Справа № 305/1339/14-ц
Провадження по справі 2/305/701/14
16.10.2014 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Марусяк М.О.
з участю секретаря - Біроваш О.О.
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою,-
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 05 листопада 2010 року в с. Лазещина Рахівського району, з вини громадянина ОСОБА_1, який керував автомобілем Тойота з державним номерним знаком НОМЕР_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджується постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 19 травня 2011 року. В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль Рендж Ровер з номерними знаками НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку від 22 листопада 2010 року №71 складеного судовим експертом ОСОБА_5, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Рендж Ровер становить 95176.99 гривень. Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. На дату скоєння цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів. Потерпілий з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_5 терміном дії з 22.09.2010 року до 21.09.2011 року. У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 50000 гривень. 14.09.2011 року МТСБУ звернулось до відповідача з листом про компенсацію в добровільному порядку витрат, понесених у зв'язку з проведенням регламентної виплати потерпілому, а також витрат понесених МТСБУ для встановлення розміру збитку та збору документів (763 гривень). На даний час в добровільному порядку відповідачем не компенсовано витрати МТСБУ. Оскільки МТСБУ відповідно до Закону здійснило регламентну виплату за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, просили стягнути з ОСОБА_1 на їхню користь кошти в розмірі понесених витрат: 50000 гривень - основний борг, 763 гривні - витрати понесені МТСБУ для встановлення розміру збитку та збору документів по справі, 2000 грн. витрат на правову допомогу та судовий збір.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак представник позивача ОСОБА_6 у позовній заяві просив розглянути справу без участі представника МТСБУ. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Інших заяв і клопотань не має.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, через необґрунтованість та безпідставність. Вважають, що позивач неправомірно здійснив регламентну виплату в сумі 50 000 гривень, оскільки пошкоджений автомобіль Рендж Ровер був застрахований у ЗАТ "Міська страхова компанія" і саме ця страхова компанія повинна була здійснити страхове відшкодування. Окрім того, в матеріалах справи міститься свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля Рендж Ровер, де зазначено, що власником автомобіля є ОСОБА_7 Незважаючи на це, МТСБУ прийняло заяву про виплату страхового відшкодування та виплатило його зовсім іншій сторонній особі - громадянину ОСОБА_4, який не мав право на страхове відшкодування. Окрім того, просили застосувати строк позовної давності, що стосується позовних вимог про стягнення коштів в розмірі 50 000 гривень та 763 гривні, оскільки позивач подав позов з пропуском 3-ох річного строку позовної давності. Також вважають, що позивачем не надано жодного доказу сплати 2000 гривень витрат на правову допомогу. На підставі наведеного просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши відповідача, його представника, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 05 листопада 2010 року о 17 год.20 хв. в с. Лазещина Рахівського району, сталося зіткнення автомобілів "TOYOTA LAND CRUISER", державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував відповідач та автомобіль марки "RANGE ROVER" державний номерний знак НОМЕР_4, що належить гр. ОСОБА_7 та яким керував гр. ОСОБА_4
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "RANGE ROVER" державний номерний знак НОМЕР_4, зазнав механічних пошкоджень, що підтверджується даними звіту про визначення вартості матеріального збитку №71 від 20 листопада 2010 року та протоколом огляду транспортного засобу.
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 19 травня 2011 року по справі № 33/0790/167/11 винним у вчинені вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_1.
Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, оскільки шкода завдана з вини ОСОБА_1, вона підлягає відшкодуванню за його рахунок.
Судом встановлено, що рішенням Рахівського районного суду від 03.02.2012 року по справі №2-77/12 стягнуто з гр. ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 98628.62 гривень завданої шкоди, 50000 гривень моральної шкоди та 3558 гривень понесених судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 15 травня 2012 року рішення Рахівського районного суду від 03.02.2012 року в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки - змінено. Зменшено розмір відшкодування з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 матеріальної шкоди з суми 98628 гривень до 48628 гривень, моральної шкоди з 50000 гривень до 10000 гривень.
Зменшуючи розмір відшкодування матеріальної шкоди, апеляційний суд Закарпатської області виходив із того, місцевим судом при розгляді справи не було взято до уваги наявність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_5, укладеного ПрАТ "Міська страхова компанія" м. Одеса щодо транспортного засобу, який належить ОСОБА_7 Поряд із цим, із інформаційного листа Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що страховик сплатив потерпілому на відшкодування заподіяної шкоди 50000 гривень.
Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.
Як визначено у ст. 39 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року, Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Основними завданнями МТСБУ є, зокрема, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача та його представника про те, що громадянин ОСОБА_4, не мав права звертатися із заявою про відшкодування шкоди заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу.
У відповідності до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_5 від 21.09.2009 року, застрахованими є власник транспортного засобу марки "RANGE ROVER" державний номерний знак НОМЕР_4 - ОСОБА_7. Іншими особами, цивільно-правова відповідальність яких застрахована цим полісом, являються ОСОБА_8 та ОСОБА_4.
Враховуючи те, що під час скоєння ДТП за кермом автомобіля марки "RANGE ROVER" знаходився громадянин ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність останнього була застрахована Полісом НОМЕР_5, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 26.05.2011 року правомірно звернувся до МТСБУ із заявою про відшкодування шкоди заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу.
Як визначено у п. 22.1 ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 9.1 та п. 9.2 ст. 9 Закону, обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.
Згідно ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до звіту № 71 про визначення вартості матеріального збитку від 22.11.2010 року, матеріальний збиток, заподіяний легковому автомобілю марки "RANGE ROVER" державний номерний знак НОМЕР_4, станом на 22 листопада 2010 року складає 95176.99 грн.
Звіт було виконано за заявою МТСБУ, у зв'язку із чим останнім було сплачено 763,00 грн. за послуги аварійних комісарів, що підтверджується копією платіжного доручення від 01.06.2011 року № 2407.
Відповідно до платіжного доручення від 24.06.2011 року №2751, МТСБУ виплатило потерпілому ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 50000 грн.
Як зазначено у п. 38.2 ст. №8 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема, до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Аналогічне положення містить ст.1191 ЦК України, відповідно до частини першої якої, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Оскільки МТСБУ відшкодувало ОСОБА_4 завдану ОСОБА_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, а саме сплатило страхове відшкодування в розмірі 50000 гривень та сплатило 763 гривні за послуги аварійного комісара, у нього виникло право регресної вимоги до ОСОБА_1.
14.09.2011 року МТСБУ направило на адресу ОСОБА_1 лист з вимогою відшкодувати понесені позивачем витрати, проте, вимога позивача залишена відповідачем без виконання.
Поряд з цим, відповідачем у судовому засіданні, заявлено про застосування судом позовної давності щодо стягнення з нього коштів у розмірі 50 000 гривень та 763 гривні, оскільки така пропущена позивачем без поважних причин, а питання про його поновлення позивачем не ставилось.
Стаття 256 ЦК України зазначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Нормами Цивільного Кодексу (ст. 257) встановлюється трьохрічний строк загальної позовної давності.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
З платіжного доручення №2751 слідує, що позивач МТСБУ сплатив страхове відшкодування у розмірі 50000 гривень 24 червня 2011 року, тому початком перебігу строку позовної давності слід рахувати 25 червня 2011 року.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 23.06.2014 року, шляхом надіслання на адресу Рахівського районного суду рекомендованого листа №7900040254885, позовної заяви, що стверджується листом Львівської дирекції Українського ДП поштового зв'язку "Укрпошта" від 25.09.14 року за №05-22-1867, суд приходить до висновку, що останній не пропустив строк позовної давності в частині стягнення основного боргу в сумі 50000 гривень.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення в порядку регресу з ОСОБА_1 на користь МТСБУ грошових коштів в розмірі 50000 гривень основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Поряд з цим, судом встановлено, що позивач, МТСБУ сплатило 763 гривні за послуги аварійному комісарові - 01 червня 2011 року, що стверджується платіжним дорученням №2407.
З вище наведеного суд, констатує, що строк позовної давності за цією позовною вимогою закінчився 02 червня 2014 року, тому позивачем пропущено строк загальної позовної давності встановлений ст. 256 ЦК України (3 роки) в частині стягнення з відповідача 763 гривень витрат понесених МТСБУ для встановлення розміру збитку та збору документів по справі.
У відповідності до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь МТСБУ 763 гривень витрат понесених МТСБУ для встановлення розміру збитку та збору документів по справі - слід відмовити, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як визначено у ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою правової допомоги фахівця у галузі права, позивач надав копію додаткової угоди № 72 до контракту про надання правової допомоги №80 від 19.12.2012 року, однак не надав платіжного доручення, яким би було підтверджено той факт, що МТСБУ дійсно сплатило ТзОВ "ВМ" в особі директора ОСОБА_6 2000 гривень витрат на правову допомогу.
Крім того, при зверненні до суду із даною позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 507.63 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №33032 від 11 червня 2014 року.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне, стягнути з відповідача на користь позивача 500 гривень, судових витрат, понесених та документально підтверджених позивачем.
Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212- 215, 223 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, юридична адреса: Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02002 кошти в сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень основного боргу.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, юридична адреса: Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02002 судовий збір у сумі 500 (п'ятсот) гривень.
У задоволенні позовних вимог про стягнення витрат понесених МТСБУ для встановлення розміру збитку за збір документів по справі в сумі 763 гривні та витрат на правову допомогу в сумі 2000 гривень - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Марусяк М.О.
З оригіналом вірно
Суддя Рахівського районного суду: Марусяк М.О.