ун. № 759/20610/13-ц
пр. № 2/759/1412/14
22 жовтня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Лопатюк Н.Г.,
при секретарі Фещук Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4; треті особи: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3; треті особи: Служба у справах дітей Святошинської РДА в м. Києві, КП «ДУОЖФ в Святошинському районі м. Києва», ВГІРФО Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням на підставі ст.107 ЖК України.
Виходячи зі змісту ст.107 ЖК України, наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що він є зареєстрованим та проживає в АДРЕСА_1.
До ІНФОРМАЦІЯ_7 разом з ним проживала його бабуся - ОСОБА_5, яка ІНФОРМАЦІЯ_7 померла.
Остання була наймачем спірної квартири і на неї було відкрито особовий рахунок.
Крім нього та покійної бабусі, в спірній квартирі з 15.01.1994 року є зареєстрованою ОСОБА_2 (онука), однак фактично на момент смерті бабусі у спірній квартирі остання не проживала, а проживала з своєю сім'єю окремо.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_2 фактично не проживає у спірній квартирі, а лише є зареєстрованою, остання повідомила, що вона прибуде до спірної квартири, замінить замки на вхідних дверях і не буде впускати його до спірної квартири.
Враховуючи вищевикладене, він був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав, оскільки вважає, що ОСОБА_2 є особою, яка втратила право користування спірним житловим приміщенням на підставі ст.107 ЖК України, оскільки з червня 2011 року остання вибула із спірної квартири за іншою адресою, де проживає зі своєю сім'єю.
В ході судового розгляду, позивач та його представник звернулись до суду з уточненою позовною заявою та просять суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, такими, що втратили право користування спірною квартирою на підставі ст.71 ЖК України, а саме: після смерті ОСОБА_6 (наймача кспірної квартири) останні не проживали більше шести місяців без поважних причин.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням уточнень позовної заяви, та просили суд їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечувала в повному обсязі.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, просили слухати справу у їх відсутності.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, відповідачки, з'ясувавши фактичні обставини справи, допитавши свідка, повно і всебічно дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, суд дійшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
В ході судового розгляду встановлено, що особовий рахунок квартири АДРЕСА_1 був відкритий на ім'я ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.5 - копія свідоцтва про смерть).
В спірній квартирі зареєстрованими є наступні особи: ОСОБА_1 (онук), ІНФОРМАЦІЯ_2, який був зареєстрований 20.01.1990 року, ОСОБА_2 (онука), ІНФОРМАЦІЯ_3, яка була зареєстрована 15.01.1994 року, ОСОБА_3 (правнучка), ІНФОРМАЦІЯ_4, яка була зареєстрована 14.12.2010 року та ОСОБА_4 (правнучка), ІНФОРМАЦІЯ_5, яка зареєстрована 20.03.2012 року, що підтверджується довідкою за формою №3, виданої КП «ДУОЖФ Святошинського району м. Києва» ЄРРЦ Філія №805, 806 за номером 294 від 17.03.2014 року.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є двоюрідними братом та сестрою.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2006 року, позов ОСОБА_2, ОСОБА_8, що діє від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_6; треті особи: Святошинська РДА в м. Києві, КПУЖГ Святошинського району м. Києва, Орган опіки та піклування Управління освіти Святошинської РДА в м. Києві про зміну договору найму житлового приміщення та вселення - задоволено частково, вселено ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1, зобов'язавши ОСОБА_6 не чинити їм перешкоди в користуванні вказаною квартирою. ОСОБА_6 в задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ін. про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - відмовлено (а.с.110-112 - копія рішення суду).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2007 року, апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2006 року - залишено без змін (а.с.113-114 - копія ухвали суду).
З свідоцтва про шлюб, копія якого міститься в матеріалах даної справи, вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_2 21 вересня 2007 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу чоловіку та дружині присвоєно прізвище ОСОБА_9 та ОСОБА_2 (а.с.8 - копія свідоцтва про шлюб).
З письмових пояснень Служби у справах дітей Святошинської РДА в м. Києві від 30.04.2013 року за №42-1284, які містяться в матеріалах даної справи вбачається, що Служба заперечує проти задоволення даного позову, оскільки відсутність ОСОБА_2 в спірній квартирі є вимушеною, пов'язаною з несприятливими умовами проживання у вказаній квартирі та постійними конфліктами з ОСОБА_1, крім того, ОСОБА_2 є матір'ю двох неповнолітніх дітей, які також зареєстровані в спірній квартирі, однак діти також позбавлені можливості проживати у спірній квартирі у зв'язку з перешкодами, які створює ОСОБА_1, що в свою чергу значно погіршує житлові умови проживання дітей (а.с.32-33 - письмові пояснення).
Постановою слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві Сучок О.В. від 06.02.2013 року, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12013110080002013 від 01.02.2013 року - закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.с.107- копія постанови).
Як вбачається з вищевказаної постанови слідчого, ОСОБА_2 зверталась з заявою про те, що в листопаді 2012 року в квартирі АДРЕСА_1, громадянин ОСОБА_1, без її згоди, замінив замки у вхідних дверях, про зміну не повідомив, ключі не надав, чим вчинив самоправство.
Як вбачається з висновку ст. дільничного інспектора Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві майора міліції Корженецького В.В. від 22.03.2014 року, до Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1, сторонні особи в квартирі. На даний виклик їздили працівники патрульної служби міліції, до яких звернулась громадянка ОСОБА_2, яка пояснила, що вона прийшла до спірної квартири з малолітніми дітьми, а в квартирі знаходилась невідома жінка, яка терміново збирала свої речі. Жінка повідомила останній, що вона у ОСОБА_8, яка є матір'ю ОСОБА_1, який також зареєстрований у спірній квартирі, знімала квартиру (а.с.108 - копія висновку).
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09 лютого 2012 року, відмовлено ОСОБА_6 в позові до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням (а.с.6-7 - копія рішення суду).
Вищевказаним судовим рішенням, яке оскаржувалось в апеляційному порядку, однак залишилось без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.05.2012 року, встановлено наявність складних непримиримих відносин між сторонами, намагання ОСОБА_2 вселитись в спірну квартиру, а ОСОБА_6 - виселити останню та зняти з реєстрації.
Крім того, позовні вимоги щодо непроживання відповідачки та її неповнолітньої доньки понад шести місяців, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, зокрема, відсутність останніх у спірній квартирі з червня 2011 року суд вважав вимушеною, пов'язаною саме з несприятливими умовами проживання в спірній квартирі вагітної жінки та постійно конфліктною особою, у зв'язку з чим ОСОБА_6 було відмовлено в задоволенні вищевказаного позову.
В судовому засіданні позивач пояснив, що він не перешкоджав відповідачці проживати у спірній квартирі, навпаки, остання там не з'являлась на протязі півтора року.
Відповідачка в судовому засіданні пояснила, що вона не проживала в спірній квартирі з поважних причин, оскільки їй та її дітям чинили перешкоди в проживанні у вказаній квартирі, крім того, були несприятливі умови для їх проживання, оскільки одна з кімнат спірної квартири здавалась в оренду, у зв'язку з чим вона змушена зі своїми неповнолітніми дітьми та чоловіком орендувати інше житло.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, суду показала, що вона була знайома з ОСОБА_6, доглядала за нею, крім матері і сина більше нікого не було. Їй особисто довіряли ключі від спірної квартири.
Крім того, показала, що вона постійно доглядала за покійною ОСОБА_6, а також за останньою досглядав ОСОБА_1. Останній раз вона була в спірній квартирі в березні 2014 року. Після смерті ОСОБА_6, в спірній квартирі проживав лише ОСОБА_1, крім того, до нього приходила його матір.
Отже, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з наступного.
Згідно ст.68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Отже, позивач просить на підставі ст.71 ЖК України визнати ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, такими, що втратили право користування спірною квартирою, оскільки останні не проживали у вказаній квартирі більше шести місяців.
Суд не погоджується з даним твердженням позивача, оскільки в ході судового розгляду достовірно встановлено, що ОСОБА_2 при житті ОСОБА_6, а також після смерті останньої створювались несприятливі умови для проживання в спірній квартирі, зокрема те, що одна з кімнат здавалась в оренду, у зв'язку з чим остання разом зі своїми неповнолітніми дітьми змушена орендувати інше житло, а тому обставини, на які посилається позивач щодо непроживання відповідачки та її неповнолітніх дітей у спірній квартирі без поважних причин більше шести місяців не відповідають дійсності.
Крім того, як встановлено в ході судового розгляду, зокрема рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09 лютого 2012 року, факт непроживання відповідачки понад шести місяців, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, зокрема, відсутність останньої у спірній квартирі з червня 2011 року суд вважав вимушеною, пов'язаною саме з несприятливими умовами проживання останньої в спірній квартирі з постійно конфліктною особою, у зв'язку з чим ОСОБА_6 було відмовлено в задоволенні вищевказаного позову.
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_6, а 13 листопада 2012 року ОСОБА_1 вже звернувся до суду з даним позовом.
Відтак, проаналізувавши вищенаведений ланцюг встановлених фактів, вбачається, що навіть з дати вступу вищезазначеного рішення суду в законну силу до смерті ОСОБА_6 не пройшло шести місяців.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову ОСОБА_13
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.68, 71 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 208-209, 212-215, 292-294 ЦПК України,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4; треті особи: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Лопатюк Н.Г.