Справа № 372/4922/14-ц
№2-1641/14
24 жовтня 2014 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Падалці А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Трипільської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування,
Позивач звернувся до суду із даною позовною заявою, обґрунтовуючи, яку зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3. Він звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до державного нотаріуса Української міської державної нотаріальної контори Антонченко О.В., яка на підставі заяви відкрила спадкову справу. Як спадкоємець за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_3, позивач вступив у права спадкоємця. Однак на спадковий будинок свідоцтво про право на спадщину отримати не може через відсутність правовстановлюючих документів на будинок, а тому позивач просить в судовому порядку визнати за ним право власності на житловий будинок, в порядку спадкування, який розташований по АДРЕСА_1 так як іншим чином захистити своє право вона не може. Інших спадкоємців немає.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, та подав заяву в якій позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач Трипільська сільська рада в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила суд розглядати дану цивільну справу у її відсутності, позов визнала.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 13.06.2012 року серії НОМЕР_1.
Відповідно до заповіту від 28.05.2012 року, ОСОБА_3, все своє майно заповідала позивач ОСОБА_1
Листом державного нотаріуса Української міської державної нотаріальної контори Антонченко О.В., від 22.08.2014 року, 979/02/14 виданого ОСОБА_1, вказується, що нотаріус, не може видати свідоцтво про спадщину за заповітом на житловий будинок який розташований по АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, так як відсутні правовстановлюючі документи на житло.
Згідно свідоцтва виконавчого комітету Обухівської районної ради депутатів трудящих від 1977 року на підставі рішення виконавчого комітету Трипільської сільської ради 29.06.1977 року ОСОБА_5, було відведено під забудову присадибну ділянку розміром 1200 кв. м., в с. Трипілля. Зазначене також підтверджується витягом з протоколу засідання виконавчого комітету Трипільської сільської ради депутатів трудящих від 29.06.197 року.
Згідно запису в погосподарській книзі Трипільської сільської ради на 1986-1990 роки головою домогосподарства по АДРЕСА_1 була ОСОБА_3
Відповідно до положень чинного на той час ЦК України 1963 року, Вказівок по порядку ведення погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за №11/5, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року за 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться у сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки сільської ради, у тому числі і виписки із погосподарських книг.
Згідно статті 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а згідно статті 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Спадкоємцями, згідно статті 1222 ЦК України, за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а тому суд вважає, що позивач є спадкоємцем і його звернення до суду є правомірним.
Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти; не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Відповідно до вимог ст.ст. 25, 346, 328 ЦК України у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визнання належності цього майна попередньому власнику та його спадкоємцям вирішується судом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як видно із матеріалів справи, реєстрація спадкового житлового будинку була проведена у відповідності із діючим законодавством.
Згідно статті 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а згідно статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, а тому суд вважає, що позивач набувши право на спадкове майно правомірно набув на нього право власності, так як це відповідає законодавству України і на час розгляду справи відсутні будь які обставини, які б вказували на незаконність набуття позивачем права власності, а тому суд, для захисту прав позивача, вважає за необхідне визнати за ним право власності в порядку спадкування на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,15,59,60,209,212-215,218,292,294 ЦПК України, ст.ст. 328,331,376,1216,1220,1222,1223,1261 ЦК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 та належав ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії цього рішення.
Суддя