21.10.2014 Справа № 363/3515/14-ц
Іменем України
21 жовтня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Скарлат О.І.
при секретарі Марченко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Міський Комерційний Банк» про стягнення суми боргу, відсотків та моральної шкоди,
Позивач в серпні 2014 року звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він уклав з ПАТ «Міський комерційний банк» договір строкового банківського вкладу (депозиту) № НОМЕР_1 від 05 червня 2014 року. Згідно ст..2 частинами 2,3 договору банк зобов'язаний забезпечити повне збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами і повернути вкладнику його вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу. Позивач зазначає, що ним була подана заява про повернення вкладу, однак відповідач свої зобов'язання не виконав , кошти на вимогу вкладника не повернув. Неповернення коштів заподіяло моральну шкоду позивачу, яка обґрунтовується моральними переживаннями і тривогою за зароблені і передані банку кошти, необхідністю змінювати звичний спосіб життя, звертатись до установ, банку, необхідністю вишукувати та позичати кошти, які необхідні буди для відпочинку та поточних потреб.
В ході судового розгляду позивач збільшив позовні вимоги, надавши суду відповідну заяву в редакції від 16.09.2014 року в якій зазначає, що в період з 05.06.2014 року по 05.08.2014 року відповідно до договору були нараховані відсотки за користуванням коштами в сумі 6548 грн., однак вони не були виплачені позивачу.
На підставі вищенаведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 200 000 грн. основного боргу, 6458 грн.- відсотки та 20000 грн. моральної шкоди.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не прибув, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини його неявки суду не відомі. Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 169 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 157 ЦПК України, дану справу слід розглянути у відсутність відповідача на підставі наявних доказів у загальному порядку.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Міський Комерційний Банк» було укладено Договір строкового банківського вкладу № НОМЕР_1 від 05 червня 2014 року про (а.с. 3), згідно якого банк приймає від вкладника грошові кошти на строковий депозитний рахунок в сумі 200 000 грн. на строк з 05.06.2014 року по 05.07.2014 року зі сплатою банком вкладнику процентів 19,85% річних .
Згідно частини 1.3 статті 1 частини 2 Договору, якщо вкладник не вимагає повернення суми вкладу в день закінчення строку дії договору , то Договір вважається продовженим на новий термін на умовах , що діють на момент продовження . Якщо вкладник вимагає повернення суми вкладу після такого продовження , але до закінчення нового строку Договору , перерахунок процентів здійснюється тільки за неповний строк зберігання вкладу.
Згідно статті 2 Договору датою надходження суми вкладу до банку є дата зарахування грошових коштів у розмірі, встановленому п.1.2 статті№1 частини №1 та з урахуванням умов п.1.4 частини №2 цього Договору , від вкладника , що підтверджується відповідними розрахунково-касовими документами.
Проценти. Нараховані відповідно до п.1.2 статті 1 , частини1 , п.2.3 та п.2.4 статті2 частини №2 цього договору сплачуються вкладнику окремо від суми вкладу готівкою через касу Банку за його вимогою щомісячно , а також в день повернення суми вкладу. Проценти на суму вкладу виплачуються вкладнику також при поверненні Вкладу за першою вимогою Вкладника до закінчення строку дії договору. Нарахування процентів на вклад починається з дня, наступного за днем надходження Вкладу у Банк , і закінчується вдень, що пережує даті закінчення строку дії Договору . При нарахуванні процентів за цим Договором використовується метод факт факт (фактична кількість днів у році).
Доказом внесення позивачем депозитних коштів на депозитний рахунок є квитанція №824 від 05.06. 2014 року через касу Банку (а.с. 5).
Також судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Міський Комерційний Банк» було укладено 05 липня 2014 року Додаткову угоду №1 до Договору строкового банківського вкладу НОМЕР_1, згідно якої сторони домовились, якщо вкладник не вимагає повернення суми Вкладу в день закінчення строку дії Договору, то Договір вважається продовженим на новий термін на умовах, що діють на момент продовження. Якщо вкладник вимагає повернення суми Вкладу після такого продовження , але до закінчення нового строку Договору, перерахунок процентів здійснюється тільки за неповний строк зберігання Вкладу.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою від 31.07.2014 року про повернення банківського владу (депозиту) та відсотків за користування вкладом (а.с. 7), яка отримана відповідачем 31.07.2014 року, про що свідчить штамп Банку на заяві позивача. В своїй заяві позивач просив повернути йому Банківський вклад (депозит) у сумі 200 000,00 грн. та відсотки за користування вкладом (депозитом).
Згідно відомості по депозитному договору № НОМЕР_1 від 05.06.2014 року , який діє з 05.06.2014 року по 05.09.2014 року Вкладнику ОСОБА_1 нараховано процентів за користування вкладом в сумі 200000 грн. - 6458 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а не витребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2)належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Виходячи із встановлених судом обставин та наведеного нормативного обґрунтування, суд дійшов висновку, що відповідач не надав позивачу належної якості банківські послуги, не виконав свої зобов'язання по депозитному договору, не повернув позивачу кошти, вкладені ним на депозитний рахунок банку та відсотки за користування такими коштами.
Отже, є підстави для задоволення позову та стягнення з Публічного акціонерного товариства «Міський Комерційний Банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість по Договору строкового банківського вкладу від 05.06.2014 року, що складається з банківського вкладу (депозиту) в розмірі 200 000,00 грн. та відсотків за користування вкладом (депозитом) за період з 05.06.2014 року по 05.08.2014 року в сумі 6458 грн., всього на загальну суму - 206548 грн. 78 грн.
Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 20 000 грн., суд зазначає про наступне.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зазначає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Всупереч вимогам ст.60 ЦПК України позивач не довів наявність душевних та психічних страждань, їх тривалість, витрат морального та психологічного характеру, часу через неповернення відповідачем коштів по договору строкового банківського вкладу та не встановлені вони і судом. За таких обставин позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Таким чином , суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Міський Комерційний Банк» про стягнення суми боргу, відсотків та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Міський Комерційний Банк» на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором строкового банківського вкладу в розмірі 200 000 грн., нараховані відсотки за період з 05.06.2014 року по 05.08.2014 року в сумі 6548, 78 грн., всього на загальну суму - 206548 (двісті шість тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 78 грн.
В решті задоволення позовних вимог відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Міський Комерційний Банк» на користь держави судові витрати в сумі 3654 грн.
На рішення суду може бути протягом десяти днів подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І.Скарлат