України. Окрім того, після смерті ОСОБА_3, вона, будучи спадкоємицею по закону, продовжувала мешкати в квартирі. На сьогодні вона вирішила розпорядитися своєю власністю, але коли звернулась до нотаріуса за консультацією, їй повідомили, що стати власником частки квартири, яка належала доньці ОСОБА_3, вона не може. Головною причиною неможливості стати власником як своєї частки в квартирі, так і на спадкове майно є те, що право власності на квартиру не зареєстровано згідно чинного законодавства України. Зареєструвати своє право власності можливо за наявності всіх власників квартири. Після смерті ОСОБА_3 вирішити питання стосовно належності частки квартири саме померлій можливо лише в судовому порядку.
Сторони та треті особи в судове засідання не з'явились.
Позивач через канцелярію суду надала заяву в якій просили справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідачі також надали заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутністю, позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення.
Представник реєстраційної служби Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області надаа заяву про розгляд справи без їх представника.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, в зв'язку з чим позовна заява підлягає задоволенню, оскільки вимоги позивача визнаються відповідачем, підтверджуються наданими письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні: свідоцтвами про народження (а.с.7), свідоцтвом про право власності на житло (а.с.8), технічним паспортом на квартиру (а.с.9-10), свідоцтвом про смерть (а.с.11), довідкою про місце проживання (а.с.12), довідкою БТІ (а.с.47), інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (а.с.58); інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.62); відповідають вимогам статей 321, 325, 328, 392 ЦК України, а також визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 321, 325, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовну заяву задовольнити.
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1, (ІДН: НОМЕР_1), ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (ІДН: НОМЕР_2) на квартиру АДРЕСА_1.
Визнати право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, (ІДН:НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІДН: НОМЕР_2), по 1/3 частці кожному.
Встановити факт належності ОСОБА_3 1/3 частки квартири АДРЕСА_1.
Визнати 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 спадковим майном після ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати право власності за ОСОБА_1, (ІДН:НОМЕР_1) на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування після доньки - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення в повному обсязі буде виготовлено 27.10.2014 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О. М. Бульба