Рішення від 27.10.2014 по справі 753/13161/14-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13161/14-ц

провадження № 2/753/5477/14

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2014 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Ляшенко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що вона та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26 жовтня 2007 року, проте спільне подружнє життя не склалося, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарства не ведуть, не живуть однією сім»єю та за різними адресами з тих підстав, що мають різні характери та погляди на життя, а тому шлюб не може в подальшому існувати. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач працює, має регулярний дохід, проте з грудня 2013 року не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, тому вона бажає отримувати аліменти в примусовому порядку, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5, діюча на підставі договору про надання правової допомоги від 04 липня 2014 року, позовні вимоги підтримала з тих же підстав, просила їх задовольнити, посилаючись на вимоги чинного законодавства щодо обов»язку батька дитини сплачувати аліменти на утримання, а відповідач їх визнав частково, погоджуючись на розірвання шлюбу, проте заперечив щодо стягнення з нього аліментів в тому розмірі, якому просить позивачка - 1000 грн., оскільки його місячний заробіток (дохід) складає 1 484 грн. 33 коп.

Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши інші матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 26 жовтня 2007 року зареєстрованому в Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім»ї, актовий запис № 3759 (а.с.5). Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Відповідач не спростовує батьківство дитини.

Даний шлюб для сторін є першим.

Спільне життя сторін не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігноруванням налагодження сімейних відносин, що призвело до втрати почуття поваги та любові. Сторони не підтримують сімейно-шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету та проживають за різними адресами.

Від можливості призначення судом строку на примирення сторони відмовилися, вказавши про те, що подальше сімейне життя не є можливим, оскільки даний шлюб існує формально, а тому вони свідомо прийняли рішення про розірвання шлюбу.

Суд вважає, що столрони довели дійсність та незмінність волевиявлення про розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного із них.

Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).

Проте, судом встановлено, що вказані паритетні засади побудови сімейних відносин у даного подружжя відсутні.

Судом встановлено, що сім»я розпалась остаточно із-за непорозумінь, психологічної несумісності сторін, небажання відновити сімейні відносини, а тому подальше спільне життя сторін неможливе, збереження шлюбу є недоцільним та суперечить їх інтересам.

Сторони не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, проживають за різними адресами, відповідач не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні дитини, яка проживає разом з позивачкою, що ним не спростовується.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача на утримання дитини, судом враховані наступні обставини: матеріальний стан позивача, яка веде окреме господарство, має окремий бюджет, на утриманні якої знаходяться малолітні дітини, їх стан здоров»я, потреби, та відповідача, який працює, щомісячно отримує заробітну плату (а.с.26), інших утриманців, окрім сина ОСОБА_4 не має, й має достатні можливості сплачувати аліменти на його утримання.

Згідно статті 180 Сімейного Кодексу (далі - СК) України батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини першої статті 181 СК України способи виконання батьками обов»язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Позивач просить суд призначити розмір аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі - 1000 грн. 00 коп. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, при цьому щомісячний заробіток (дохід) відповідача складає 1 484 грн. 33 коп. (а.с.26).

Ставлячи вимогу про стягнення аліментів у твердій грошові сумі, позивач не довела суду підставу такої вимоги як усними доводами, так і документально - не надано доказів про те, що відповідач має мінливий та нерегулярний дохід або одержує частину доходу в натурі, й може надавати допомогу у такому розмірі, а також інші обставини, що мають істотне значення, а тому підстави для застосування частини першої статті 184 СК України, відсутні.

Суд вважає, що з урахуванням принципу співмірності, достатніх потреб дитини, підлягають стягненню з нього на користь позивача аліменти на утримання їх дитини у розмірі 1/4 частки від його заробітку/доходу, оскільки судом встановлено, що відповідач працює, отримує заробітну плату та має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному судом розмірі, що є достататніми й можливими як для стягувача, так й отримувача аліментів.

Підстав для відмови у задоволенні позовних вимог судом не встановлено.

В разі винесення судом рішення про стягнення аліментів, згідно частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 СК України).

Відповідно до частини 2 статті 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред»явлення позову.

Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на її користь на утримання дитини 16 липня 2014 року, що підтверджується штемпелем на зазначеній позовній заяві (а.с.1), тому із зазначеного дня підлягають відрахуванню аліменти з відповідача на користь позивача на утримання їх дитини.

При задоволенні позовних вимог з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп., від сплати яких позивач була звільнена при зверненні до суду з даною позовною заявою відповідно до Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, ст.ст. 110-112, 180, 181 ч.1, 183, 184, 185, 191 ч.1, 91 Сімейного кодексу України, з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.06.2006 року та, керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 64, 88, 195, 196, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 293, 294 ЦПК ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 26 жовтня 2007 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім»ї, актовий запис № 3759, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Крилівка Ружинського р-ну Житомирської обл., проживаючого/зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16 липня 2014 року, й до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 243 (двісті сорок три) грн. 60 (шістдесят) коп. - судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Коренюк А.М.

Попередній документ
41078017
Наступний документ
41078019
Інформація про рішення:
№ рішення: 41078018
№ справи: 753/13161/14-ц
Дата рішення: 27.10.2014
Дата публікації: 31.10.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.11.2014)
Дата надходження: 16.07.2014
Предмет позову: про розірвання шлюбу
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОРЕНЮК АЛЛА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
КОРЕНЮК АЛЛА МИКОЛАЇВНА
відповідач:
Бистрицький Олег Ігорович
позивач:
Бистрицька Алла Вікторівна