239/381/14-ц
2/239/191/2014
24 жовтня 2014 року Новогродівський міський суд Донецької області
в складі: головуючого судді Пархоменко О. Ф.
при секретарі Коваленко О.І
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новогродівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини,
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 23.08.1991 року, від якого спільних дітей немає.
12.05.2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини, вказуючи на те, що вони з листопада 2013 року припинили сімейні відносини, вона в теперішній час проживає разом з повнолітньою дочкою від першого шлюбу- ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона є інвалідом 2 групи, внаслідок загального захворювання, отримує пенсію, але цих грошей їй не вистачає, так як багато коштів необхідно на придбання ліків, чотири рази на добу їй необхідно приймати ін'єкції, а працювати не може за станом здоров'я. Відповідач працює на шахті та отримує заробітну плату в розмірі 5000грн., а тому в змозі надавати їй допомогу, але добровільно їй не надає, хоча це передбачено Сімейним законодавством. Просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на її утримання в розмірі 2000грн. щомісячно.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач надав письмову заяву, в якій просить слухати справу без його участі, а з участю його представника.
Представник відповідача позовні вимоги визнає частково, посилаючись на те, що позивач отримує пенсію, яка перевищує встановлений законодавством прожитковий мінімум. Крім того позивач мешкає разом з повнолітньою дочкою, яка є працездатною та також повинна надавати допомогу матері. Крім того, відповідач має хронічне захворювання, на що потрібні додаткові витрати для лікування, але позивачем не доведено призначення саме цих ліків. Крім того, у відповідача є мати похилого віку, яка потребує матеріальної допомоги. Також представник відповідача просить врахувати, що відповідач з листопада 2013 року до теперішнього часу з позивачкою разом не мешкає, залишив позивачу сумісну квартиру, надав до суду позовну заяву про розірвання шлюбу, яка задоволена судом першої інстанції та знаходиться на розгляді в апеляції. Пояснила, що відповідач згодний на стягнення аліментів в сумі 300грн, в інший частині позову просить відмовити.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є матір'ю позивача, що сторони раніше жили гарно, але коли дочка захворіла, відповідач деякий час з нею ще жив, а в листопаді 2013 року пішов із сім'ї. Донька дуже хворіє і постійно приймає дорогі ліки, на які її пенсії не вистачає, тому вона допомагала їй, скільки могла. Але зараз, в зв"язку з тим, що вона також хворіє, а її чоловік зовсім не ходить та потребує стороннього нагляду, вона не в змозі надавати допомогу дочці.
Вислухавши сторони, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини обґрунтованим частково та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом першої, другої чи третьої групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ст.90 СК України, дружина, чоловік взаємно зобов'язані брати участь у витратах, пов'язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.
Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.77 СК України, утримання одного з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.
Згідно ст.80 СК України, аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку(доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному із подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Як встановлено судом, сторони перебувають у шлюбі з 23.08.1991 року. Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 22.07.2014 року шлюб між сторонами розірвано, рішення не набрало законної сили, знаходиться в апеляційній інстанції.
Позивачка, згідно посвідчення від 02.04.2007 року, є пенсіонером інвалідом 3 групи.
Згідно довідки МСЕК від 01.07.2013 року позивачу встановлена 2 група інвалідності за загальним захворюванням на строк до 01.08.2016 року. При цьому зазначено, що вона може виконувати легку працю та рекомендовано нагляд та лікування у лікарів.
Згідно довідки УПФУ в м.Новогродівка Донецької області від 04.03.2014 року за №252 ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПФУ та отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання, як інвалід 2 групи, в розмірі 1049,00грн. (довідка в матеріалах справи).
Згідно посвідчень мати та батько позивача є пенсіонерами за віком (копії в матеріалах справи).
Згідно свідоцтва про народження, позивач має доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає разом з матірю, та згідно довідки ОСББ "Квант" м.Новогродівка, на теперішній час ніде не вчиться і не працює.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого за №2447 позивач знаходилась на стаціонарному лікуванні з 04.10.2012 року по 22.10.2012 року, та по закінченню лікування отримала рекомендації: амбулаторні перев'язки у лікаря.
Згідно виписки з історії хвороби за №6243 позивач знаходилась на стаціонарному лікуванні в Центральній міській клінічній лікарні №9 м.Донецька з 19.11.2012 року по 17.12.2012 року з діагнозом цукровий діабет, синдром діабетичної стопи. Після закінчення лікування рекомендовано нагляд лікаря за місцем мешкання та призначений прийом медичних препаратів.
Згідно медичного висновку позивач, як інвалід 2 групи, здатна до самообслуговування та потребує соціально-побутової адаптації.
Згідно наданих позивачкою фіскальних чеків, вона дійсно в 2013-2014 роках регулярно придбає медичні препарати в аптеках (копії чеків в матеріалах справи).
Згідно наданих позивачкою квитанцій, вона дійсно регулярно сплачує в 2013 - 2014 роках кошти за квартиру, спожиту електроенергію та інші комунальні послуги.
Згідно довідки ОСББ "Квант" від 14.11.2013 року, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі виданого йому ордеру №114 від 18.12.2002 року.
Згідно довідки "Союз-10 м.Селидове" від 18.09.2014 року, відповідач ОСОБА_4 мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно виписок з історій хвороби медичної картки стаціонарного хворого від 22.05.2014 року та 04.08.2014 року, відповідач ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з захворюванням "радикуліту" та йому рекомендовано нагляд лікаря, періодичне стаціонарне лікування, ношення корсету, санаторно-курортне лікування та обмеження фізичного навантаження. При цьому відповідачем також були надані фіскальні чеки на придбання ліків (копії в матеріалах справи).
Згідно довідки лікаря від 22.05.2014 року за №33 мати відповідача - ОСОБА_7, 1940 року народження, знаходиться під наглядом лікаря та потребує постійного прийому медикаментів та сторонньої допомоги, та згідно довідки за №501 від 01.10.2014 року, отримує пенсію за віком в розмірі 1185,49грн.
Відповідач працює на ВП шахта "Росія" ДП "Селидіввугілля", про що свідчить копія трудової книжки, і його середній заробіток, згідно довідки шахти за №674 від 22.09.2014 року, складає 7566,40 грн. (копія трудової книжки та довідка в матеріалах справи). Таким чином матеріальне становище відповідача дозволяє йому надавати матеріальну допомогу непрацездатній дружині.
Суд не може погодитися з доводами заперечення представника відповідача з посиланням на ч.4 ст.75 СК України, яка передбачає, що розмір доходу позивача має бути нижчім від прожиткового мінімуму, при цьому представник відповідача помилково визначив прожитковий мінімум для позивача, як для особи, що втратила працездатність в розмірі 949 грн. (згідно Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік"), що є меншим розміру її пенсії. Тоді як, позивач, хоча і має другу групу інвалідності, але не визнана такою, що втратила працездатність (про що і зазначала в запереченням сама представник відповідача про спроможність позивача працювати). Та для працездатних осіб, згідно вказаного Закону, прожитковий мінімум становить 1218 грн., розмір якого є більшим від розміру доходів позивача.
Заперечення представника відповідача з приводу необґрунтованості позивачем витрат на придбання необхідних ліків також є безпідставними, так як придбання цих ліків підтверджується рекомендаціями лікарів з виписки з історії хвороби позивача за №6243 та самим діагнозом тяжкої хвороби позивача.
При визначенні розміру аліментів на користь позивача, суд враховує наявність у позивачки працездатної дочки, від якої позивач також має можливість одержувати утримання, також суд враховує, що позивач є пенсіонером за інвалідністю, страждає тяжким захворюванням та позивач повинна регулярно придбати ліки великої вартості, отримує незначну пенсію, та не може працювати в повну силу за станом здоров'я, інших доходів немає.
Що відповідач працездатний, та має постійне місце роботи, але суд також враховує, що у нього є хвора мати похилого віку, яка потребує стороннього нагляду та матеріальної допомоги, та те, що його стан здоров'я також потребує періодичного лікування.
З урахуванням викладеного, суд вважає доцільним призначити аліменти позивачу з відповідача у розмірі 1000 грн. щомісячно. Цей розмір аліментів відповідач спроможний надати дружині, яка потребує матеріальної допомоги і це не зачепить його матеріальних інтересів та доходу, буде відповідати принципу справедливості, інтересам сторін.
Відповідно до ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позовної заяви, у даному випадку з 12.05.2014 року.
Керуючись ст.ст.75, 77, 79, 80, 81, 90 СК України, ст.ст.10, 60, 212, 213, 215, 218, 367 п.1 ч.1 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Покошичі Коропського району Чернігівської області, ІН № НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІН НОМЕР_2, аліменти на її утримання, у розмірі 1000грн. (одну тисячу грн.) щомісячно, починаючи стягнення з 12.05.2014 року і до зміни матеріального стану сторін.
В іншій частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини-відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4, ІН № НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн.60коп.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.
В іншій частині рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Новогродіський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті.
Суддя: