Провадження № 2-5873/14
Справа № 760/19119/14-ц
14 жовтня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі - Назарчук Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -
04.09.2014 року позивач звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 3572,95 грн. та судовий збір в розмірі 243,60 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що між ПАТ "Страхова компанія "Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3166635 від 17.04.2012 року, за яким позивач застрахував цивільну відповідальність відповідача перед третіми особами, при використанні транспортного засобу «Лексус» д.н. НОМЕР_1.
Зазначає, що 12.03.2013 року по вул. Барбон, 52, с. Зазим»я, Броварського району, Київської області, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю забезпеченого автомобіля «Лексус», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_1, та автомобіля «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Зазначає, що автомобіль «ЗАЗ 110307» був пошкоджений з вини ОСОБА_1, вина якого підтверджується постановою Солом»янського районного суду м. Києва від 05.04.2013 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у ДТП, що сталась 12.03.2013 року за ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
23.03.2013 року спеціалістом ТОВ «Ваш Асистанс» було проведено огляд транспортного засобу та зроблено звіт № 2013-03-12/010 про оцінку автомобіля «ЗАЗ 110307» д.н. НОМЕР_2 стосовно вартості матеріального збитку, завданого потерпілому в результаті пошкодження транспортного засобу.
На підставі Страхового акту та заяви ОСОБА_2 про перерахування страхового відшкодування, позивачем було виплачено страхове відшкодування потерпілому в розмірі 3572,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1110 від 05.08.2013 року.
Посилається, що відповідач не повідомив позивача про настання страхової події протягом трьох робочих днів, та після виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_2, як потерпілій особі, у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу.
У зв"язку з вищевикладеним, позивач просив позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, подав до суду заяву, зі змісту якої вбачається, що представник позивача позов підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та час судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно ст. 224 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомленні ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України "Про страхування", при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування", страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно з ст. 4 Закону України "Про страхування" страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.
Відповідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно положень ст.ст. 1187 ЦК України шкода спричинена джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Судом встановлено, що між ПАТ "Страхова компанія "Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3166635 від 17.04.2012 року, за яким позивач застрахував цивільну відповідальність відповідача перед третіми особами, при використанні транспортного засобу «Лексус» д.н. НОМЕР_1 (а.с.13).
12.03.2013 року по вул. Барбон, 52, с. Зазим»я, Броварського району, Київської області, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю забезпеченого автомобіля «Лексус», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_1, та автомобіля «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автомобіль «ЗАЗ 110307» отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ Броварського МВ ГУМВС України в Київській області від (а.с.8).
Постановою Солом»янського районного суду м. Києва від 05.04.2013 року, ОСОБА_1 визнано винним у ДТП, що сталась 12.03.2013 року за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Дана постанова набрала законної сили 13.04.2013 року (а.с.9).
Згідно з постановою Солом»янського районного суду м. Києва від 05.04.2013 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм - ОСОБА_1 п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення" (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.
Згідно з положеннями ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Отже, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що вина відповідача ОСОБА_1 в тому, що він спричинив ДТП, що сталася 12 березня 2013 року, доведена.
14.03.2013 року потерпілий ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «Україна» з заявою про страхове відшкодування.
23.03.2013 року спеціалістом ТОВ «Ваш Асистанс» було проведено огляд транспортного засобу та зроблено звіт № 2013-03-12/010 про оцінку автомобіля «ЗАЗ 110307» д.н. НОМЕР_2 стосовно вартості матеріального збитку, завданого потерпілому в результаті пошкодження транспортного засобу (а.с.14-26).
На підставі Страхового акту № 2013-03-12/010 та заяви ОСОБА_2 про страхове відшкодування, ПрАТ «СК «Україна» виплатило страхове відшкодування потерпілому в розмірі 3572,95 грн.
Згідно з п.38.1.1 ст.38 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пп.33.1.2 п.33.1 ст.33 цього Закону.
Підпунктом 33.1.4 п.33.1 ст.33 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", встановлено обов'язок водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
Відповідачем не надано доказів в підтвердження звернення до ПрАТ «СК «Україна» з повідомлення про ДТП, що мала місце 12.03.2013 року та з наявних матеріалів не вбачається виконання відповідачем даних вимог закону.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів висновків експертів.
Як випливає зі ст.58,57 ЦПК України докази повинні бути належними та допустимими, зокрема, певні обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, тобто письмовими доказами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, в даному випадку поясненнями сторін.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача в порядку регресу 3572,95 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 993, 1187,1191 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10-11, 57-61, 88, 169, 212-215, 218, 224-233 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, завданої дорожньо-транспортною пригодою, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» матеріальну шкоду розмірі 3572,95 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя: