ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3100/14-ц
провадження № 2/753/2568/14
"08" серпня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого-судді Дубаса В.А., при секретарі Ридзель О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд за межі України неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька, -
У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом про надання дозволу на виїзд за межі України неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька. Обґрунтовуючи позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позову від 23.05.2014 року (а.с.29-31), посилалась на те, що перебувала у шлюбі з відповідачем з липня 2002 року по травень 2013 року, від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1), яка проживає разом з позивачем. Позивач неодноразово зверталась до відповідача з метою отримання від останнього нотаріально посвідченого дозволу (згоди) на оформлення проїзних документів та на тимчасовий виїзд дитини за кордон у супроводі матері, однак відповідач проігнорував такі звернення.
Позивач у судове засідання не з'явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, однак у судовому засіданні від 04.06.2014 року позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні.
Третя особа у справі надіслала на адресу суду лист у якому просила суд розглянути справу без участі їх представника з максимальним врахуванням інтересів дитини.
Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних та доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 14.07.2002 року (а.с.6), згідно рішення Дарницького районного суду м.Києва від 13.05.20013 року вказаний шлюб між сторонами розірвано (а.с.8).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1), про що свідчить свідоцтво про народження від 25.12.2002 року (а.с.7).
Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків, або одного з них, з ким вона проживає.
Після розірвання шлюбу донька проживає з позивачем, вказаний факт сторонами не оспорюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків та у їхньому супроводі, або у супроводі осіб, які ними уповноважені.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» документами, що дають право на виїзд з України та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини.
У відповідності до вимог ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Пунктом 18 Правил оформлення та видачі паспортів громадянину України для виїзду за кордон та проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №231 від 31.03.1995 року передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
Пунктом 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України №724 від 25.08.2010 року) встановлено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій, зокрема: рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач необґрунтовано не надає згоди як на оформлення проїзного документа так і на тимчасовий виїзд дитини за межі України в супроводі матері, оскільки жодних вагомих аргументів, які б пояснювали та обґрунтовували такі поведінку суду не надано, в той же час така позиція відповідача шкодить інтересам дитини і не сприяє її всебічному, гармонійному духовному, моральному розвитку та оздоровленню.
Частиною 3 статті 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи частково підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити частково.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 60, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд за межі України неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька - задовольнити частково.
Дозволити ОСОБА_2 (яка проживає за адресою: АДРЕСА_1), або її офіційному представникові, без згоди батька (ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) оформити документи для тимчасового виїзду неповнолітньої ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) за межі України та на її в'їзд до будь-якої іншої країни світу у супроводі матері.
Дозволити неповнолітній ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) без згоди та супроводу батька (ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) тимчасово виїжджати разом з матір'ю (ОСОБА_2) за межі України та в'їжджати до інших країн світу у супроводі матері до досягнення ОСОБА_4 шістнадцятирічного віку.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.
СУДДЯ В.А. ДУБАС