09 жовтня 2014 року Справа № 876/5584/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Глушка І.В.,
суддів Большакової О.О., Макарика В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 25.02.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни,-
встановив :
16.11.2010 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача. У позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача нарахувати на свою користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за 2006-2007 роки і за дев'ять місяців 2008 року у розмірі 3600 грн., відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно з статтею 6 цього закону дітям війни повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога виплачувалась в не повному обсязі. Просив позов задоволити.
Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 25.02.2011 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії відповідача. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 16.05.2010 року і надалі до зменшення розміру допомоги встановлених законодавством.
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 06.12.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені у період з 01.01.2006 року по 16.05.2010 року - залишено без розгляду.
Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що залишається невизначеним порядок обчислення спірної доплати та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не були враховані положення бюджетного законодавства України, а також видаткові можливості основного фінансового документу держави і Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, оскільки статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Попри вказане, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області слід задовольнити частково а оскаржувану постанову скасувати, з огляду на наступне.
Так, в силу ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Проте, згідно ч.1 ст.137 КАС України - позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.
Враховуючи наведені правові норми, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції всупереч вимогам ч.2 ст.11 та ч.1 ст.137 КАС України істотно вийшов за межі позовних вимог, та задовольнив вимоги ОСОБА_1 починаючи з 16.05.2010 року і надалі до зменшення розміру допомоги встановлених законодавством. Попри те, що позивач просив задовольнити позовні вимоги за 2006-2007 роки і за дев'ять місяців 2008 року включно, а зміна позовних вимог згідно із ч.1 ст. 137 КАС України можлива протягом усього часу судового розгляду шляхом подання письмової заяви, проте позивач наданим йому правом не скористався, оскільки не подав заяву про збільшення позовних вимог, відтак правові підстави для застосування у спірних правовідносинах ч.2 ст.11 КАС України - відсутні.
За таких обставин судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
постановив :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області задовольнити частково, а постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 25.02.2011 року у справі № 2а-58/11 скасувати.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
В.Я. Макарик