Код суду 233 Справа № 233/3317/14-к
Вирок
Іменем України
23 жовтня 2014 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050380000508 від 10 квітня 2014 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Олександро-Калинове Костянтинівського району Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працездатного, який не працює, зареєстрованого та мешкаючого по АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 185 ч.3 КК України, -
09 квітня 2014 року приблизно о 01 годині, ОСОБА_4 перебував за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_1 , де у нього виник намір на крадіжку будь-якого майна, яке можливо знаходиться у мешканців села Олександро- Калинове Костянтинівського району. Реалізуючи свій злочинний намір, в той же день, приблизно о 01 годині 10 хвилин через земельну ділянку, яка розташована біля його будинку, попрямував до будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 і огороджена парканом. Перелізши через паркан, ОСОБА_4 проник до території, яка знаходиться безпосередньо біля будинку, таким чином здійснивши проникнення в інше сховище, де потерпілий зберігав побутовий інвентар. Далі там ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, діючи умисно, з корисливих мотивів зі столу, який знаходився біля господарчої будівлі, викрав металеву наковальню вартістю 36 грн 75 коп та металеві тиса вартісю 192 грн 21 коп, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 228 грн 96 коп, після чого разом з викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному та просив строго не карати. Також просив суд не вивчати зібрані на досудовому слідстві докази його вини, визнавши, що вони отримані законним шляхом та відповідають дійсності.
Суд, з'ясувавши думку прокурора, обвинуваченого, у відповідності до ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше сховище.
В ході судового провадження були вивчені характеризуючи дані про обвинуваченого та встановлено, що на обліку у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра не знаходяться, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, раніше не судимий
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України суд вважає щире каяття, а обставин, що обтяжують їх відповідальність відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Призначаючи покарання суд враховує характеризуючи дані обвинуваченого, суспільну небезпечність скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують його відповідальність.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому міру покарання у вигляді позбавлення волі, але вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та вирішує за можливе на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити його від призначеного покарання з установленням іспитового строку та спеціальних обмежень.
Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого не обиралася.
Речові докази: металева на ковальню та металеві тиса, які зберігаються у потерпілого ОСОБА_6 , слід закріпити за останнім за належністю та вважати йому повернутими.
Цивільні позови заявлені не були.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7 від призначеного покарання звільнити з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 місяців за умови, що він у період іспитового строку не вчинить новий злочин, не виїздить на постійне місце мешкання за межі України, буде повідомляти органи, що відають виконанням покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, про переміну місця мешкання та роботи і буде з'являтися на реєстрацію у вказані органи.
Речові докази: металеву на ковальню та металеві тиса, які зберігаються у потерпілого ОСОБА_6 , - закріпити за останнім за належністю та вважати йому повернутими.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя