Справа № 760/6369/14-ц
2-2909/14
13 жовтня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Коробенка С.В.
при секретарях Семененко А.Д., Середі Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування, -
В березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (ПрАТ «СК «Провідна») про стягнення страхового відшкодування в розмірі 116523,03 грн страхового відшкодування.
Свої вимоги Позивач мотивує тим, що Відповідач необґрунтовано відмовляє йому у виплаті страхового відшкодування, а тому просить суд стягнути зазначену суму у примусовому порядку.
Позивач вказує, що 17 квітня 2014 року між ним та СК «Провідна» було укладено договір добровільного комплексного авто страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників транспортних засобів за №06/6750726/9069/13, у відповідності до умов якого було застраховано майнові інтереси власника автомобіля НОМЕР_1.
Зокрема, Позивач вказує на те, що 24.11.2013р. на вул. Пухівській, 1, в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого Відповідачем автомобіля НОМЕР_1, внаслідок якої транспортний засіб зазнав пошкоджень. Зокрема, як зазначає Позивач, аварія сталася внаслідок того, що на зустрічну смугу назустріч йому виїхав автомобіль, і щоб уникнути зіткнення з ним він вивернув кермо праворуч та в'їхав у бетонну перешкоду (опору трубопроводу).
Позивач зазначає, що у відповідності до умов договору він повідомив страхову компанію про настання страхового випадку, автомобіль було оглянуто представником страхової компанії.
У відповідності до Звіту №595 про оцінку автомобіля НОМЕР_1, від 16.01.2014р. сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля складає 116523,03 грн.
Не зважаючи на подання Позивачем усіх документів, необхідних для виплати страхового відшкодування, Відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування посилаючись на висновки проведеного ним транспортно-трасологічного дослідження, згідно з якими комплекс механічних пошкоджень, наявний на автомобілі, не міг утворитись за обставин даної дорожньо-транспортної пригоди.
У судовому засіданні представник Позивача позов підтримала, зазначила, що постановою Деснянського районного суду м. Києва від 24.12.2013р. для даної справи встановлена преюдиція щодо факту дорожньо-транспортної пригоди, вини Позивача у її настанні, а також щодо обставин події, в тому числі - обсягу та характеру пошкоджень, а тому посилання на висновки проведеного Позивачем дослідження не повинні братись судом до уваги, враховуючи до того ж те, що воно проведене з численними порушеннями і містить у собі припущення.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, пояснюючи, що Відповідачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з поданням ним неправдивих відомостей про обставини дорожньо-транспортної пригоди. До такого висновку страхова компанія, зі слів її представника, прийшла на підставі транспортно-трасологічного дослідження №001-01/14 від 11.01.2014р., проведеного судовим експертом Любарським К.А., за результатами якого встановлено технічну неспроможність пояснень ОСОБА_1 щодо обставини ДТП, оскільки локалізація пошкоджень автомобіля не відповідає характеристикам перешкоди, з якою відбулось зіткнення.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 зазначив, що він, як водій евакуатора, виїжджав за викликом на місце дорожньо-транспортної пригоди, підтвердив, що на момент його приїзду на місце події автомобіль стояв у пошкодженому стані на місці зіткнення з бетонною опорою.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 17 квітня 2013 року між ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного комплексного авто страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників транспортних засобів за №06/6750726/9069/13, у відповідності до умов якого було застраховано майнові інтереси власника автомобіля НОМЕР_1.
24.11.2013р. на вул. Пухівській, 1, в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу «Nissan Pathfinder», д/н НОМЕР_2, внаслідок якої зазначений автомобіль був пошкоджений.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 24.12.2013р. було встановлено, що ОСОБА_1, керуючи зазначеним автомобілем по вул. Рухівській, 1, в м. Києві, в порушення вимог п.п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху при виникненні перешкоди не жив заходів до зменшення шкоди аж до зупинки та її безпечного об'їзду, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду - бетонну опору.
25 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, при цьому до переліку пошкоджень автомобіля, завданих внаслідок ДТП, ним зазначено: передній бампер, переднє ліве крило, ліва блок-фара, протитуманні фари, решітка радіатора, передня ліва ходова частина, ліве переднє колесо, подушки безпеки, ремені безпеки.
У відповідності до Звіту №595 про оцінку автомобіля від 16.01.2014р. матеріальний збиток власнику транспортного засобу, завданого наявним станом на день його огляду комплексом пошкоджень, дорівнює 115523,03 гривень.
У відповідності до ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, постанова суду від 24.12.2013р. є преюдиційною для даної справи лише в частині факту дорожньо-транспортної пригоди за обставин, зазначених у постанові про притягнення особи до відповідальності, та в частині вини ОСОБА_1 у пригоді.
Питання щодо комплексу механічних пошкоджень автомобіля, а також причинно-наслідкового зв'язку між дорожньо-транспортною пригодою та отриманням автомобілем цього комплексу пошкоджень судом під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності не досліджувалось, а тому преюдиції в цій частині для даної справи немає.
Судом встановлений спір між Сторонами щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між дорожньо-транспортною пригодою, яка сталась 23.11.2013р., та обсягом і характером пошкоджень автомобіля, наявних на час його огляду працівниками ДАІ на місці пригоди та уповноваженими працівниками страхової компанії СК «Провідна».
У відповідності до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
У відповідності до ч.4 ст. 25 Закону України «Про страхування» у разі необхідності страховик має право робити запити про відомості, пов'язані зі страховим випадком, до правоохоронних органів, інших підприємств, установ та організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також може самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.
Так, за запитом Відповідача було проведене транспортно-трасологічне дослідження, у відповідності до висновку якого за №001-01/14 від 11.01.2014р. спеціалістом Любарським К.А. зазначено про технічну неспроможність пояснень водія ОСОБА_1 щодо обставин зіткнення автомобіля НОМЕР_1, з бетонною перешкодою, розташованою в м. Києві по вул. Пухівській в районі будинку №1, оскільки наявний комплекс механічних пошкоджень досліджуваного автомобіля за локалізацією пошкоджень не збігається з механізмом його взаємного зіткнення зі вказаною перешкодою, так як частина пошкоджень (ліва передня фара, ліве переднє крило та диск лівого переднього колеса) перебуває поза зоною контакту з перешкодою, а частина пошкоджень автомобіля не могли утворитись без часткового руйнування перешкоди.
Обґрунтування зроблених спеціалістів висновків є логічним, послідовним, виконане на підставі безпосереднього дослідження місця події, характеристик бетонної опори, а тому підстав піддавати сумніву отримані висновки суд не має.
В той же час, в якості обґрунтування своєї позиції Позивач посилається лише на довідку працівника ДАІ, складену на місці події, схему ДТП, та постанову суду про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, в той час як доказової сили щодо встановлення причинно-наслідкового зв'язку між ДТП та комплексом пошкоджень автомобіля зазначені матеріали не мають.
Будь-яких інших доказів Позивачем не надано, клопотань про призначення по справі судової експертизи не заявлено, Висновку №001-01/14 від 11.01.2014р. не спростовано.
У відповідності до ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п.33.1.3 Договору страхування підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку.
Згідно з п.40.2.1 Договору Страховиком не відшкодовується збиток у разі невідповідності наявного пошкодження застрахованого ТЗ причинам і обставинам події, про яку заявлено страхувальником, відповідно до результатів висновку експерта.
З огляду на викладені обставини Позивач не надав суду належних доказів безпідставності відмови у виплаті йому Відповідачем страхового відшкодування, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 25 Закону України «Про страхування», ст.ст. 22, 526, 979, 990 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: