Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"21" жовтня 2014 р. Справа № 911/4510/14
Суддя Лилак Т. Д. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алар-10», Запорізька обл., м. Енергодар
про стягнення 369 302,03 грн.,
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Алар-10» позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Відповідно до вимог ст. 28 Господарського процесуального Кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Від імені позивача позовну заяву підписано ОСОБА_1 посадове становище якого зазначено як директор.
Проте, доказів того, що ОСОБА_1 обіймає вказану посаду (протокол загальних зборів, наказ) до позовної заяви не додано.
Отже, відсутні належні докази на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву.
Згідно з п. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою посадове становище якої не вказано.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності;
Позивач в своїй позовній заяві не вказав повного найменування відповідача в розумінні ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України позовна заява і додані до неї документи повертаються позивачу без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Таким чином, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.
Дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, а тому вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Зазначена правова позиція викладена також і у постанові Вищого господарського суду України від 03.11.2009 р. у справі №05-5-34/19827.
Приписами п. 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути 369 302,03 грн. боргу за 9-ма договорами підряду, а саме: договір підряду №2703/02 від 27.03.2013 року, №1206/01 від 24.06.2013 року, №2703/01 від 27.03.2013 року, №1902/5 від 11.03.2013 року, №1902/3 від 11.03.2013 року, №1902/4 від 11.03.2013 року, №0103/01 від 11.04.2013 року, №2307-01 від 23.07.2012 року, №1902/1 від 14.03.2013 року.
Виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб'єктного складу та характеру правовідносин, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, оскільки договір поставки та видаткові накладні є самостійною підставою виникнення господарських правовідносин, зобов'язання за ними ґрунтуються на різних доказах, кожна із заявлених позовних вимог є самостійною позовною вимогою, які мають різні підстави виникнення, ґрунтуються та підтверджуються різними доказами, а відтак потребують детального розгляду по суті.
Враховуючи викладене, а також те, що позивачем у позовній заяві не обґрунтовано необхідність розгляду заявлених позовних вимог у сукупності в межах одного спору, не визначено у чому полягає їх взаємопов'язаність, суд дійшов висновку, що спільний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що суттєво утруднить вирішення спору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.05.2011р. у справі №02-03/1826/21.
За таких обставин, позовна заява і додані до неї документи підлягає поверненню без розгляду.
Після усунення зазначених недоліків заявник не позбавлений можливості подати належно оформлену позовну заяву у порядку, встановленому розділом VIII Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 1, 2, 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України,-
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Суддя Т.Д. Лилак