Справа № 405/5125/14-ц
2/405/874/14
20 жовтня 2014 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі :
головуючого : Циганаш І.А.
при секретарі: Возлюбленій А.В.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
Встановив:
06 червня 2014 року ОСОБА_2 звернулася з вищезазначеним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 21 липня 2013 р. відповідно досягнутої домовленості вона продала ОСОБА_3 мед в кількості 1272 кг та передала його у своїй тарі: 15-ти алюмінієвих бідонах ємкістю по 38 літрів, 10-ти пластмасових бідонах ємкістю по 40 літрів та 8-ми пластмасових відрах ємкістю по 30 літрів, яку відповідач повинна була повернути їй після подальшої реалізації товару.
Оскільки був проданий лише мед, а не тара, в якому він знаходився, відповідач зобов'язалася повернути їй тару, однак, не зважаючи на здійснену 31.08.2013 року реалізацію меду свої зобов'язання по поверненню тари не виконала.
Вона неодноразово телефонувала до відповідача з проханням виконати зобов'язання та повернути тару, приїздила до неї для того, щоб самостійно забрати тару, але бажаних результатів це не дало, відповідач продовжує безпідставно утримувати у себе ємкості з під меду і тара не повернута до теперішнього часу.
З метою повернення тари, 20.12.2013 року вона зверталася до Новоукраїнського РВ УМВС України в Кіровоградській області з заявою на неправомірну поведінку відповідача. По результатам перевірки її заяви органом внутрішніх справ складено висновок від 27.12.2013 р., згідно з яким проведеним опитуванням позивача та відповідача підтверджено факт купівлі - продажу меду та визнання відповідачем обов'язку повернення тари. При цьому ОСОБА_3 з посиланням на неналежну з її точки зору якість товару, пояснила, що реалізувала мед за ціною нижчою, ніж придбала у неї, у зв'язку з чим вважає можливим утримувати тару в себе до того часу, доки вона не сплатить їй грошові кошти, недоотримані при здачі меду. Зазначені причини утримання майна є безпідставними та такими, що не відповідають домовленостям сторін, досягнутим при укладенні договору купівлі - продажу меду.
Між тим ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань по поверненню тари належним чином не виконала, свідомо ухиляється від добровільного виконання цього обов'язку, тому зобов'язана відшкодувати позивачеві завдані збитки, зокрема сплатити таку суму грошових коштів, які потрібно на час розгляду позову витратити на придбання майна, що належало їй і не було повернуто відповідачем в натурі.
Розмір матеріального збитку, завданого неналежним виконанням зобов'язання по поверненню тари становить - 12 742 грн., що складає ринкову вартість неповернутих алюмінієвих бідонів і пластикових ємкостей.
Середня ринкова вартість ємкостей підтверджується експертним висновком Кіровоградської регіональної торгово - промислової палати за № В-353 від 05.02014 року та визначена в наступному розмірі за одиницю: бідон молочний алюмінієвий, ємкістю 38 л - 720 грн., бідон пластмасовий для харчових продуктів, ємкістю 40 л - 115 грн., відро для харчових продуктів, пластмасове, ємкістю 30 л.- 99 грн.
Тобто вартість 15-ти бідонів молочних, алюмінієвих ємністю 38 л складає 10 800 грн., 10-ти бідонів для харчових продуктів, пластмасових, ємкістю 40 л. - 1150 грн., 8-ми відер для харчових продуктів, пластмасових, ємкістю 30 л. - 792 грн., а всього на загальну суму 12742,00 грн.
ОСОБА_3 порушила її право власності у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо повернення у визначений строк тари, у зв'язку з чим вона не може користуватися цим майном за призначенням, що завдає їй моральної шкоди. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв'язку з позбавленням майна, а також втратами меду нового врожаю, який не було куди помістити через відсутність тари. Відмова відповідача від повернення тари, мотивована непідтвердженими посиланнями на неналежну якість товару, спричинила виникнення пригніченого стану та додаткового нервово-емоційного напруження в організації особистого її життя та заняття бджільництвом.
Одночасно з цим вона відчувала душевні страждання через постійні сумніви щодо цілісності належного їй майна та можливості його послідуючого використання, усвідомлення обмежених фінансових можливостей та необхідності понесення значних грошових затрат на придбання нових ємкостей взамін неповернутих. В тому числі моральну шкоду їй спричинила втрата часу та зусиль, пов'язаних з намаганнями досудового врегулювання спору, необхідністю звернення до органів внутрішніх справ та до суду, оскільки відповідачем не було вчинено жодних дій для вирішення спірного питання в добровільному порядку.
Завдану моральну шкоду вона оцінює в 5 000 грн. виходячи з глибини душевних страждань, спричинених внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань по поверненню тари, розміру завданого матеріального збитку, позбавлення можливості користуватися власним майном, погіршення можливості реалізації власних намірів та можливостей.
Визначений до відшкодування розмір заподіяної їй моральної шкоди має хоча б частково компенсувати ті емоційні переживання, які довелося перенести їй та її родині внаслідок порушення звичайного способу життя та необхідності вчинення додаткових зусиль для його організації.
Просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь завдану майнову шкоду в розмірі 12 742 грн. вартості неповернутої тари, 5 000 грн. завданої моральної шкоди та судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 487,20 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 визнали частково, пояснив, що 21 липня 2013 року ОСОБА_3 дійсно купила у ОСОБА_2 мед в кількості 1272 кілограми, який вона передала в своїй тарі: 12 бідонів алюмінієвих ємкістю 38 літрів, 7 бідонів для харчових продуктів пластмасових ємкістю 40 літрів та 8 відер для харчових продуктів пластмасових ємкістю 30 літрів.
У відповідності до висновку товарознавчого дослідження № 1670 від 26 вересня 2014 року Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз ринкова вартість 12 алюмінієвих бідонів станом на 16 вересня 2014 року складає 2526,70 грн., вартість 7 бідонів для харчових продуктів становить 805 грн. (7 x 115грн.), вартість 8 відер для харчових продуктів становить 792 грн. (8 х 99 грн.)
Таким чином загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, становить 4123,70 грн.
Не заперечують щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнової шкоди в розмірі 4123,70 грн. , а в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. просять відмовити, оскільки вони є необгрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1, п.1 ч. 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права (реальні збитки).
Згідно ч. 1, 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування.
Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до п.4 ч. І ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч.3 ст. 623 ЦК України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 ст. 685 ЦК України товар повинен бути переданий у тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, а за їх відсутності - способом, який забезпечує схоронність товару цього роду за звичайних умов зберігання і транспортування, якщо договором купівлі-продажу не встановлено вимог щодо тари та (або) упаковки.
Відповідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Судом встановлено, що згідно записів по господарської книги Рівнянської сільської ради в домогосподарстві ОСОБА_4 та ОСОБА_2 утримується пасіка - 30 бджолосімей (а.с.17).
21 липня 2013 р. відповідно до досягнутої домовленості ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 мед в кількості 1272 кг та передала його у своїй тарі: 12-ти алюмінієвих бідонах ємкістю по 38 літрів, 7 пластмасових бідонах для харчових продуктів ємкістю по 40 літрів та 8-ми пластмасових відрах для харчових продуктів ємкістю по 30 літрів, яку відповідач повинна була повернути їй після подальшої реалізації товару, однак, не зважаючи на здійснену реалізацію меду свої зобов'язання по поверненню тари не виконала до теперішнього часу.
Згідно висновку Новоукраїнського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 27 грудня 2013 року вбачається, що 20 грудня 2013 року звернулася ОСОБА_2 з заявою про те, що ОСОБА_3 після купівлі меду в липні 2013 року не повертає їй бідони, в яких знаходився мед.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 дійсно закупила у ОСОБА_2 мед, який знаходився в різних ємкостях, розрахувалась готівкою, а потім повезла мед на дослідження, де сказали, що він не якісний. В подальшому ОСОБА_3 розповіла про це ОСОБА_2 та домовилась, що вони разом продадуть мед в м. Новоукраїнка. В визначений день ОСОБА_3 приїхала та продала мед, а ОСОБА_2 не приїздила. ОСОБА_3 за даний мед отримала менше грошей ніж заплатила гр. ОСОБА_2, тому ємкості з під меду знаходяться в неї та вона їх поверне після того як ОСОБА_2 віддасть їй гроші, які вона втратила здавши мед.
Доводи ОСОБА_2 про те, що вона передала мед у своїй тарі в кількості 15-ти алюмінієвих бідонах ємкістю по 38 літрів, 10-ти пластмасових бідонах ємкістю по 40 літрів та 8-ми пластмасових відрах ємкістю по 30 літрів спростовуються поясненнями ОСОБА_3 від 27.12.2013 року, даними нею при проведенні перевірки у Новоукраїнському РВ УМВС України в Кіровоградській області, записами ОСОБА_3 та світлинами, зробленими при проведенні товарознавчого дослідження у Кіровоградському відділенні Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз ( а.с.29, 22-24, 39-42,45).
Згідно експертного висновку № В-353 від 05 червня 2014 року Кіровоградської регіональної торгово - промислової палати середня ринкова вартість ємкостей визначена в наступному розмірі за одиницю: бідон молочний алюмінієвий, ємкістю 38 л - 720 грн., бідон пластмасовий для харчових продуктів, ємкістю 40 л - 115 грн., відро для харчових продуктів, пластмасове, ємкістю 30 л. - 99 грн.
У відповідності до висновку товарознавчого дослідження № 1670 від 26 вересня 2014 року Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз станом на 16 вересня 2014 року ринкова вартість 12 алюмінієвих бідонів, які тривалий час були у використанні складає 2526,70 грн. (а.с.42).
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 мед в тарі у кількості 12-ти алюмінієвих бідонах ємкістю по 38 літрів, 7 пластмасових бідонах ємкістю по 40 літрів та 8-ми пластмасових відрах ємкістю по 30 літрів.
Враховуючи, що ринкова вартість з врахуванням зносу визначена у висновку товарознавчого дослідження № 1670 від 26 вересня 2014 року Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз тільки 12 алюмінієвих бідонів, суд вважає за необхідність взяти дані про їх вартість у розмірі 2526,70 грн. за основу, а вартість 7 бідонів для харчових продуктів в розмірі 805 грн. (7 x 115 грн.), вартість 8 відер для харчових продуктів в сумі 792 грн. ( 8 х 99 грн.) взяти за основу у відповідності до експертного висновку Кіровоградської регіональної торгово - промислової палати за № В-353 від 05.02014 року.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнова шкода у розмірі 4123,70 грн. ( 2526,70 грн. + 805 грн. +792 грн.).
Постановою Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95р. « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами від 25.05.2001р., та від 27.02.2009р. роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Під моральною шкодою законодавець розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Приймаючи до уваги обставини по справі, те, що ОСОБА_3 позбавленням ОСОБА_2 можливості користуватися власним майном за призначенням порушила її право власності, враховуючи втрату часу та зусиль, пов'язаних з намаганнями досудового врегулювання спору, необхідністю звернення до органів внутрішніх справ та до суду, виходячи з глибини душевних страждань, спричинених внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань по поверненню тари, суд приходить до висновку, що позивачу ОСОБА_2 нанесена моральна шкода, розмір якої слід визначити в розмірі 500 грн. з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнала позивач внаслідок неправомірних дій з боку відповідача ОСОБА_3, а в решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 79, 86, 88 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243,60 грн., а з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені витрати, пов'язані з проведенням висновку товарознавчого дослідження у розмірі 295,20 грн. (590,40 грн.: 2).
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, -
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 4123,70 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 завдану моральну шкоду у розмірі 500 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 понесені витрати, пов'язані з проведенням висновку товарознавчого дослідження у розмірі 295,20 грн.
В інший частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Кіровограда до Апеляційного суду Кіровоградської області. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Циганаш І.А.