ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/15255/14 25.09.14 р.
За позовом Публічного акціонерного товариства " Центренерго " в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції Публічного акціонерного товариства " Центренерго "
До Державного підприємства " Вугілля України "
Про стягнення 23845,84 грн.
Суддя Пінчук В.І
Представники:
Від позивача Твердохліб С.М. - предст.
Від відповідача не з'явився
Рішення прийняте 25.09.2014 р., оскільки у судовому засіданні 04.09.2014 р. оголошувалась перерва.
Позивач - публічне акціонерне товариство " Центренерго " в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції Публічного акціонерного товариства " Центренерго " звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - державного підприємства " Вугілля України " 23845,84 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивачем не доведений факт отримання останнім збитків в результаті дій чи бездіяльності державного підприємства " Вугілля України ".
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
19.12.2013 р. між позивачем ( покупцем ) та відповідачем ( постачальником ) був укладений договір поставки вугілля № 111/2.
Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язався поставити у власність покупця вугільну продукцію в строки, в кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та ціні, погодженими сторонами в цьому договорі, а позивач зобов'язався прийняти поставлене вугілля та оплатити його вартість на умовах цього договору.
Згідно п. 1.3 вказаного договору, загальна сума даного договору орієнтовано становить 3264000000,00 грн. з ПДВ. Вартість цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Пунктом 2.3 договору № 111/2 від 19.12.2013 р. передбачено, що вугілля постачається рівномірно протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP ( залізнична станція призначення ), згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів " Інкотермс " в редакції 2000 р., які застосовуються із врахуванням особливостей, пов'язаних з умовами цього договору та його внутрішньодержавним характером.
Згідно п. 2.7 вказаного договору датою виконання зобов'язання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі. Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання між сторонами акту приймання - передачі вугілля.
Постачальник зобов'язаний поставити покупцю на умовах цього договору вугілля в строк, асортименті та за реквізитами вказаними в додатках до договору, а також останній зобов'язався завантажувати вугілля у вагони без перевищення вантажопідйомності, рівномірно однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо. ( п. 3.1.1,3.1.2 договору ).
Пунктом 3.2.3 договору № 111/2 від 19.12.2013 р. передбачено, що постачальник має право доручити виконання зобов'язань по поставці вугілля за договором третій особі - вугледобувному підприємству.
Згідно п. 7.1 вказаного договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
Відповідно до п. 7.4 договору № 111/2 від 19.12.2013 р. постачальник несе всі ризики чи пошкодження вугілля до моменту здійснення його поставки у відповідності до умов цього договору.
Пунктом 7.6 вказаного договору передбачена відповідальність постачальника по відшкодуванню всіх збитків покупця, пов'язаних з оплатою залізниці коштів за нерівномірне завантаження вантажовідправником вагону вугіллям ( нерівномірне завантаження візків ), а саме:
штрафи, пеня;
плата за перевантаження надлишку вугілля в окремий вагон;
плата за перевезення надлишку вугілля в окремому вагоні;
плата за користування вагонами;
плата за зберігання вантажу;
плата за маневрові роботи;
плата за зважування;
плата за надіслання телеграм;
плата за роботи МЧ
та інші
Пунктом 7.9 договору № 111/2 від 19.12.2013 р. передбачено, що у випадках доручення постачальником виконання зобов'язань по даному договору третім особам, постачальник несе повну матеріальну відповідальність перед покупцем за всі дії та/ або бездіяльність та / або порушення третіх осіб.
У випадку списання залізницею призначення з покупця нарахованої суми за надання останньому додаткових послуг, що виникли під час перевезення вантажу за даним договором постачальник в обов'язковому порядку відшкодовує покупцю розмір такої списаної суми, згідно підтверджуючих документів. ( п. 7.10 договору ).
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що під час виконання договору № 111/2 від 19.12.2013 р. відповідач - ДП " Вугілля України " порушив установлені вимоги щодо завантаження вагонів вантажем, що призвело до надання залізницею додаткових послуг по усуненню нерівномірного завантаження вантажу та здійснення зі сторони ПАТ " Центренерго " в особі Трипільської ТЕС додаткових витрат, які підтверджуються накопичувальними картками та переліками ДТГО " Південно - Західна залізниця ".
- за залізничною накладною № 52529179 відповідачем був направлений вагон № 65421638;
- за залізничною накладною № 53052304 відповідачем були направлені вагони: № 60731775, № 66136540;
- за залізничною накладною № 52443801 відповідачем був направлений вагон №66242918;
- за залізничною накладною № 52707270 відповідачем був направлений вагон №66729955;
- за залізничною накладною № 53567442 відповідачем був направлений вагон №65282527;
- за залізничною накладною №48080691 відповідачем був направлений вагон № 66207002.
На шляху прямування від постачальника до покупця працівниками залізничної станції Дебальцеве - Сортувальне та Знаменка було перевірено дотримання вимог технічних умов розміщення та кріплення вантажу та виявлено нерівномірне завантаження вагонів вантажем.
Згідно п. 6 Загальних положень Статуту залізниць України, правила перевезення вантажів - нормативний акт, що конкретизує передбачені цим статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів. Технічні умови навантаження і кріплення вантажів є обов'язкові для дотримання всіма учасниками перевезення вимоги щодо розміщення, закріплення, способу навантаження, розвантаження вагонів, забезпечення безпеки руху, збереження залізничного рухомого складу та вантажів.
Пунктом 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 344 встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які б забезпечували йому збереження на всьому шляху перевезення.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають залізничні станції.
Згідно п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності; один примірник акту загальної форми додається до перевізних документів, якими згідно статуту залізниць України є накладні та інші залізничні документи на вантаж, а другий екземпляр залишається на станції, яка його склала.
Під час постачання відповідачем вугілля, працівниками станції Дебальцеве - Сортувальне були складені акти загальної форми № 45 від 24.04.2014 р., № 47 від 26.04.2014 р., № 48 від 26.04.2014 р., № 55 від 14.05.2014 р., № 63 від 26.05.2014 р., працівниками станції " Знамянка " був складений акт загальної форми № 85 - а від 08.05.2014 р.
Згідно зазначених актів, при зважуванні станцією на тензометричних вагах вантажу, виявлено нерівномірне завантаження маси вантажу по візках.
Згідно ст. 62 Статуту залізниць України, порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 24.11.2000 р. № 644, остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюється на станціях призначення.
З одержувача вантажу Трипільської ТЕС ПАТ " Центренерго " технологічним центром з оброблення перевізних документів були стягнуті кошти за додаткові послуги за усунення нерівномірного завантаження, що підтверджується документами технологічного центру з оброблення перевізних документів, а саме:
- накопичувальними картками: № 28040141 від 28.04.2014 р., № 05050147 від 05.05.2014 р., № 11050165 від 11.05.2014 р., № 21050176 від 21.05.2014 р., № 30050185 від 30.05.2014 р.
-переліками технологічного центру з оброблення перевізних документів: № 2804 від 28.04.2014 р., № 0505 від 05.05.2014 р., № 1105 від 11.05.2014 р., № 2105 від 21.05.2014 р., № 3005 від 30.05.2014 р.
Зайве сплачені додаткові витрати Трипільської ТЕС ПАТ " Центренерго " в розмірі 23845,84 грн. були утримані залізницею у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 111/2 від 19.12.2013 р.
З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово направляв відповідачу претензії: № 10-2607 від 08.05.2014 р., № 10-2871 від 23.05.2014 р., № 10-2870 від 23.05.2014 р., № 10-2852 від 22.05.2014 р., № 10-2932 від 27.05.2014 р., № 10-3090 від 05.06.2014 р., з вимогою сплатити витрати по виправленню комерційного браку.
Зазначені претензії відповідачем залишені без відповіді та без задоволення.
Суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Як встановлено судом, за умовами укладеного між позивачем та відповідачем договором поставки вугілля № 111/2 від 19.12.2013 р. вугілля постачається рівномірно протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP ( залізнична станція призначення ), згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів " Інкотермс " в редакції 2000 р., з врахуванням особливостей, пов'язаних з умовами договору та його внутрішньодержавним характером.
Згідно п. 2.3. договору № 111/2 від 19.12.2013 р., датою виконання зобов'язання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі.
Таким чином, між сторонами договору відповідно до п.1 ст. 174 Господарського кодексу України виникли господарські зобов'язання визначені договором поставки, і зобов'язання щодо поставки вугілля вважаються виконаними - постачальником ( відповідачем ) перед покупцем ( позивачем ) при прибутті вантажу на станцію призначення з проставлянням штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі.
Відповідальність за неналежне виконання зобов'язання по поставці продукції, у відповідності до умов укладеного між сторонами договору ( тобто до станції призначення вантажу ), перед позивачем, як стороною договору, покладається саме на постачальника, а не на особу, яка здійснює перевезення вантажу, чи зазначена вантажовідправником у залізничній накладній.
Відповідно до п. 3.2.3 вказаного договору № 111/2 від 19.12.2013 р., постачальник має право доручити виконання зобов'язання по поставці вугілля за договором третій особі - вугледобувному підприємству.
Зазначене право постачальника не створює обов'язків перевізника перед покупцем, а згідно ст. 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання ( ст. 528 цього Кодексу ), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.
Умовами договору № 111/2 від 19.12.2013 р. не передбачено покладення відповідальності на особу, якій доручено виконання зобов'язання по поставці вугілля ( вантажовідправника зазначеного в залізничній накладній ), а навпаки пунктом 7.6 договору передбачено, що саме постачальник повністю відшкодовує всі збитки покупця, пов'язані з оплатою залізниці коштів за нерівномірне завантаження вантажовідправником вагону з вугіллям ( нерівномірне завантаження візків ).
Додаткові витрати позивача в розмірі 23845,84 грн. були нараховані та стягнуті з рахунку ПАТ Центренерго Трипільська ТЕС, що підтверджується накопичувальними картками: № 28040141 від 28.04.2014 р. , № 05050147 від 05.05.2014 р., № 11050165 від 11.05.2014 р., № 21050176 від 21.05.2014 р., 30050185 від 30.05.2014 р., переліками ТехПД № 2804 від 28.04.2014 р., № 0505 від 05.05.2014 р., № 1105 від 11.05.2014 р., № 2105 від 21.05.2014 р., № 3005 від 30.05.2014 р.
Згідно п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року N 644 розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг; облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді ( з накладенням електронного цифрового підпису ).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, який списується з особового рахунку платника.
Таким чином, надані до позовної заяви копії накопичувальних карток: №28040141 від 28.04.2014 р., № 05050147 від 05.05.2014 р., № 11050165 від 11.05.2014 р., № 21050176 від 21.05.2014 р., 30050185 від 30.05.2014 р. з переліками ТехПД № 2804 від 28.04.2014 р., № 0505 від 05.05.2014 р., № 1105 від 11.05.2014 р., № 2105 від 21.05.2014 р., № 3005 від 30.05.2014 р., підтверджують списання коштів з рахунку, в тому числі по зазначених сумах, та в розумінні статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України є належним доказом того, що позивачем понесені додаткові витрати у вигляді сплати залізниці платежів за додаткові послуги ( за перевезення, маневрову роботу та користування вагонами ) на загальну суму 23845,84 грн.
Статутом залізниць України у ст. 24 передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Таким чином, вантажовідправник є відповідальним за наслідки неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній ( в даному випадку в частині завантаження вагонів з відповідною вантажопідйомністю ), що свідчить про здійснення поставки з порушеннями встановлених вимог.
Суд вважає, що додаткові витрати у вигляді коштів, що були списані з рахунку позивача, як отримувача вугілля, поставленого за накладними № 52529179, 53052304, 52443801, 52707270, 53567442, 48080691 є збитками, що завдані позивачу, як покупцю вугілля за договором № 111/2 від 19.12.2013 р., внаслідок неналежного виконання зобов'язання з поставки вугілля відповідачем, і вказаний спір не є спором за договором залізничного перевезення вантажу ( ст. 22 Статуту залізниць ).
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з державного підприємства " Вугілля України " ( 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код 32709929 ) на користь публічного акціонерного товариства " Центренерго " в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції Публічного акціонерного товариства " Центренерго " ( 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код 22927045 ) 23845 ( двадцять три тисячі вісімсот сорок п'ять ) грн. 84 коп. збитків, 1827 ( одну тисячу вісімсот двадцять сім ) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
дата підписання повного тексту рішення 17.10.2014 р.
Суддя В.І.Пінчук