Справа № 569/13206/14-ц
20 жовтня 2014 року Рівненський міський суд
під головуванням судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Жижчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Національного університету водного господарства та природокористування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство освіти та науки України про скасування наказів про скасування посад науково-педагогічних працівників та про попередження у зв'язку з скороченням посад науково-педагогічних працівників,-
В Рівненський міський суд з позовом до Національного університету водного господарства та природокористування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство освіти та науки України про скасування наказів про скасування посад науково-педагогічних працівників та про попередження у зв'язку з скороченням посад науково-педагогічних працівників звернулись ОСОБА_4 та ОСОБА_2
В судовому засіданні позивачі та представник позивачів заявлені позовні вимоги повністю підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просять суд їх задоволити та визнати незаконним та скасувати наказ К№316 «Про попередження у зв'язку із скороченням посад науково-педагогічних працівників» від 26 червня 2014 року; визнати незаконним та скасувати наказ К№305 «Про скорочення посад науково-педагогічних працівників від 16 червня 2014 року.
В судовому засіданні представник відповідача Національного університету водного господарства та природокористування заявлені позовні вимоги позивачів не визнав та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.
В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство освіти та науки України в судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмові пояснення у яких просив у задоволенні позову позивачам відмовити.
Заслухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до Статуту Національного університету водного господарства та природокористування, затвердженого Міністерством освіти і науки, молоді та спору від 21 листопада 2012 року, прийнятого конференцією трудового колективу від 20 листопада 2012 року, установі надано право самостійно визначати свою організаційну структуру, чисельність працівників і штатний розпис. Тобто, за певних обставин власник або уповноважений ним орган може змінювати чисельність або штат працівників шляхом скорочення.
Однак, незважаючи на право роботодавця визначати чисельність і штат працівників процедура звільнення працівника у випадку скорочення має чітко відповідати вимогам законодавства про працю, тобто відбуватися на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України.
Судом встановлено, що позивачі по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебувають у трудових відносинах з відповідачем Національним університетом водного господарства та природокористування.
30 серпня 2010 року відповідачем було укладено трудовий контракт з позивачем ОСОБА_4 на строк з 1 вересня 2010 року по 31 серпня 2012 року на посаді доцента кафедри водогосподарського, промислового та цивільного будівництва НУВГП.
Наказом по навчальному закладу від 27 червня 2012 року №203 доценту НУВГП ОСОБА_4 продовжено на умовах строковості трудовий договір на період з 31 серпня 2012 року по 31 серпня 2017 року, а контракт від 30 серпня 2010 року припинено.
ОСОБА_4 від 11 червня 2012 року подано заву на ім'я ректора щодо продовження трудових відносин на підставі строкового трудового договору на період з 1 вересня 2012 року по 31 серпня 2017 року.
28 серпня 2013 року ОСОБА_4 звернувся з заявою на ім'я в.о. ректора університету ОСОБА_5 з проханням про його переведення на 0,2 ставки доцента кафедри на 2013-2014 навчальний рік.
Наказом по НУВГП №396 від 25 вересня 2013 року ОСОБА_4, доцента кафедри водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем, переведено на підставі його заяви з 1 вересня 2013 року по 30 червня 2014 року на 0,2 ставки доцента тієї ж кафедри.
1 листопада 2013 року на ім'я в.о. ректора університету ОСОБА_5, ОСОБА_4 подано нову заяву про переведення на 0,3 ставки доцента зазначеної вище кафедри з 1 листопада 2013 року із зазначенням «із збереженням умов конкурсу».
Наказом по НУВГП від 12 листопада 2013 року №484 ОСОБА_6 переведено в межах строкового трудового договору на 0,3 ставки доцента тієї ж кафедри на період з 1 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року. Тобто, в межах ініційованої працівником пропозиції щодо тимчасової зміни умов оплати праці, відображених у заяві від 28 серпня 2013 року.
7 квітня 2014 року ОСОБА_4 подано заяву про продовження строкового трудового договору за займаною посадою доцента кафедри з фіксованою ставкою 0,3 по 31 серпня 2017 року, як обраного за конкурсом з посиланням на наказ від 27 червня 2012 року №203.
На підставі наказу №266 від 6 червня 2014 року з ОСОБА_4 продовжено строкові трудові відносини зі ставкою доцента кафедри 0,3 на період з 30 червня 2014 року по 31 серпня 2017 року.
Тобто, в межах дії строкового трудового договору з 3 серпня 2012 року по 31 серпня 2017 року, трудові відносини між навчальним закладом та ОСОБА_4 тривають з врахуванням ініційованих працівником змін щодо розміру оплати праці за займаними посадами.
11 квітня 2012 року на ім'я ректора НУВГП позивачем ОСОБА_2 було подано заяву про продовження трудових відносин на умовах строковості на період з 1 липня 2012 року по 31 серпня 2017 року за займаною посадою доцента кафедри водогосподарського, промислового та цивільного будівництва НУВГП.
Згідно наказу по університету від 11 червня 2012 року №172 продовжені трудові відносини на умовах строкового трудового договору на період з 30 червня 2012 року по 31 серпня 2017 року.
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 25 квітня 2013 року, позивач звернувся на ім'я в.о. ректора університету ОСОБА_5 з проханням про переведення на посаду доцента кафедри водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем із збереженням терміну строкового трудового договору з 8 квітня 2013 року по 31 серпня 2017 року.
Наказом по НУВГП від 29 квітня 2013 року №171 ОСОБА_2 переведено з 08 квітня 2013 року по 31 серпня 2017 року на посаду доцента зазначеної кафедри на умовах строкового трудового договору.
Позивач ОСОБА_2 з заявою від 10 вересня 2013 року знову звернувся на ім'я в.о. ректора університету з проханням про його переведення на 0,2 ставки на період 2013 - 2014 навчального року.
Наказом від 16 вересня 2013 року №372 ОСОБА_2 переведений з 01 вересня 2013 року по 31 серпня 2014 року в межах строкового трудового договору доцентом зазначеної вище кафедри з розміром ставки 0,2.
1 листопада 2013 року ОСОБА_2 подано заяву на ім'я в.о. ректора НУВГП ОСОБА_5 про переведення його на 0,3 ставки доцента цієї ж кафедри з 1 листопада 2013 року «із збереженням умов конкурсу».
Наказом №484 від 12 листопада 2013 року переведено з 01 листопада 2013 року по 31 серпня 2014 року ОСОБА_2 на 0,3 ставки доцента зазначеної кафедри в межах строкового трудового договору.
Тобто, в межах дії строкового трудового договору з 30 червня 2012 року по 31 серпня 2017 року, трудові відносини між навчальним закладом та ОСОБА_2 тривають з врахуванням ініційованих працівником змін щодо розміру оплати праці за займаними посадами.
Наказом НУВГП від 14 травня 2014 року №227 було затверджено розподіл ставок науково-педагогічних працівників університету на 2014 - 2015 навчальний рік. В додатку 1 «Плановий розподіл ставок науково-педагогічних працівників на 2014 - 2015 навчальний рік» до вказаного наказу вбачається, що за кафедрою водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем (надалі - кафедра ВГБ та ЕГС) закріплено 16 ставок науково-педагогічних працівників. При цьому, на кафедрі було 20 штатних посад науково-педагогічних працівників.
Тому, для приведення у відповідність ставок і посад науково-педагогічних працівників виникла необхідність скорочення 4 посад доцентів, про що і було видано наказ від 16 червня 2014 року №305.
З дослідженого в судовому засіданні наказу по Національному університеті водного господарства та природокористування за підписом ректора В.С. Мошинського від 16 червня 2014 року №305 про скорочення посад науково-педагогічних працівників вбачається, що відповідно до наказу №227 від 14 травня 2014 року «Про затвердження розподілу ставок науково-педагогічних працівників на 2014-2015 навчальний рік», на підставі службової записки завідувача кафедри водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем, наказано:
п.1. Скоротити з 01 вересня 2014 року 4 посади доцента кафедри водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем;
п.2. При скороченні врахувати необхідність збереження на посадах працівників, основним місцем роботи яких є університет, та які не працюють більше, ніж на одну ставку;
п.3. Загальному відділу довести цей наказ до відома завідувача кафедри, планово-фінансового відділу, навчально-методичного відділу, відділу кадрів, профспілкового комітету.
Після видачі наказу від 16 червня 2014 року №305, кафедрою ВГБ і ЕГС було видано об'яву про проведення 20 червня 2014 року засідання кафедри. Усіх доцентів кафедри попереджено про необхідність надання до 19 червня 2014 року завідувачу кафедри інформації про свою кваліфікацію та продуктивність праці (звіт за останні 5 років). У цій об'яві всі доценти кафедр розписалися у тому, що повідомлені про таку вимогу. Отже, фактично всі доценти кафедри ВГБ і ЕГС були попереджені про скорочення.
20 червня 2014 року на засіданні кафедри було проведено оцінку кваліфікації і продуктивності праці за методикою, яка була розроблена завідувачем кафедри та схвалена на засіданні кафедри. За результатами оцінки найнижчі показники кваліфікації і продуктивності праці виявились у чотирьох працівників: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2. Після засідання кафедри її завідувачем ОСОБА_11 23 червня 2014 року була подана службова записка на ім'я ректора університету про її результати.
Розглянувши вказану службову записку та у зв'язку з тим, що ОСОБА_10 написав заяву на звільнення за власним бажанням, було видано наказ від 26 червня 2014 року К №316 про попередження у зв'язку із скороченнями посад науково-педагогічних працівників саме трьох осіб з найнижчими показниками кваліфікації і продуктивності праці, в тому числі позивачів.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні наказу по Національному університеті водного господарства та природокористування за підписом ректора В.С. Мошинського від 26 червня 2014 року К №316 про попередження у зв'язку із скороченням посад науково-педагогічних працівників, відповідно до Закону України «Про вищу освіту», на виконання наказів Національного університету водного господарства та природокористування від 14 травня 2014 року №227 «Про затвердження розподілу ставок науково-педагогічних працівників 2014-2015 навчальний рік» від 16 червня 2014 року №305 «Про скорочення посад науково-педагогічних працівників», службової записки завідувача кафедри водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем ОСОБА_11. від 23 червня 2014 року, наказано:
п.1 Персонально попередити науково-педагогічних працівників кафедри водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем посади яких скорочуються, про їх звільнення з 01 вересня 2014 року відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, а саме: ОСОБА_4; ОСОБА_9; ОСОБА_2;
п.2 Відділу кадрів інформувати профспілковий комітет університету про звільнення науково-педагогічних працівників кафедри водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем, посади яких скорочуються з 01 вересня 2014 року;
п.2.1. Підготувати подання в профспілковий комітет про звільнення зазначених науково-педагогічних працівників у зв'язку із скороченням з 01 вересня 2014 року;
п.3 Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника відділу кадрів ОСОБА_12
Отже, наказом від 26 червня 2014 року Національного університету водного господарства та природокористування ОСОБА_4 та ОСОБА_2 попереджені про заплановане вивільнення на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, тобто у зв'язку із скороченням посад.
Даний наказ позивачам по справі був доведений під розпис, що засвідчено підписом ОСОБА_4 від 09 липня 2014 року та ОСОБА_2 від 11 липня 2014 року.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Позивачі в позовній заяві, яку підтримали в судовому засіданні вказують, що відповідачем при прийнятті наказу від 26 червня 2014 року К №316 «Про попередження у зв'язку із скороченням посад науково-педагогічних працівників» порушені вимоги п.1 ст.40 КЗпП України, а саме те, що скороченню в будь-якому випадку підлягає посада, а не особа тому роботодавець зобов'язаний попереджати всіх осіб про скорочення, які можуть підпадати під таке скорочення, однак адміністрацією НУВГП цього зроблено не було.
При прийнятті вказаного наказу відповідачем також порушено і вимоги ст.42 КЗпП України, якою передбачено переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, вимоги якої також були проігноровані, а відтак зазначений наказ не відповідає вимогам закону, чим порушує їх права.
Крім того, відповідачем при прийнятті наказу від 16 червня 2014 року №305 «Про скорочення посад науково-педагогічних працівників»,мав бути погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації за три місяці до звільнення працівників, відповідно до ст.49-4 КЗпП України, адміністрацією НУВГП було проігнорована ця вимога закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Як встановлено в судовому засіданні наказом від 26 червня 2014 року Національного університету водного господарства та природокористування ОСОБА_4 та ОСОБА_2 попереджені про заплановане вивільнення на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, тобто у зв'язку із скороченням посад. Даний наказ позивачам по справі був доведений під розпис, що засвідчено підписом ОСОБА_4 від 09 липня 2014 року та ОСОБА_2 від 11 липня 2014 року. До видачі вказаного наказу позивачі теж були належним чином повідомлені про заплановане вивільнення, що стверджується письмовими доказами,а саме об'явою, витягом з протоколу №10 від 20 червня 2014 року, які суд визнає належними та допустимими.
Відповідно до ч.1 ст.42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Щодо зауваження позивачів про те, що при винесенні оскаржуваних ними наказів не були враховані інші критерії переважного права на залишення на роботі, вказаних у статті 42 КЗпП України, на думку суду воно є недоречним, оскільки вказані переваги враховуються лише при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, які не мали місця в даній спірній ситуації.
Відповідно до ч.1 ст.49-4 КЗпП України, зайнятість суспільно корисною працею осіб, які припинили трудові відносини з підстав, передбачених цим Кодексом, при неможливості їх самостійного працевлаштування, забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".
Відповідно до ч.2 ст.49-4 КЗпП України, ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.
Відповідно до ч.3 ст.49-4 КЗпП України, професійні спілки мають право вносити пропозиції відповідним органам про перенесення строків або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов'язаних з вивільненням працівників.
Посилання позивачів на порушення з боку відповідача вимог ст.49-4 КЗпП України щодо необхідності погодження наказу К№305 від 16 червня 2014 року «Про скорочення посад науково-педагогічних працівників», з первинним органом профспілкової організації суд визнає помилковими і до уваги при вирішення спору не приймає.
Статтею 49-4 КЗпП України не встановлено обов'язку власника чи уповноваженого ним органу погоджувати накази про скорочення штату чи чисельності працівників з профспілковим органом, а лише передбачено необхідність інформування профспілок з цього питання та проведення з ними відповідних консультацій.
Щодо посилання упередженого ставлення завідувача кафедри ОСОБА_11 до позивачів, то ОСОБА_11 був допитий в судовому засіданні в якості свідка та заперечив таке ставлення, вказавши, що процедура скорочення закінчилась до початку навчального року, ним було запропоновано вибрати вид науко-методичної роботи, на що позивачі відмовились. Показання свідка ОСОБА_11 узгоджуються з письмовими доказами по справі. В зв'язку з чим суд приймає показання свідка як належний доказ по справі.
До показані свідка зі сторони позивачів ОСОБА_9 суд відноситься критично, оскільки його показання не спростовують встановлених обставин в судовому засіданні.
Крім того, вимоги позивачів по справі спростовуються проведеною перевіркою Територіальною державною інспекцією з питань праці у Рівненській області від 30 липня 2014 року №17-07/1431, яка проводилась з ініціативи позивачів, з якої вбачається, що відповідачем порушень трудового законодавства не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні позивачі та їх представник не довели заявлених ними позовних вимог, а посилання позивачів та їх представника на незаконність оскаржуваних наказів не знайшли свого підтвердження, а навпаки спростовані представником відповідача належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх недоведеністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,88,212,215,293,294 ЦПК України, ст.ст.40,42,49-4 КЗпП України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Національного університету водного господарства та природокористування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство освіти та науки України про скасування наказів про скасування посад науково-педагогічних працівників та про попередження у зв'язку з скороченням посад науково-педагогічних працівників - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий :