Справа № 206/6526/14-ц
Провадження № 2/206/1528/14
14 жовтня 2014 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючий суддя: Маштак К.С.
при секретарі: Віткалові А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
08 жовтня 2014 року позивач звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що 12 травня 1990 року вона та відповідач уклали шлюб. Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем та знаходиться повністю на її утриманні. Позивач просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.
Позивач надала суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, позов просила задовольнити (а.с. 10).
Відповідач надав заяву з проханням розглядати справу без його участі, позов просив задовольнити (а.с. 9).
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 травня 1990 року позивач та відповідач уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3, зроблено актовий запис № 9 (а.с. 5).
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, від 03 жовтня 2003 року, актовий запис № 65 (а.с. 3).
Дані правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Отже, закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п. 17 підкреслено, що за відсутності домовленості той із батьків, з ким проживає дитина, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. При цьому аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Прожитковий мінімум для дитини відповідного віку визначається кожного року відповідно до Закону України «Про державний бюджет України».
Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про можливість відповідача сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повнолітнього віку, оскільки він офіційно працевлаштований, фізично здоровий, знаходиться у працездатному віці, та будучі батьком дитини, зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах оплати платежу за один місяць.
Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180- 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57-64, 88, 169, 209, 212, 213, 215, 224, 225, 367 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІПН НОМЕР_1) аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН НОМЕР_2) на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення здійснювати з 08 жовтня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІПН НОМЕР_1) судовий збір на користь держави у розмірі 243 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя: К.С. Маштак