Справа № 761/769/14-ц
Провадження №2/761/2045/2014
іменем України
08 жовтня 2014 року
Шевченківський районний суд м. Києва
у складі головуючого суддіМальцев Д.О.
при секретаріЖигня І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Укргазвидобування», третя особа Голова правління ПАТ «Укргазвидобування» Борисов Ю.С. про стягнення невиплаченої матеріальної допомоги при звільненні, середнього заробітку за несвоєчасну виплату належних при звільненні сум працівникові,
ОСОБА_3 (далі позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі відповідач) про визнання незаконним та скасування наказу Голови правління ПАТ «Укргазвидобування» № 90-к від 25.11.2013 року про звільнення ОСОБА_3 з 25.11.13 р. за п.1 ст. 40 КЗпПУ; поновлення на раніш займаній посаді начальника прес-служби ПАТ «Укргазвидобування»; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ст. 235 КЗпП з 25. 11. 2013 р. до постановлення рішення суду; стягнення компенсації за відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав у розмірі 57 349,00 грн.
Під час розгляду справи позивач збільшував або зменшував позовні вимоги та просив залишити частини позовних вимог без розгляду. Остаточно просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну допомогу у розмірі місячного середнього заробітку у сумі 16669, 71 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 26.11.2013р. по 10.06.2014р. у розмірі 133357,53грн., а всього 150027,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 31.03.2010 року працював на посаді начальника служби зв'язків з громадськістю Дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», а 05.05.2010 року був переведений на посаду начальника прес-служби Дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», яка 27.12.2012 року перетворена в ПАТ «Укргазвидобування». 25.11.2013 року наказом Голови правління ПАТ «Укргазвидобування» № 90-к позивача звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України. Проте, відповідач у порушення вимог трудового законодавства розрахунок з позивачем 2.11.2013 року та не виплатило позивачу допомогу, передбачену Галузевою угодою між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки.
Таким чином, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу 150 027,23 грн., яка складається з: 16 669,71 грн. допомоги, визначеної п. 2.6. Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки, та 133 357,53 грн. відшкодування за несвоєчасну виплату належних працівникові сум за період з 26.11.2013 року по 10.06.2014 року.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представник ПАТ «Укргазвидобування» у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог надавши письмові заперечення. Заперечення обґрунтовані тим, що розрахунок з ОСОБА_3 було здійснено своєчасно та, що Галузева угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки не поширюється на ПАТ «Укргазвидобування.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2010 року ОСОБА_3 було прийнято на роботу до Дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», яку 27.12.2012 року було перетворено в ПАТ «Укргазвидобування».
Наказом № 90-к від и 25 листопада 2013 року позивача було звільнено із займаної посади за п.1 ст. 40 КЗпПУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 в день звільнення працював в ПАТ «Укргазвидобування».
Відповідно до листа Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві від 11.02.2014 року № Кол.3419, кол-60 інспектором праці проведено перевірку додержання законодавства про працю на ПАТ «Укргазвидобування», в результаті якої виявлено, що розрахунок з ОСОБА_3 проведено не в день звільнення, а лише 26 листопада 2013 року та допомогу, передбачену Галузевою угодою між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки, на день звільнення та на момент проведення перевірки не виплачено, що підтверджується розрахунковим листом за листопад 2013 року.
Відповідно до копії платіжного доручення від 26.11.2013 року № 2162, наданого ПАТ «Укргазвидобування» до матеріалів справи, розрахунок з ОСОБА_3 здійснено 26.11.2013 року, а не в день звільнення ОСОБА_3 25.11.2013 року.
Таким чином, платіжне доручення від 26.11.2013 року № 2162 та лист Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві від 11.02.2014 року № Кол.3419,кол-60 спростовують твердження представника «Укргазвиздобування» про те, що розрахунок з ОСОБА_3 було здійснено своєчасно.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про колективні договори та угоди» колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону України «Про колективні договори та угоди» угода укладається на національному, галузевому, територіальному рівнях на двосторонній або тристоронній основі: на національному рівні - генеральна угода; на галузевому рівні - галузеві (міжгалузеві) угоди; на територіальному рівні - територіальні угоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про колективні договори та угоди» сторонами колективних угод є сторони соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про колективні договори та угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про колективні договори та угоди» угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми, зокрема щодо: нормування і оплати праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки по мінімальній межі та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі); встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості; трудових відносин; умов і охорони праці; житлово-побутового, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку; умов зростання фондів оплати праці; встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; заборона дискримінації.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про колективні договори та угоди» положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
В 2011 році між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України було укладено Галузеву угоду на 2012-2014 роки, яку 18 січня 2012 року за № 2 було зареєстровано Міністерством соціальної політики України.
Відповідно до листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 23.12.2013 року № 2/14-4993, Галузева угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки поширюється на публічні акціонерні товариства, які на момент підписання цієї Угоди були дочірніми компаніями Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в тому числі на ПАТ «Укртрансгаз» та ПАТ «Укргазвидобування».
Відповідно до п. 1.4. Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки, дана угода гарантує збереження рівня і обсягів соціальних гарантій, пільг, компенсацій працівникам галузі, а також прав трудових колективів і профспілкових організацій на участь в управлінні виробництвом, встановлених чинним законодавством та Генеральною Угодою.
Відповідно до п. 1.5. Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки дана угода є нормативним актом, її положення діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх її суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали Угоду.
Як вбачається, з аналізу зазначених норм виплати, визначені п. 2.6 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки являють собою мінімальні гарантії як для працівників всієї галузі, так і для працівників ПАТ «Укргазвидобування», які вивільняються у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією підприємства, скороченням чисельності чи штату працівників та їх виконання (виплата допомоги) не можуть бути скасовані або з будь-яких інших причин не здійснені.
Відповідно до п. 2.6. Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки працівникам, вивільненим у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією підприємства, скороченням чисельності чи штату працівників, крім вихідної допомоги, передбаченої чинним законодавством, за рахунок коштів підприємства виплачується допомога, що встановлюється колективним договором, залежно від загального стажу роботи на підприємствах галузі, але не менше: жінкам зі стажем роботи: до 7 років - місячного середнього заробітку; від 7 до 12 років - двомісячного середнього заробітку; понад 12 років - тримісячного середнього заробітку; чоловікам зі стажем роботи: до 10 років - місячного середнього заробітку; від 10 до 15 років - двомісячного середнього заробітку; понад 15 років - тримісячного середнього заробітку.
Відповідно до п. 2.6. Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки у разі звільнення працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення, а також не вираховується у нього залишкова вартість недоношеного спецодягу.
Таким чином, умови праці ОСОБА_3 також визначені Галузевою угодою між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки, що спростовують твердження представника ПАТ «Укргазвидобування» про те, що дана галузева угода не поширюється на ПАТ «Укргазвидобування. Тому, підлягає задоволенню вимога ОСОБА_3, стаж роботи якого на підприємствах, установах та організаціях нафтової та газової галузі не перевищує 10 років, про виплату йому допомоги, передбаченої п. 2.6 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Враховуючи, що розрахунок з ОСОБА_3 проведено не в день звільнення, а лише 26.11.2013 року та допомогу, передбачену Галузевою угодою між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки, ОСОБА_3 не було виплачено, то підлягають з ПАТ «Укргазвидобування» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню своєчасно не виплачені платежі відповідно до ст. 117 КЗпП України з 25.11.2013 року по 10.06.2014 року в розмірі 133 357,52 грн. та 16 669,71 грн. не виплаченої допомоги за Галузевою угодою між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки.
Як вбачається, з матеріалів справи, розрахунок своєчасно не виплачених платежів відповідно до ст. 117 КЗпП України з 25.11.2013 року по 10.06.2014 року в розмірі 133 357,52 грн. та розрахунок не виплаченої допомоги за Галузевою угодою між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки, в розмірі 16 669,71 грн. ОСОБА_3 здійснено у відповідності до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, та на підставі відомостей про заробітну плату ОСОБА_3 у вересні 2013 року та у жовтні 2013 року, відповідність яких була підтверджена представником ПАТ «Укргазвидобування» у судовому засіданні.
Крім цього, відповідно до положень ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст.ст.57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 116, ч. 1 та ч. 2 ст. 117 КЗпП України», ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про колективні договори та угоди», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, ст. ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_3 до ПАТ «Укргазвидобування» третя особа Голова правління ПАТ «Укргазвидобування» Борисов Ю.С. про стягнення невиплаченої матеріальної допомоги при звільненні, відшкодування за несвоєчасну виплату належних сум працівникові - задовольнити повністю.
Стягнути з ПАТ «Укргазвидобування» ( м. Київ, вул.Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, і.п.н.НОМЕР_1) матеріальну допомогу у розмірі місячного середнього заробітку у сумі 16669, 71 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 26.11.2013р. по 10.06.2014р. у розмірі 133357,53грн., а всього 150027,24 грн.
Рішення суду може бути оскаржене через Шевченківський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.