Номер провадження: 11-кп/785/1086/14
Номер справи місцевого суду: 515/1226/14-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
07.10.2014 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Татарбунарського районного суду Одеської області від 24.07.2014 року, по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за №12013170440000372 від 14.06.2013 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовозобов'язаний, з середньою освітою, одружений, маючий двох неповнолітніх дітей, працюючий трактористом-машиністом СФГ «Вікторія», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не має судимості,
засуджений за ст. 382 ч. 1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_7 засуджений за те, що перебуваючи з 25.12.2013 р. по 25.03.2014 р. на обліку в Татарбунарському районному центрі зайнятості, де отримав кошти у розмірі 2598,42 грн., а також з 16.05.2013 року по 09.12.2013 р. та з 25.03. 2014 року по теперішній час працюючи трактористом-машиністом СФГ «Вікторія», де отримав заробітну плату у розмірі 11109,8 грн., з 06.03.2012 року по теперішній час умисно ухилився від виконання рішення Арцизького районного суду Одеської області від 06.03.2012 року, яким задоволено позов у цивільній справі № 1502/625/2012 та стяг нуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 38845.25 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить змінити вирок та пом'якшити покарання, з застосуванням дії ст. 75 КК України, посилаючись на те, що суд першої інстанції не врахував усі обставини, що пом'якшують покарання, зокрема, те що він вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому злочині, має постійне місце проживання та роботи, де позитивно характеризується, має на утриманні родину, троє малолітніх дітей, вважається не судимим.. Колектив СФГ «Вікторія» заявляє клопотання про пом'якшення покарання
Крім того, в апеляційній скарзі обвинувачений зазначив, що думав, що виконавчі листи за вказаним судовим рішенням будуть направленні в бухгалтерію за місцем роботи, яка буде відраховувати кошти з заробітної плати, в зв'язку з цим отриману зарплату, яка складала 1000 грн. місяць,витрачав на утримання дружини та трьох малолітніх дітей.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вина обвинуваченого ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч. 1 КК України, як умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, встановлена судом першої інстанції на підставі показань обвинуваченого ОСОБА_7 , який послідовно, в повному обсязі визнавав обвинувачення, в зв'язку з чим суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювалися, та розглянув кримінальне провадження у спрощеному порядку, передбаченому ст. 349 ч. 3 КПК України.
Суд першої інстанції, з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного, призначив покарання обвинуваченому у межах санкції ст. 382 ч. КК України, у вигляді позбавлення волі.
В апеляційній скарзі обвинувачений не оспорює доведеність вини у скоєному кримінальному правопорушенні, кваліфікацію дій, а також призначене покарання.
Разом з тим, з вироку суду вбачається, що при призначенні покарання та вирішенні питання про можливість застосування ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого від його відбування, суд не врахував обставини, що пом'якшують покарання, передбачені п. 1 ч.1 ст.66 КК України, зокрема, щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину, так як обвинувачений послідовно, в ході досудового розслідування та судового слідства, не тільки визнавав вину, але давав показання, які були покладені в основу обвинувачення і вироку суду, в зв'язку з чим суд розглянув кримінальне провадження у спрощеному порядку, передбаченому ст. 349 ч. 3 КПК України.
Про наявність зазначених обставин свідчить те, що обвинувачений не тільки критично оцінив свою злочинну поведінку, але несе кримінальну відповідальність не оспорюючи кваліфікацію дій та призначене покарання. Своїми активними діями у вигляді зізнавальних показань, визнаних достовірними судом, сприяв органам досудового слідства у з'ясуванні обставин вчинення злочину.
Крім того, ч. 2 ст. 66 КК України передбачає, що при призначенні покарання суд може визнати обставинами, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 має на утриманні трьох малолітніх дітей, цю обставину, згідно ч. 2 ст. 66 КК України, апеляційний суд вважає необхідним визнати обставиною, яка пом'якшуює покарання.
Таким чином, доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що суд першої інстанції не встановив обставини, що пом'якшують йому покарання, знайшли підтвердження.
Апеляційний суд вважає необхідним, відповідно до вимог ст. 66 ч. 1 п.1, ч.2 КК України, визнати обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні трьох малолітніх дітей.
При цьому, відповідно до ст.67 КК України, у вироку суду встановлена відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого.
На підставі наведеного, з врахуванням зазначених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, якими, зокрема, є щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, а також враховуючі відсутність обставин, що обтяжують покарання, данні про особу ОСОБА_7 , який має родину, постійне місця проживання та роботи, де позитивно характеризується, враховуючи клопотання колективу СФГ «Вікторія», де працює обвинувачений, апеляційний суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у місцях позбавлення волі, і вважає необхідним застосувати ст.75 КК України та звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, з застосуванням ст. 76 ч. 1 п.п.2,3 КК України.
При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню, вирок суду має бути змінений в зазначеній частині.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 415, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Татарбунарського районного суду Одеської області від 24.07.2014 року у відношенні ОСОБА_7 , засудженого за ст. 382 ч. 1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі - змінити:
Застосувати ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання ОСОБА_7 з іспитовим строком 1 рік, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 ч. 1 п.п.2,3 КК України:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місяця проживання, роботи.
В іншій частині вирок Татарбунарського районного суду Одеської області від 24.07.2014 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців з моменту набрання ухвалою законної сили.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підпис) (підпис) (підпис)
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного
суду Одеської області ОСОБА_2