Кримінальне провадження №1-кп/760/909/14
Справа № 760/22403/14-к
20 жовтня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
провівши в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263-1 КК України,-
16.10.2014 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22014101110000134 по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 263-1 КК України, з реєстром матеріалів досудового розслідування і угодами про визнання винуватості від 15.10.2014 року.
Ухвалою від 17.10.2014 року у провадженні призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні сторони просили затвердити угоди про визнання винуватості від 15.10.2014 року, укладені між підозрюваними ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і прокурором ОСОБА_3 .
В підготовчому судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_5 і ОСОБА_6 роз'яснені зміст ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Заслухавши сторін, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню, а в затвердженні угод про визнання винуватості від 15.10.2014 року необхідно відмовити з наступних підстав.
У відповідності до п. 3) ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
П. 5) ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт повинен містити, в тому числі, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Так, слідчий, викладаючи в обвинувальному акті фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, вказує, з чим погоджується і прокурор, прізвища осіб, дослівно «за участю (посередництвом)» яких вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України, а також з якими «за попередньою змовою групою осіб» вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263 КК України.
Разом з тим, наведені вище фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, істотно суперечать формулюванню обвинувачення і правовій кваліфікації дій ОСОБА_5 за частинами статей КК України.
Крім того, в матеріалах обвинувального акту відсутні дані, які б свідчили про визнання вказаних в обвинувальному акті осіб винуватими у діяннях, вчинених у «співучасті (посередництві)» або «у групі за попередньою змовою» з ОСОБА_5 , при цьому, суд враховує, що в обвинувальному акті не вказано, що наведені особи не були необізнані про протиправні діяння ОСОБА_5 .
Згідно ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.
У реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні дані про відкриття матеріалів кримінального провадження, що, у відповідності до ст. 290 КПК України, є обов'язковою дією органу досудового розслідування.
За таких підстав, суд приходить висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому підлягає поверненню прокурору.
У відповідності до ч. 1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються, в тому числі, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Оскільки фактичні обставини і формулювання обвинувачення, викладені в обвинувальному акті, повністю відповідають тим, які викладені в угоді про визнання винуватості, суд за наведеними в цій ухвалі висновками не вбачає підстав для затвердження угод про визнання винуватості від 15.10.2014 року, які укладені в ході досудового розслідування.
В підготовчому судовому засіданні сторони не заявили клопотань з приводу зміни чи скасування обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу, а також не заявили клопотань про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу.
Враховуючи, що обвинувальний акт підлягає поверненню, суд, враховуючи тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому ОСОБА_5 у випадку визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків, вважає за доцільне продовжити строк дії обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу.
За викладеним, керуючись ст. ст. 290, 291, 314, 315 КПК України, суд,-
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22014101110000134 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263-1 КК України, - повернути старшому прокурору відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
В затвердженні угоди про визнання винуватості, затвердженої 15.10.2014 року між старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 і підозрюваним ОСОБА_5 , - відмовити.
В затвердженні угоди про визнання винуватості, затвердженої 15.10.2014 року між старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 і підозрюваним ОСОБА_6 , - відмовити.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою продовжити до 18.12.2014 року включно.
Ухвала в частині повернення обвинувального акту може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуюча: