Справа: № 826/8271/14 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
16 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київського міського центру зайнятості про зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 29.01.2014 року Солом'янським районним центром зайнятості було припинено реєстрацію позивача як безробітної у зв'язку з відмовою від двох пропозицій підходящої роботи, та як наслідок припинено виплату допомоги як безробітного.
Позивач вважає такі дії протиправними, у зв'язку із чим звернулась до суду із позовом, в якому просила суд зобов'язати відповідача поновити виплату допомоги як безробітного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що дії відповідача є правомірними, оскільки чинним законодавством передбачено, що в разі відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи, центр зайнятості припиняє реєстрацію такої особи.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так спірні відносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Відповідно до абз. 22 пп. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, центр зайнятості припиняє реєстрацію в разі відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з витягу з наказів Солом'янського районного центру зайнятості ПК №026914012200025 від 29.01.2014 року вбачається, що у період з 22.01.2014 по 29.01.2014 позивач перебувала на обліку в Солом'янському районному центрі зайнятості як безробітна.
В матеріалах справи також наявні направлення на працевлаштування від 24.01.2014 року та від 28.01.2014 року, однак позивач відмовилась від пропонованих місць роботи.
29.01.2014 року Солом'янським районним центром зайнятості було припинено реєстрацію позивача як безробітної у зв'язку з відмовою від двох пропозицій підходящої роботи.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції щодо недоцільності посилань позивача на те, що вона направлялася службою зайнятості на роботу і їй було відмовлено, оскільки згадані направлення на працевлаштування, не містять відмови.
Таким чином, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки чинним законодавством передбачено, що в разі відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи, центр зайнятості припиняє реєстрацію такої особи.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 21.10.2014 року.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.