Справа: № 826/10567/14 Головуючий у 1-й інстанції:Кузьменко А.І. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
16 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, -
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2014 року адміністративний позов залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та постановити нову якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою звернення до суду стала відмова платника податків - ПАТ «Київський річковий порт» від допуску посадових осіб контролюючого органу для проведення планової виїзної перевірки, про що о 10:15 год. 21 липня 2014 року складено відповідний акт.
Відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено положеннями ст.. 94 Податкового кодексу України з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України).
Відповідно до п.п. 94.2.3 п. 94.2. ст.. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків, як винятковий спосіб забезпечення виконання останнім його обов'язків, визначених законом, може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Пунктом 94.4 названої статті закріплено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно п. 94.6 ст. 96 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Розділ VII цього Порядку визначає саме особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна.
При цьому згідно з п. 7.3 цього Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, та доданих до позовної заяви документів, рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийнято начальником ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 21.07.2014 року, а позовна заява подана до Окружного адміністративного суду міста Києва лише 22.07.2014 року, що підтверджується вхідним штемпелем канцелярії суду.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про пропуск податковим органом строку звернення до суду з відповідним позовом.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 21.10.2014 року.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.