Справа № 761/27092/14-ц
Провадження №6/761/1765/2014
09 жовтня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Криворучко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В червні 2014р. ТОВ «Українська боргова компанія» звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання посилаючись на те, що на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2010р. було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» заборгованості по несплаченій частині кредиту у розмірі 150829,66 грн.; 2775,5 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами; 19,63 грн. - пені за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом; 1486,21 грн. - пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом; 1551,11 грн. - судового збору, 120,0 грн. - збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього підлягає стягненню 156782,11 грн. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - до 25 січня 2012р.
16 червня 2011р. державним виконавцем ВДВС Новоодеського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищезазначеним виконавчим листом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2014р. було замінено стягувача, сторону виконавчого провадження з стягувача ПАТ «Дочірній банк «Сбербанку Россії» на його правонаступника - ТОВ «Українська боргова компанія».
Враховуючи, що державним виконавцем було повернуто виконавчий лист на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а процес заміни сторони виконавчого провадження є тривалим процесом, заявник був вимушений звернутися до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Стороною заявника до судового засідання було подано заяву про розгляд справи за відсутності її представника, заявлені вимоги представник підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про розгляд заяви повідомлялись в установленому законом порядку. Суд вважає за можливе розглядати заяву у їх відсутність, так як згідно ч. 2 ст. 371 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що дана заява підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Відповідно до ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2010р. у цивільній справі №2-7365/10 за позовом ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, набрало законної сили 25 січня 2011р.
19 травня 2011р. сторона стягувача отримала виконавчий лист на примусове виконання зазначеного рішення суду та пред'явила його до виконання.
Як вбачається з відмітки на виконавчому листі по справі №2-7365/10, даний виконавчий лист було повернуто 28 грудня 2011р. на підставі п. 2) ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2014р. було замінено стягувача, сторону виконавчого провадження з стягувача ПАТ «Дочірній банк «Сбербанку Россії» на його правонаступника - ТОВ «Українська боргова компанія». Зазначена ухвала суду набрала законної сили 25 березня 2014р.
Згідно ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975 п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29.07.1998, п. 37).
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що пропущений строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання може бути поновлено.
Керуючись ст. 209, 210, 293, 294, 371 ЦПК України; ст. 24, 47 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Поновити стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, виданого Шевченківським районним судом м. Києва по справі №2-7365/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: