про повернення позовної заяви
"27" жовтня 2014 р. №926/1572/14
Суддя М.І. Ніколаєв,
розглянувши матеріали позовної заяви приватного підприємства «Пролиск ЛБК» м. Новодністровськ Чернівецької області
до Чернівецької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» м. Чернівці
про захист авторського майнового права на об'єкти інтелектуальної власності, захист честі, гідності, ділової репутації і отримання компенсації
Приватне підприємство «Пролиск ЛКБ» звернулось з позовом до Чернівецької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», в якому просить:
- зобов'язати відповідача прийняти необхідні міри щодо ліквідації ситуації між користувачами земельних ділянок (паїв) ОСОБА_1 і ОСОБА_2;
- виплатити відповідачу компенсацію у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, яка подається до господарського суду, повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують позов.
Проте, подана позовна заява не містить обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, стосовно того, яким чином і коли відповідач порушив авторське право позивача, не викладені жодні фактичні обставини справи із посиланням на час та місце їх виникнення, не вказаний обґрунтований розрахунок позовних вимог, не зазначено, яких збитків завдано позивачу діями відповідача.
Більш того, позивач в прохальній частині позову просить суд виплатити відповідачу компенсацію у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Також у позовній заяві не зазначено і до неї не додано доказів, які б підтверджували вказані вище обставини, що підлягають доведенню в ході розгляду судової справи.
У відповідності до пункту 3 частини 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
В абзаці 5 підпункту 3.5 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Згідно ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік об'єктів - заяв до суду, за подання яких судовий збір не справляється, а в статті 5 цього закону - вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг та за видачу судами документів, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
У свою чергу, Конституційним Судом України прийнято Рішення від 28.11.2013 № 12-рп/2013 зі справи № 1-17/2013 за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", яким встановлено, що:
- сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України (останній абзац пункту 2.3 мотивувальної частини Рішення);
- згідно з пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються лише державні органи і державні підприємства, установи та організації, які звернулися до суду із заявами щодо захисту прав та інтересів інших осіб у випадках, передбачених законодавством.
Відтак, звертаючи до суду з позовом про захист свого авторського права позивач зобов'язаний сплатити судовий збір.
Проте, в порушення вимог Закону України «Про судовий збір» позивачем судовий збір не сплачено.
Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
При цьому суд звертає увагу позивача, що пункт 2 частини першої статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» дія до набрання чинності Закону України «Про судовий збір», про що і зазначено в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04.06.2010 року «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав».
Згідно ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Позивачем доказів направлення позовної заяви відповідачу листом з описом вкладення суду не надано, що згідно з п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України також є підставою для повернення позовної заяви.
У зв'язку з наведеним позовна заява приватного підприємства «Пролиск ЛКБ» підлягає поверненню без розгляду для усунення зазначених в даній ухвалі недоліків.
У свою чергу, суд роз'яснює позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 54, 56, 57, п. 3,4,6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву та додані до неї документи повернути приватному підприємству «Пролиск ЛКБ» без розгляду.
Додаток: позовна заява з доданими до неї документами, всього на 8 аркушах
Суддя М.І.Ніколаєв