Рішення від 14.10.2014 по справі 910/15766/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15766/14 14.10.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Завод Пластмас"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус"

про стягнення 63454,24 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 14.10.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Завод Пластмас" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" про стягнення 66 081,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2014 р. порушено провадження у справі № 910/15766/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.08.2014р.

19.08.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Завод Пластмас" надійшли документи по справі.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Завод Пластмас" в судове засідання 19.08.2014р. не з'явився, проте, від позивача надійшли документи по справі.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" в судове засідання 19.08.2014р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2014р. розгляд справи №910/15766/14 відкладено на 10.09.2014р.

Представники позивача - Публічного акціонерного товариства "Завод Пластмас" в судовому засіданні 10.09.2014р. надали суду клопотання про продовження строків розгляду спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" в судове засідання 10.09.2014р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/15766/14 на 15 (п'ятнадцять) днів та відкладено розгляд справи на 07.10.2014р.

24.09.2014р. та 25.09.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла витребувана судом інформація.

06.10.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Завод Пластмас" надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 61 493,71 грн. -вартості відновлювального ремонту, 1160,53 грн. -пені, 800,00 грн. - витрат по сплаті за проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу, а також, 1827,00 грн. - судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Проаналізувавши зміст заяви суд дійшов висновку, що дана заява по суті є заявою про зменшення позовних вимог, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому подальший розгляд справи здійснюється згідно вимог заявлених у вказаній заяві.

07.10.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Завод Пластмас" надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Завод Пластмас" в судове засідання 07.10.2014р. не з'явився, однак від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" в судове засідання 07.10.2014р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2014р. відкладено розгляд справи №910/15766/14 на 14.10.2014р.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Завод Пластмас" в судове засідання 14.10.2014р. не з'явився.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" в судове засідання 14.10.2014р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.10.2014р. без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.10.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2013 року між ПрАТ "Страхова компанія "Статус" (страховик) та ПАТ "Завод Пластмас" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №000800-21-02-801-13, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Toyota", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

07.03.2014 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем "Toyota", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ПАТ "Завод Пластмас" на підстав подорожнього листа від 07.03.2014р. в м. Києві рухаючись по пр. Г. Сталінграда зі сторони вул. Мате Залки в напрямку пр. Московського, де навпроти будівлі № 4 по пр. Г. Сталінграда в м. Києві, здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_3. В результаті даної ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.

Позивач зазначає, що 07.03.2014 р. на повідомлення позивача про ДТП на місце ДТП прибув представник страхової компанії (аварійний комісар) для документального оформлення страхової події, що в підтверджується копією рапорту аварійного комісара.

12.03.2014 р. було письмово повідомлено відповідача про настання страхового випадку та надано необхідні документи для виплати страхового відшкодування.

Відповідно до п. 8.1 Договору страхування, страховик приймає рішення про здійснення страхового відшкодування або відмову в здійсненні страхового відшкодування протягом 15 (п'ятнадцять) робочих днів з дня подачі останнього документу необхідного для складання страхового акту, який підтверджує або спростовує факт настання страхового випадку і розмір збитків.

Пунктом 4.23 Договору страхування передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня подачі страховику останнього документа. Днем виплати страхового відшкодування є день списання коштів з розрахункового рахунку страховика або день видачі грошових коштів з каси страховика.

Відповідно до п. 4.2. Договору страхування, страхування розрахунок розміру страхового відшкодування здійснюється за вибором страховика на підставі: звіту (дослідження) судового експерта, оцінювача, калькуляції складеної страховиком, документів СТО.

На замовлення позивача суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "ЕКЛІС" було проведено оцінку транспортного засобу марки "Toyota", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за результатами якої складено Звіт про оцінку автомобіля №192 від 27.05.2014 року 28.05.2014р.

Згідно з вказаного Звіту про оцінку автомобіля №192 від 27.05.2014 року 28.05.2014р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "Toyota", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 61493,71 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено заяву про виплату страхового відшкодування з наданням необхідних документів, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 28.05.2014р. та фіскальним чеком від 28.05.2014р. № 4460.

Таким чином, позивач зазначає, що страхове відшкодування мало бути виплачене не пізніше 27.06.2014 р., проте у зазначений термін відповідачем рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування прийнято не було, виплату страхового відшкодування не здійснено.

Відповідно до п. 5.5.5. Договору страхування, страховик взяв на себе обов'язок здійснити оплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє під час виникнення заборгованості від суми що підлягає сплаті, за кожен день затримки.

З огляду на те, що відповідачем не здійснено виплату страхового відшкодування позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача (в редакції заяви про зменшення позовних вимог) 61 493,71 грн. -вартості відновлювального ремонту, 1160,53 грн. -пені, 800,00 грн. - витрат по сплаті за проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу, а також, 1827,00 грн. - судового збору.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 998 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також відшкодування шкоди (ч. 2).

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором (ч. 3).

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2014 р. позивачем було письмово повідомлено відповідача про настання страхового випадку.

28.05.2014р. позивачем на адресу відповідача було направлено заяву про виплату страхового відшкодування з наданням необхідних документів, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 28.05.2014р. та фіскальним чеком від 28.05.2014р. № 4460.

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля №192 від 27.05.2014 року 28.05.2014р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "Toyota", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 61493,71 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору, страхове відшкодування здійснюється страховиком на підставі письмової заяви страхувальника (вигодонабувача) і страхового акту, складеного страховиком, в розмірі прямих збитків в межах страхової суми з урахуванням умов цього Договору.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази розгляду відповідачем заяви позивача про настання страхового випадку, виплати страхового відшкодування та прийняття відповідачем рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову здійснити страхову виплату. Доказів протилежного суду відповідачем не надано.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем договору добровільного страхування наземного транспорту №000800-21-02-801-13 від 16.12.2013р. щодо виплати страхового відшкодування, обставини викладені у позові не спростовані, беручи до уваги те, що розмір франшизи за вказаним договором становить 0,00 грн.. суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення вартості відновлювального ремонту у розмірі 61 493,71 грн.

Частина 1 ст. 610 ЦК зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Статтею 992 ЦК передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом. Відповідно до п. 5.5.5. Договору страхування, страховик взяв на себе обов'язок здійснити оплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє під час виникнення заборгованості від суми що підлягає сплаті, за кожен день затримки.

Позивач здійснює нарахування пені у період з 27.06.2014р. по 28.07.2014р., що за розрахунком позивача складає 1160,53 грн.

Ст. 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи положення п. 4.23 Договору страхування, нарахування пені слід здійснювати з 28.06.2014р. за розрахунком суду розмірі пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 1113,63 грн.

Щодо заявленої вимоги про стягнення витрат по сплаті за проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу в розмірі 800,00 грн., то суд відмовляє в задоволенні даної вимоги, оскільки положеннями Договору страхування не передбачено обов'язку страховика здійснювати відшкодування витрат страхувальника на проведення експертизи.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (02218, м. Київ, вул. Райдужна, будинок 59-Б, офіс 3, код ЄДРПОУ 31201694) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод Пластмас" (04074, м. Київ, вул. Шахтарська будинок 5, код ЄДРПОУ 04593190) 61493 (шістдесят одну тисячу чотириста дев'яносто три) грн. 71 коп. - заборгованості, 1113 (одну тисячу сто тринадцять) грн. 63 коп. - 3 % річних, 1802 (одну тисячу сімсот дві) грн. 62 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.10.2014р.

Суддя О.В. Гулевець

Попередній документ
41038881
Наступний документ
41038884
Інформація про рішення:
№ рішення: 41038882
№ справи: 910/15766/14
Дата рішення: 14.10.2014
Дата публікації: 27.10.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: